- •1. Кримінально – процесуальне право. Джерела.
- •5. Кримінально-процесуальні функції, їхні поняття та види.
- •13. Загальна характеристика субєктв владних повноважень.
- •14.Суд як суб'єкт кримінального процесу.
- •15. Прокурор в кримінальному судочинстві. Процесуальне положення прокурора в досудових і судових стадіях.
- •17. Слідчий в кримінальному процесі його завдання і повноваження. Процесуальна самостійність слідчого.
- •18.Процесуальне положення обвинуваченого.
- •19. Процесуальне положення підозрюваного.
- •20. Процесуальне положення потерпілого і його представника.
- •21. Процесуальне положення захисника. Порядок запрошення, призначення, заміни захисника.
- •22. Процесуальне положення цивільного позивача і цивільного відповідача.
- •23Поняття, предмет та підстави цивільного позову у кримінальному процесі.
- •26. Класифікація доказів.
- •27.Поняття, властивості доказів.
- •28.Поняття, елементи процесу доказування.
- •29. Суб'єкти процесу доказування. Обов'язок доказування.
- •30. Презумпція невинності, її роль в доведенні.
- •31.Використання в доведенні даних, отриманих оперативним шляхом.
- •32. Свідчення свідка як джерело доказів. Права, обов'язки, відповідальність свідка.
- •33. Свідчення обвинуваченого і підозрюваного як джерела доказів.
- •34. Висновок експерта як джерело доказів. Обов'язкове призначення експертизи.
- •35. Речові докази, поняття, види, порядок збирання і перевірки.
- •37.Поняття, види заходів кримінально-процесуального примуcу.
- •38. Поняття, види запобіжних заходів. Підстави їх обрання.
- •39. Підстави, порядок затримання особи, підозрюваної у скоєнні злочину.
- •40. Підстави, порядок обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
- •41. Строки тримання під вартою підозрюваних і звинувачених, порядок продовження строків.
- •42. Підстави, порядок застосування підписки про невиїзд як запобіжний захід.
- •43. Порядок і умови застосування застави як запобіжного заходу.
- •44.Поняття, значення приводів для порушення кримінальної справи.
- •45. Рішення, що приймаються у стадії порушення кримінальної справи.
- •47. Сроки досудебного следствия
- •48. Перевірка приводів і підстав до порушення кримінальної справи, порядок, строки, засоби перевірки.
- •49. Нагляд прокурора і контроль суду у стадії порушення кримінальної справи.
- •51. Загальні умови досудового слідства.
- •52.Поняття, види, строки дізнання.
- •53. Поняття, значення, форми взаємодії слідчого з органами дізнання.
- •54. Поняття, види підслідності.
- •55.Поняття, види слідчих дій.
- •57. Гарантії прав особистості при проведенні обшуку, виїмки, накладенні арешту на кореспонденцію.
- •58. Особливості провадження слідчих дій у зв'язку із забезпеченням безпеки осіб, що беруть участь в них.
- •59. Огляд: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •61. Освідування: поняття, види, процесуальний порядок проведення.
- •62.Підготовка і призначення судової експертизи. Випадки обов'язкового призначення експертизи. Види експертиз.
- •63. Підстави, умови, порядок провадження обшуку.
- •64.Поняття, підстави, порядок відтворення обстановки і обставин події.
- •66. Процесуальний порядок виклику і допиту свідків потерпілих на досудовому слідстві.
- •68Підстави, порядок накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку.
- •70. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення. Допит обвинуваченого.
- •71.Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
- •72. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
- •75. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку.
- •76. Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи.
- •77. Закінчення досудового слідства складанням постанови про направлення справи до суду для її закриття та звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •78. Нагляд прокурора за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.
71.Зміна і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві.
У більшості випадків після пред'явлення первісного обвинувачення виникає потреба в зміні та доповненні обвинувачення, як результат подальшого розслідування кримінальної справи. І закон (ст. 141 КПК) передбачає таку можливість, стверджуючи, що коли під час досудового слідства виникне необхідність змінити пред'явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов'язаний заново пред'явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статтями 131, 132, 133 і 140 КПК.
Необхідність у зміні обвинувачення виникає у двох випадках: а) якщо в постанові про притягнення як обвинуваченого була допущена помилка в кваліфікації злочину (злочинів); б) якщо були встановлені нові обставини, які змінюють первісну кваліфікацію або суттєво відрізняються від вказаних у початковій постанові.
Потреба в доповненні обвинувачення з'являється тоді, коли були одержані достатні докази вчинення обвинуваченим інших злочинів або нових епізодів злочинної діяльності обвинуваченого.
При необхідності змінити або доповнити обвинувачення закон вимагає від слідчого знову пред'явити обвинувачення. Зміна і доповнення обвинувачення здійснюється шляхом винесення нової постанови про притягнення як обвинуваченого. При пред'явленні нового обвинувачення застосовується той же порядок, що і при первісному пред', явленні (ст.ст. 133, 140 КПК), після чого він допитується по всьому обсягу обвинувачення, а не тільки за обставинами, що викликали зміну або доповнення обвинувачення.
Зміна обвинувачення може полягати і у виключенні з нього окремих епізодів, які не знайшли свого підтвердження в ході подальшого розслідування. В такому випадку виноситься постанова про закриття справи в цій частині обвинувачення, про що оголошується обвинуваченому. Однак, якщо виключення із обвинувачення одного або декількох епізодів злочинної діяльності пов'язане зі зміною кваліфікації злочину, то поряд із закриттям кримінальної справи в цій частині необхідно знову пред'явити обвинувачення.
Якщо прокурор скасує постанову про закриття в певній частині обвинувачення, то слідчий повинен також знову пред'явити обвинувачення.
72. Підстави та процесуальний порядок зупинення та відновлення досудового слідства.
Зупинення досудового слідства — це вимушена тимчасова перерва слідчим процесуальної діяльності в кримінальній справі, викликана наявністю в справі обставин, які не перешкоджають подальшому провадженню і закінченню досудового розслідування.
Досудове слідство у кримінальній справі зупиняється у разі:
коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;
коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі;
коли не встановлено особу, яка вчинила злочин;
зупинення судом слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Суть першої підстави полягає в тому, що слідчий або особа, яка провадить дізнання, знає, хто вчинив злочин, але не знає, де ця особа знаходиться. Якщо невідоме місцезнаходження обвинуваченого, слідчий зобов'язаний винести постанову про притягнення певної особи як обвинуваченого, якщо вона не була винесена раніше; виконати всі необхідні слідчі дії, які можливо здійснити у відсутності обвинуваченого; здійснити заходи щодо збереження документів і речових доказів, а також для забезпечення цивільного позову й можливої конфіскації майна; оголосити розшук обвинуваченого, керуючись правилами статей 138, 207 КПК.
Друга підстава зупинення досудового слідства пов'язана з психічним або іншим тяжким захворюванням обвинуваченого. В законі не наводяться ні ознаки тяжкого захворювання, ні перелік таких захворювань. Загальною умовою е неможливість участі обвинуваченого в справі, яка перешкоджає слідству. Захворювання обвинуваченого може бути підставою для зупинення досудового слідства тільки в разі
наявності довідки лікаря, висновку судово-медичної або судово- психіатричної експертизи, де видно, що воно: а) тяжке, тобто таке, при якому стан здоров'я обвинуваченого тривалий час не дозволяє пред'явити йому обвинувачення, допитати його, залучити до участі в інших слідчих діях; б) не хронічне, а тимчасове, яке піддається лікуванню і можна чекати видужання обвинуваченого. Інакше необхідно буде вирішувати питання про закриття кримінальної справи, згідно з ч. 1 ст. 7 КПК у зв'язку з тим, що внаслідок зміни обставин особа перестала бути суспільно небезпечною, а при хронічному душевному захворюванні — складати постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст.ст. 226, 417 КПК).
Під третьою підставою зупинення досудового слідства закон розуміє обставини, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин. Тут мова йде про випадки, коли слідчий має достатньо доказів, що злочин мав місце, але хто його вчинив, встановити не уявляється можливим, тобто злочин залишився нерозкритим і слідчий не виконав основного завдання стадії досудового розслідування.
Крім підстав зупинення досудового слідства закон передбачає певні умови, які необхідно враховувати при вирішенні цього питання.
Перша умова: до зупинення слідства слідчий зобов'язаний виконати всі слідчі дії, які можливо здійснити у відсутності обвинуваченого. Ця умова стосується зупинення провадження в справі по кожній з трьох перших підстав. Друга умова стосується лише зупинення слідства за двома першими підставами — це винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого.
Досудове слідство зупиняється за мотивованою постановою слідчого, копія якої надсилається прокуророві. У справах про злочини, що не є тяжкими і в яких не вдалося встановити особу, котра їх вчинила, досудове розслідування зупиняють уповноважені органи дізнання. В постанові викладаються обставини вчиненого злочину та наводяться підстави, за якими справа підлягає зупиненню. Санкції прокурора для зупинення справи закон не вимагає.
Якщо у справі притягнуто дві або більше особи як обвинувачених, а підстави для зупинення стосуються не всіх обвинувачених, то слідчий має право своєю постановою виділити й зупинити справу щодо окремих обвинувачених або зупинити провадження у всій справі (ч. 4 ст. 206 КПК).
Після того, як відпадуть підстави для зупинення досудового слідства або виникне необхідність у проведенні додаткових слідчих дій, слідство відновлюється.
Про відновлення слідства слідчий складає мотивовану постанову, в якій зазначаються підстави, за якими слідство зупинено і у зв'язку з якими обставинами воно відновлюється. Копія постанови слідчого про відновлення слідства надсилається прокурору (ст. 210 КПК).
73. Ст.125-126. Слідчий за клопотанням цивільного позивача або з своєї ініціативи зобов'язаний вжити заходів до забезпечення заявленого в кримінальній справі цивільного позову, а також можливого в майбутньому цивільного позову, склавши про це постанову. В справах про злочини, за які передбачена конфіскація майна, слідчий зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення можливої конфіскації майна, склавши про це постанову. Забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, незалежно від знаходження майна, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.
Накладення арешту на вклади проводиться виключно за рішенням суду. Заарештоване майно описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Ці особи попереджаються під розписку про відповідальність за його незбереження. Не підлягають описові предмети першої потреби, що використовуються особою і членами її родини. Арешт майна і передача його на зберігання оформляються протоколом, який підписується особою, що проводила опис, понятими і особою, яка прийняла майно на зберігання.Новый модельный ряд
До протоколу додається опис переданого на зберігання майна. Для встановлення вартості описаного майна за необхідності запрошується спеціаліст, який також підписує протокол і опис майна з його оцінкою. При відпаданні потреби накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого.
74.Форми закінчення досудового слідства.
Закінчити досудове слідство можна лише тоді, коли його завдання виконані. Для цього слідчий повинен всебічно, повно й об'єктивно у встановленому законом порядку дослідити всі обставини, що становлять предмет доказування в кримінальній справі (ст. 64 КПК).
Відповідно до ст. 212 КПК досудове слідство закінчується:
складанням обвинувального висновку;
шляхом складання постанови про закриття справи (ст. б, п. 2 ст. 213 КПК);
шляхом складання постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру у випадках, коли встановлено, що особа під час скоєння суспільно небезпечного діяння знаходилась у стані неосудності або потім захворіла душевною хворобою, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Але названими вище формами закінчення досудового слідства не обмежується їх перелік, оскільки законодавець, вносячи поправки до КПК, не передбачив у ст. 212 КПК фактично ще дві форми закінчення слідства. Мова йде про:
винесення постанови про закриття справи і застосування до неповнолітнього, який вчинив суспільно небезпечне діяння у віці від одинадцяти років і до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, примусових заходів виховного характеру (ст. 7 КПК);
винесення постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст.ст. 7, 7-1,7-2,8, 9,10,11-1 КПК).