4.Технологічна послідовність влаштування нульового циклу із збірними з/б фундаментами багатоповерхової каркасної будівлі

До робіт нульового циклу входять:

- розробка котловану із зачисткою основи під фундаменти;

- водовідлив та водовідведення;

- підготовчі роботи до монтажу підземної частини будівлі – улаштування

основи під самохідний кран;

- розбивання висей фундаменту у котловані;

- монтаж - бетонування підземної частини будівлі, включаючи фундамен-

ти, стіни підвалів та перекриття;

- прокладання підземних комунікацій водопроводу, каналізації, газопро-

воду, тепломереж, водостоків, дренажу, телефонної каналізації, електрокабе-

лів;

- улаштування бетонної підготовки під підлогу;

- гідроізоляція фундаментів та стін;

- зворотне засипання пазух із ущільненням;

- підготовчі роботи до монтажу надземної частини будівлі – укладання

підкранових шляхів на підсилену основу та монтаж баштового крану.

Роботи нульового циклу у середньому складають до 20% загальної ва-

ртості будівництва, працевитрати – до 30% загальних працевитрат.

Монтаж залізобетонних конструкцій підземної частини

Будинки та споруди із збірних залізобетонних конструкцій розподіля-

ються на слідуючи конструктивні типи: безкаркасні (з несучими стінами),

каркасні (з системою несучих колон та ригелів і огороджувальними стінами)

та з неповним каркасом.

Безкаркасні будинки бувають з поперечними та поздовжніми несучи-

ми стінами: великоблочні, великопанельні та з об’ємних блоків і використо-

вуються головним чином у цивільному будівництві.

Практично всі без каркасні будинки мають стрічкові фундаменти з

блоків або панелей. Каркасні будинки та споруди, як правило, мають стовп-

часті фундаменти.

Розглянемо монтаж фундаментів. Монтаж фундаментів з блоків

включає наступні операції:

- підготовку основи, яку ущільнюють, вирівнюють;

- розбивку висей фундаменту та закріплення розбивки на обносці з до-

щок або на бетонних стовпах;

- укладання по кутах блоків – подушок, а через 25‚20 м таких же маяч-

них блоків;

- натягнення між цими блоками дротинки-причілки та укладання

останніх блоків першого ряду з вивіренням їх геодезичним інститутом;

- улаштування гідроізоляції;

68

- улаштування трьох сантиметрового армованого шару (діаметром ар-

матури 8‚10 мм);

- укладання блоків стін підвалу або цокольних панелей. Якщо блоки –

то з перев’язкою швів, їх укладання ведеться у тій же послідовності, що й

блоків першого ряду (кутові та маячні блоки, дротинка – причілка, останні

блоки). Монтаж кожного нового ряду блоків розпочинають після набирання

розчином швів нижче розташованих блоків 50% проектної міцності. Товщина

швів близько 20 мм. Вертикальні шви заповнюють після укладання усього

ряду блоків та їх вивірення;

- улаштування шару з бетону поверх останнього ряду блоків, або пане-

лей та гідроізоляції;

- монтаж плит перекриття над підвалом та заповнення швів між ними.

Якщо каркасний будинок і стовпчасті фундаменти (не монолітні), то

послідовність операцій по монтажу наступна:

- установлюють фундаменти відносно розбивочних висей, користую-

чись рисками на них;

- установлюють фундаментні балки на краю фундаментів і зварюють

закладні деталі балок та фундаментів.

Якщо підвальна частина будинку виконана з панелей, то їх установлю-

ють на ліжко по подушках і орієнтують по рисках на них. Вертикальні шви

конопатять та заповнюють розчином.

Монтаж конструкцій фундаментів виконують, як правило, краном із

скороченою баштою або тим, що й весь будинок

Монтаж фундаментів стаканого типу. До складу робіт по монтажу фундаментів стаканого типу входять: вирівнювання земляного основи шляхом зачистки при піщаних грунтах або підсипки піску, якщо фундаменти споруджуються на дру гих грунтах; розбивка місця установки фундаментів

розбивка осей фундаментів; стропування і подача фундаментів до місця установки; установка фундаментів в проектне положення і їх

розстроповування; перевірка відміток дна склянки і положення блоків у плані. Ослаблений грунтовими водами і атмосферними опадами верхній шар підстави в місці укладання бетону попередньо ущільнюють щебенем або гравієм, насипаним шарами по 5-8 см, і утрамбовують. Товщина піщаної підсипки для вирівнювання земляного осно ¬ вання перед укладанням блоків повинна бути не менше 5 і не більше 15 см. Для цієї мети застосовується великий пісок без

мулистих і пилуватих частинок. Поверхня підготовки перевіряється нівеліром. Розміри підготовки в плані передбачаються великими на 300 мм, ніж ширина і довжина підошви фундаменту, щоб уникнути неповного спирання фундаменту на підготовку. Для розбивки місць установки фундаментів між обноски по поперечним і подовжнім осях натягують дріт, з якої спускаються важкі схили. Положення осей фіксується ризиками і забарвлюється фарбою на верхівках кілків або скобах, забитих в землю. Перед монтажем на грані фундаментів наносять і окра ¬ Шива

олійною фарбою настановні ризики, що фіксують: на верхньому елементі (склянці)-середину сторін отвори стакана, на нижньому елементі (підошві) – середину бічних граней, Підйом фундаментів роблять за допомогою стропів. Фундаменти на підготовлену основу встановлюють сра ¬ зу в проектне положення, при цьому поверхня підстави не долж ¬ на бути порушена. Блок, поданий краном, зупиняють на ви ¬ соте 20-30 см над місцем установки, розгортають в необхідному напрямку, орієнтуючи по осях, і плавно опускають на підставу. Остаточна установка блоку в проектне положення виробляється за допомогою ломика на вазі до зняття блоку з стропа шляхом поєднання рисок настановних осей, нанесених на гранях блоку, з ризиками розбивочних осей на кілках або скобах. При неправиль ¬ ної установці блоків їх слід підняти краном, виправити осно ¬ вання і потім знову встановити на місце. Правильність установки блоку перевіряється теодолітом по осьовим ризиків. За допомогою нивіліра виносять проектні відмітки на стінки склянок.