15. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг

Грошова маса — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу на певний момент. Для визначення обсягу та структури грошової маси застосовується відповідний набір грошових агрегатів (це визначено законодавством, відповідно до ступеня ліквідності, специфічне угруповання ліквідних активів). Основними принципами формування грошових агрегатів е:

1. Грошова маса — це не лише готівкові гроші, а й депозитні.

2. Уся грошова маса поділяється на ту, що є в обігу, і ту, яка накопичується та виконує функцію збереження вартості.

3. Сукупна грошова маса — це також банківські вклади, депозити та цінні папери з фіксованим доходом.

Грошові агрегати будуються через приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності.

Для країн з розвинутою ринковою економікою характерні такі грошові агрегати:

1. Агрегат М1 містить найбільш ліквідні грошові елементи:

— готівка (банкноти — особливий різновид кредитних грошей, емісію яких здійснює центральний банк;

— казначейські (скарбничі) білети, пов'язані з фінансуванням дефіциту державного бюджету; розмінні монети);

— банківські вклади до запитання (трансакційні депозити).

2. Агрегат М2 містить грошові форми агрегату М1 і строкові та ощадні вклади в комерційних банках.

3. Агрегат М3 містить грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні вклади в спеціалізованих кредитних установах й інші види фінансових активів. У окремих країнах банківська статистика виділяє ще й агрегат L, який містить агрегат М3, а також банківські акцепти, комерційні папери, державні цінні папери та ін. Вважається, що агрегат L повністю охоплює і характеризує грошову масу в країні.

З 1993 р. НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу, а саме:

М0 = готівка (гроші поза банками);

М1 = М0 + депозити до запитання;

М2 = М1 + строкові депозити й інші кошти (валютні заощадження);

МЗ = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

16. Суть і структура грошового обороту

Грошовий оборот - це безперервний рух грошей для забезпечення неперервності відтворення і реалізації суспільного продукту та перерозподілу національного доходу.  Суб´єктами грошового обороту фактично є всі юридичні й фізичні особи, які приймають участь у створенні, розподілі, обміні і споживанні ВНП. Зокрема, переміщення грошей у функції засобу обігу і платежу (Т - Г - Т) означає не тільки зміну форм вартості, а й забезпечує постійну взаємодію трьох суб´єктів економічних відносин: фізичних осіб, господарських суб´єктів і органів державної влади в процесі

За своїм змістом грошовий обіг належить до явищ макроекономічного порядку. Гроші в ньому діють у функції обміну і доведення товарів до споживачів, а їх сукупність відображає загальну вартість суспільного багатства

Тут гроші вступають в обмін для доведення товарів до споживачів, а самі продовжують нескінчений рух з метою обслуговування безперервності відтворення ВВП. Такий рух грошей називається грошовим обігом. Характерними ознаками грошового обігу є:

а)  еквівалентність. Покупець передає грошову суму, що еквівалентна придбаному продукту:

Г = Т = Г = Т=...

б)  односторонність. Отримані продавцем гроші назад не повертаються. Вони використовуються для придбання нових покупок;

в)  прямолінійність. Вона проявляється у постійному віддаленні грошей від емітента і наступних суб´єктів обороту, що використали їх для купівлі продуктів:

Об´єктивними причинами додаткової емісії можуть бути такі чинники:

•      зростання обсягів ВНП, для реалізації яких банківська система розширює кредитування;

•      зростання чистого імпорту (від´ємний платіжний баланс);

•      уповільнення обертання грошової одиниці;

•      інші фактори, що уповільнюють швидкість руху грошей.