20)В чому полягає наростання кризових явищ в економіці України в 70-80 рр.

Нове керівництво на чолі з Л.Брежнєвим знищило всі елементи політич-

ного плюралізму, зміцнило командно-адміністративну систему управління

суспільством. Проте економічні труднощі посилили соціальну напруженість

в Україні і потребували вдосконалення методів керівництва господарством.

Тому в 1965 р. розпочалися деякі зміни, спрямовані на перехід від адмініст-

ративних до економічних методів управління господарством на основі по-

станов партії й уряду. Ці зміни пов'язували тоді з іменем тогочасного голо-

ви Ради міністрів СРСР О.Косигіна. Мала бути здійснена система заходів

щодо вдосконалення форм поєднання територіального і галузевого принципів

управління, централізованого планового керівництва економікою і господар-

ської самостійності підприємств, посилення стимулювання виробництва.

За програмою реформ управління господарством було ліквідовано раднар-

госпи і відновлено систему управління через союзні та союзно-республікансь-

кі міністерства. На кінець 1965 р. в СРСР налічувалося 18 загальносоюзних і

13 союзно-республіканських промислових міністерств, а також республікан-

ське міністерство місцевої промисловості. Створено управління матеріально-

технічного постачання нафтовидобувної, нафтопереробної і нафтохімічної

промисловості. Внаслідок подальшої реорганізації в Україні діяло 22 союзно-

республіканських і 7 республіканських міністерств: автомобільного транспо-

рту і шосейних шляхів, будівництва, комунального господарства, місцевої про-

мисловості, освіти, охорони громадського порядку, соціального забезпечення.

Союзно-республіканські міністерства й управління були підпорядковані од-

нойменним міністерствам СРСР і Раді Міністрів СРСР.

Соціальна сфера.

У 70-і рр.. кілька разів підвищувалася заробітна плата. Були збільшені пенсії ветеранам війни і праці, інвалідам. Зросли виплати з суспільних доходів споживання. За рахунок суспільних фондів споживання забезпечувалося безкоштовну освіту (включаючи вищу), виплачувалися стипендії студентам, виявлялося безкоштовне медичне обслуговування і пільгове санаторно-курортне лікування, виплачувалися пенсії, допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах. Організовувався відпочинок робітників, службовців і колгоспників, забезпечувалася масовість фізкультури і спорту, оплачувалися щорічні відпустки, утримувалася на низькому рівні квартирна плата, містилися дитячі дошкільні установи і т.д.

І все ж у 70-і рр.. життєвий рівень радянських громадян почав падати. Це було пов'язано з набирала силу інфляцією і відставанням у зв'язку з цим зростання заробітної плати. Інфляція викликала підвищення роздрібних цін, причому не тільки на престижні товари, але і на багато товарів масового попиту.

Існувала також прихована інфляція, яка виявлялася в дефіциті споживчих товарів, обумовленому диспропорціями в економіці. Дефіцит товарів і слуг у свою чергу породжував незадоволений попит, що виражався у накопиченні коштів населення в ощадних касах. Погіршилось забезпечення населення молочними, м'ясними і деякими іншими видами продуктів.

Гострою залишалася житлова проблема. У 70-і рр.. покращували свої житлові умови 105 млн. чол. Однак у ці роки відбулися скорочення коштів на будівництво житла. Це призвело до того, що черги на отримання житла в 5-6 разів перевищували вводиться житловий фонд.

У скрутному становищі опинилися охорона здоров'я, народна освіта, загострилася екологічна ситуація.

Радянське суспільство все більше вражали соціальна апатія, правовий нігілізм, економічні злочини. Багато в чому ці негативні явища породжувалися поглиблюється відчуженням людини праці від власності, недосконалою системою праці, знеціненням моральних стимулів.

Зрівнялівка в оплаті праці стимулювала поширенню психології "маленької людини" (зарплату все одно видадуть незалежно від того, як пропрацював, хай інші "орють", начальству видніше і т.п.).