- •1.Гарантії прав громадян на охорону праці
- •4. Державні нормативні акти з охорони праці. Класифікація, галузь використання.
- •5. Система стандартів безпеки праці.
- •6. Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві.
- •7. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці.
- •9. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці.
- •10. Відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці.
- •11. Порядок проведення розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •12. Порядок проведення спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •13. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
- •18. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища. Призначення, терміни та визначення.
- •19. Мікроклімат виробничих приміщень. Показники, нормування, нормалізація несприятливих мікрокліматичних умов
- •20. Шкідливі речовини в повітрі робочої зони. Класифікація, нормування.
- •21.Освітлення виробничих приміщень. Природне та штучне освітлення. Нормування.
- •22. Основні джерела світла для промислового освітлення. Недоліки та переваги
- •23. Вібрація. Дія на організм людини. Класифікація виробничої вібрації. Нормування. Захист від вібрації.
- •24. Шум, ультразвук та інфразвук. Дія на організм людини. Нормування. Захист від шуму.
- •25. Дія електричного струму на організм людини. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •26. Напруга кроку та дотику. Залежність від відстані місця контакта дроту з землею.
- •27. Класифікація електромереж за режимом нейтралі. Небезпека ураження в електричних мережах різного типу. Галузь використання різних мереж.
- •28. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок
- •30. Захисне занулення. Принцип дії. Галузь застосування.
13. Основні принципи страхування від нещасного випадку.
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» визначає такі завдання страхування від нещасного випадку :
вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаним умовами праці;
відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;
відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Найголовнішим завданням вважається не відшкодування шкоди від нещасного випадку, як випливає з назви Закону, а завдання щодо вжиття профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та профзахворюванням на виробництві.
Основними принципами страхування від нещасного випадку є:
паритетність держави, представників застрахованих осіб і роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
своєчасне й повне відшкодування шкоди страховиком;
обов’язковість страхування від нещасного випадку осіб, працюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності;
надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;
обов’язковість оплати страхувальником страхових внесків;
диференціація страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
формування й витрачання страхових коштів на солідарній основі;
економічна заінтересованість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;
цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.
14. Сфера дії Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності». Обов’язкове та добровільне страхування.
Действие указанного закона распространяется на лица, которые работают на условиях трудового договора на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от форм собственности и ведения хозяйства, у физических лиц, а также на лица, которые обеспечивают себя работой самостоятельно, и граждан - субъектов предпринимательской деятельности.
Для страхования работника от несчастного случая не нужны его согласие или заявление. Страхование осуществляется в безличной форме. Сам факт поступления на работу или к учебному заведению человека свидетельствует о том, что он застрахован независимо от фактического выполнения работодателем своих обязательств относительно уплаты страховых взносов. Застрахованному лицу выдается свидетельство установленного образца.
Обязательному страхованию от несчастного случая подлежат:
- лица, которые работают на условиях трудового договора(контракту);
- ученики и студенты учебных заведений, аспиранты, привлеченные к любым работам под время, перед или после занятий; во время занятий, когда они приобретают профессиональные навыки; в период прохождения производственной практики(стажировка), выполнения работ на предприятиях;
- лица, которые удерживаются в исправительных, врачебно-трудовых, воспитательно-трудовых заведениях и привлекаются к трудовой деятельности на производстве.
Добровольно от несчастного случая в Фонде социального страхования от несчастных случаев могут застраховаться:
- священнослужители;
- лица, которые обеспечивают себя работой самостоятельно;
- граждане - субъекты предпринимательской деятельности.