26. Умови згуртування та розвитку студентської групи

Колектив — це соціально значуща група людей, які об´єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення постав­леної мети і мають органи самоврядування. Колектив як соціально діюча система має виконувати такі функції.1. Організаторську: спрямовану на об´єднання членів колек­тиву з метою виконання певних соціально-педагогічних завдань.2.Виховну: спрямовану на створення оптимальних умов для розумового, морального, фізичного, трудового й естетичного ви­ховання, що забезпечує умови для психічного й соціального роз­витку особистості. 3.Стимулювальну: вона сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості у всіх сферах; регулює поведінку членів колективу, впливає на формування позитивних якостей особистості — волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, справедливості, цілеспрямованості, гідності та ін.   

Педагогічні засади формування і розвитку колективу є загаль-ноохопними. Тому, говорячи про види колективів, особливості їх функціонування, не можна обмежуватися лише означенням дитячих колективів. Це колективи молоді, що навчається у про­фесійних навчальних закладах, об´єднання людей на вироб­ництві, в установах, військових підрозділах та ін. У загальному аспекті функціонування колективів варто ви­значити такі види: первинний (клас, академічна група); колектив навчального закладу, підприємства, установи, організації; тим­часовий, сімейний, виробничий. Етапи розв. колективу: Перша стадія. колектив лише складається; його члени недостатньо знають один одного та й куратор мало знає вихованців; студенти, зараховані на навчання і згруповані де­канатом в академічні групи (первинні колективи), перебувають на першій стадії розвитку. Друга стадія. сформовано актив, члени колективу усвідомлюють свої завдання; актив починає виявляти ініціативу, готовий бра­ти на себе виконання окремих функцій з організації діяльності колективу; з´являються неформальні, харизматичні лідери. Третя стадія. Ознаки: більшість членів колективу свідомо ви­конує вимоги колективу, його керівника; більшість перейшла на позиції активу; колектив усвідомлює свої завдання, готовий підтримати, захистити, допомогти кожному членові колективу; більшість здатна формувати нові завдання, визначати шляхи їх реалізації.

27. Педагогічні засади студетського самоврдування

Під студентським само­врядуванням розуміють право студентської громади (усі студенти денної форми навчання вищого навчального за­кладу) вищого навчального закладу самостійно вирішувати питання громадського життя студентів у межах чинного за­конодавства та Статуту навчального закладу. Основними завданнями органів студентського самоврядування є:—забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу;—забезпечення виконання студентами своїх обов´язків;—сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності сту­дентів;—сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів;—сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об´єд­нань, клубів за інтересами;—організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями;—сприяння працевлаштуванню випускників; — участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого на­вчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студент­ське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних під­розділів вищого навчального закладу. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студент­ської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закла­ду. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійсню­ватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.

Вищим органом студентського самоврядування є загальні збо­ри (конференція) студентів вищого навчального закладу, які: —ухвалюють положення про студентське самоврядування; —обирають виконавчі органи студентського самоврядуван­ня та заслуховують їх звіти;—визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.Органи студентського самоврядування можуть мати різно­манітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчаль­на (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).

БЛОК 2