5. Сучасна організація держаної статистики в Україні. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».

Організація державної статистики в країні та її завдання видозмінювались у відповідності із зміною органів державного управління, їх функцій, з врахуванням особливостей розвитку економічного і соціального життя суспільства у відповідні історичні періоди.

В даний час головним обліково-статистичним центром в країні є Державний комітет статистики України (Держкомстат України). Він здійснює керівництво статистикою України у відповідності із статтею 92 п. 12 Конституції України "Виключно законами України визначаються: організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики”. В його завдання входить подання офіційної статистичної інформації Президенту, Уряду, Парламенту, громадським і міжнародним організаціям, розробка науково обґрунтованої статистичної методології, координація статистичної діяльності регіональних органів виконавчої влади, аналіз економіко-статистичної інформації, складання національних рахунків і балансових розрахунків.

Державний комітет статистики України здійснює державне управління всією, що знаходиться в його веденні, єдиною системою статистичних органів, справою статистики, обліку і звітності в усіх галузях народного господарства, створенням і функціонуванням статистичної інформаційної системи на основі єдиної наукової методології.

6. Завдання державної статистики в умовах ринкової економіки. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»».

Основним завданням усіх органів статистики є збирання, перевірка достовірності, розробка, узагальнення, аналіз і подання в установлені строки законодавчим, виконавчим, управлінським і господарським органам науково обґрунтованих статистичних даних, які характеризують економічний і соціальний розвиток країни, виконання загальнодержавних і регіональних програм, зростання ефективності суспільного виробництва, економічних реформ, використання природних, трудових і матеріальних ресурсів, динаміку життєвого рівня народу тощо.

7. Поняття про статистичне спостереження і його організацію.

Статистичне спостереження — це спланована, науково організована реєстрація масових даних про будь-які соціально-економічні явища та процеси. Від інших методів збирання даних статистичне спостереження відрізняється характером і масовістю даних та способами їх отримання. Крім безпосередньої реєстрації (вимірювання, підрахунок, оцінювання) широко застосовується вивчення суспільної думки на підставі опитування.

Залежно від рівня реєстрації, статистичні спостереження можуть бути первинними або вторинними. Первинне спостереження — це реєстрація вихідних даних, що надходять від об’єкта, який їх продукує. Прикладом може бути поточний облік кількості зареєстрованих шлюбів і розлучень у відповідній установі; опитування населення щодо ставлення до процесу приватизації майна. Вторинне спостереження — це збирання раніше зареєстрованих та оброблених даних, наприклад матеріалів банківських звітів, результатів аудиторської перевірки, підсумків біржових торгів.

Статистичні дані — це масові системні кількісні характеристики соціально-економічних явищ і процесів.

Зрозуміло, що від якості даних статистичного спостереження залежать результати подальшого дослідження. Тому вони мають відповідати певним вимогам.

Перша — це вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану.

Друга вимога — це повнота даних як за їх обсягом, так і по суті. Щодо повноти по суті, то вона забезпечується системним добором кількох взаємозалежних ознак явища. А саме, визначаючи ринок споживачів, слід поцікавитись їхніми потребами, смаком, вимогами, платоспроможністю. Потрібно також знати стратегію своїх конкурентів.

Третя вимога — це своєчасність даних. Інформація має дійти до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона втрачає корисність.

Четверта вимога — ця порівнянність даних у часі або у просторі.

П’ятою вимогою є доступність даних.

Статистичне спостереження здійснюється в три етапи:

1) підготовка спостереження – вирішення основних методологічних та організаційних питань;

2) реєстрація статистичних даних – збирання даних;

3) формування бази даних – контроль, налагодження, та збереження даних спостереження. Відпрацювання системи оперативного доступу та пошуку необхідних даних.