3. Південно-Східна Азія
Фізико-географічне положення і межі. До складу країни входять Велика Китайська рівнина, Сичуанська улоговина, гори Наньлін і Уішань, які називають Південно-Китайськими горами, Юньнань-Гуйчжоуське нагір’я, півострів Корея і великі острови материкового походження Тайвань і Хайнань. На півночі країна межує з країною Амуро-Сахалинська Азія, на заході – з країнами “Рівнинна Центральна Азія” і “Гірська Центральна Азія”, на півдні – з країною “Півострів Індокитай”. Східні береги країни омивають Жовте, Східно-Китайське і Південно-Китайське моря.
У тектонічному відношенні країна належить до Китайської платформи. В рельєфі країни рівнини поєднуються з горами та нагір’ями. У геологічній будові нагір’я переважають вапнякові породи, тому тут поширені карстові явища.
Таким чином, найбільш характерними типами морфоструктури країни є: 1) низькі і середньовисокі брилові і складчасто-брилові гори в межах щитів; 2) середньовисокі складчасті гори і нагір’я в межах каледонських структур; 3) середньовисокі і високі відроджені складчасто-брилові гори в межах герцинських структур; 4) пластові акумулятивні низовинні рівнини; 5) пластові денудаційно-акумулятивні, акумулятивно-денудаційні і денудаційні високі рівнини. Основними типами морфоскульптури країни є наступні форми рельєфу: 1) флювіальні; 2) карстові; 3) гірсько-льодовикові, 4) вулканогенні.
Клімат країни має яскраво виражений мусонний характер. Взимку переважають холодні і сухі повітряні маси північно-західного напрямку (зимовий континентальний мусон), що проникають сюди із Сибіру та Центральної Азії, тому тут встановлюються найнижчі на земній кулі для цих широт середні січневі температури. Морози і снігопади бувають навіть на тропіку. В Ухані середня температура січня дорівнює +40С і морози іноді досягають –100С, а в Каїрі, що знаходиться на тій же широті, +120С. В Гуанчжоу, що лежить на тропіку, лише +13…+140С. Улітку на територію країни надходить тепле і вологе повітря з океану (літній морський мусон), тому літо усюди жарке і вологе. Середня температура липня в Ухані дорівнює +300С. Морський мусон приносить багато опадів, які часто випадають у вигляді зливи. Великі зливи спричиняють і ураганні вітри – тайфуни. Кількість опадів у межах країни збільшується з півночі на південь. На півночі, у долині Хуанхе, їх випадає 400-500 мм, а на півдні – 1500-1700 мм.
Всі річки країни належать до Тихого океану і мають мусонний тип водного режиму. Найбільші з них – Янцзи, Хуанхе і Сіцзян – відносяться до найбільших річок Азії.
Найбільшими з озер країни є озера заплавно-тектонічного походження – Дунтінху і Поянху, що розташовані в долині р. Янцзи і є регуляторами її стоку.
4. Японські острови
Фізико-географічне положення і межі. Фізико-географічна країна Японські острови складається з двох острівних дуг – північної та південної. До складу північної острівної дуги входять 4 великих острови – Хоккайдо, Хонсю, Сікóку і Кюсю, та безліч дрібних островів, що їх оточують. До складу південної острівної дуги входять лише дрібні острови Рюкю. Загальна кількість островів, на яких розміщена Японія, 1042. Протяжність островів з півночі на південь складає понад 2300 км.
У тектонічному відношенні країна належить до кайнозойської складчастої області. В рельєфі країни гори поєднуються з прибережними рівнинами.
Клімат країни визначають її положення в межах помірного і субтропічного поясу, а також вплив холодних і особливо теплих течій. Середня температура зими на Японських островах значно нижча, ніж в інших регіонах земної кулі на тих же широтах. Так, наприклад, у місті Ніїгата на острові Хонсю, що лежить на 380 пн. ш., тобто на широті Південної Італії, середня температура січня лише +1,50С, часто трапляються морози. Це пояснюється впливом холодних континентальних мас, які приходять від Азіатського максимуму. Влітку ж разом з мусонами приходять тропічні повітряні маси і в межах всього архіпелагу спостерігається жарке і задушливо літо. Проте на півночі острова Хоккайдо і літня, і зимова температура нижчі внаслідок впливу холодної Курильської течії. Японія отримує багато опадів і зимового періоду сухості, як у сусідньому Китаї, там не буває.
Внутрішні води. На Японських островах багато річок і озер, но всі водостоки короткі, а озера невеликі. Найдовші річки Японських островів сягають в довжину трохи більше за 300 км. Найбільшим з озер Японських островів є Біва.
11 грудня 2006 р. Лекція з курсу “Фізична географія материків і океанів” доц. Міхелі С.В.