7. Періодизація онтогенезу. Критерії періодизації.

8. Характеристика ембріонального періоду розвитку організму людини.

В онтогенезі виділяють два періоди: 1) ембріональний 2) постембріональний. Ембріональний період починається в момент запліднення і проходить такі стадії: 1)зигота 2)дроблення 3)морула 4)бластула 5)гаструла 6)органогенез 7) гістогенез. Постембріональний онтогенез можна поділити на такі етапи: 1) ювенільний 2) зрілий 3) старість.

Вікова періодизація 1)Переддошкільний до 3-х р. 2)Дошкільний з 3 до 6р. 3) Шкільний –молодший6-10р –середній 11-14р -старший 15-17р.

9.Постембріональний період. Загальна характеристика основних закономірностей росту та розвитку дітей та підлітків.

1)Новонародженість- відбувається пристосування до самостійного життя розвивається дихання кровообіг харчування починають працювати легені печінка нирки. Дихання 40-60 рухів за годину, пульс 120-140 ударів на хвилину не працюють травні залози. 2)грудний :швидко розвивається опорно-рухова система.Нервова системи розвивається швидшими темпами.3) раннє дитинство : вдосконалюється опорно-рухова система, починає повноцінно працювати травна система, зявляються молочні зуби, збільшується адаптація до умов середовища4)Підлітковий період – формування ендокринної системи, костеніє скелет, збільшується мязова сила ускладнюється структура кори головного мозку.5) Юнацький – завершення окостеніння скелету, зростання рухової активності.6) зрілий вік – реалізація людини в біологічному та соціальному плані.7) Похилий вік –знижується активність ендокринної системи. 8) Старечий- зменшення тонусу шкіри; зниження памяті працездатності.

15. Рефлекс, рефлекторна дуга. Поняття про нервові центри, їхні властивості.

Рефлекс – реакція організму на зміни зовнішнього чи внутрішнього середовища, здійснювана за участю центральної нервової системи у відповідь на подразнення рецепторів. Із рефлексами пов’язана будь – яка діяльність організму: її початок, зміна чи припинення. Нервовий шлях, яким поширюється імпульс під час рефлекс, називають рефлекторною дугою. Рефлекторні дуги складаються з п’яти компонентів: 1) рецептор; 2) аферентний нервовий шлях; 3) рефлекторний центр; 4) еферентний нервовий шлях; 5) ефектор (робочий орган). Рецептор – це чутливе нервове закінчення, що сприймає подразнення. У рецепторах енергія подразника перетворюється на енергію нервового імпульсу. Рефлекторні дуги бувають прості і складні. Проста рефлекторна дуга складається з двох нейронів – сприймаючого та ефекторного, між якими є один синапс. Прикладом такої дуги є рефлекторні дуги сухожильних рефлексів, наприклад рефлекторна дуга колінного або Ахіллова рефлексів. Рефлекторні дуги більшості рефлексів включають більшу кількість нейронів: рецепторний, один чи кілька вставних і ефекторний. Такі рефлекторні дуги називають складними, багато нейронними.

Нервові імпульси від рецепторів аферентними шляхами надходять до нервових центрів. Нервовий центр – це сукупність нейронів, розташованих у певному відділі центральної нервової системи. Внаслідок роботи такого нервового центра здійснюється нескладна рефлекторна діяльність, наприклад колінний рефлекс. Кілька анатомічних нервових центрів можуть поєднуватися у фізіологічні нервові центри, активність яких зумовлює складні рефлекторні акти. Рефлекторна післядія. Рефлекторні реакції закінчуються не водночас із припиненням дії подразника, що їх викликав, а через певний, іноді досить тривалий, проміжок часу. Це явище дістало назву рефлекторної післядії. Воно пов’язане з тим, що збудження в нервових клітинах зникає не відразу. Післядія може бути також наслідком циркуляції нервових імпульсів замкненими нейронними ланцюгами нервового центру.