- •1.Мета та завдання дисципліни
- •2. Правові та організаційні основи охорони праці
- •3.Законодавча база з охорони праці.
- •4.Технічно- нормативне забезпечення охорони праці
- •5. Правові, законодавчі та нормативно-технічні основи безпеки життєдіяльності
- •6. Види і категорії нормативно- технічних документів з охрони праці
- •7.Державні стандарти України з питань безпеки праці (дсту ссбп).
- •8. Міждержавні стандарти з безпеки праці
- •9.Основні положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці».
- •10. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •11.Положення про навчання та перевірку знань з охорони праці.
- •12. Види інструктажів з охорони праці та порядок їх проведення
- •13. Права громадян на охорону праці при укладенні трудового договору.
- •18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
- •19.Види відповідальності за порушення законодавчих та нормативних документів з охорони праці.
- •20. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони праці у вигляді штрафу
- •21.Обов’язки власника підприємства з питань охорони праці.
- •22. Просте розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •23.Розслідування профзахворювань.
- •24. Розслідування аварій на виробництві.
- •26. Фактори, що визначають умови праці. Оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні умови праці.
- •28. Прилади для визначення вологості повітря в приміщеннях.
- •31.Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини.
- •34. Гігієнічне нормування шкідливих речовин (гост 12.1.005-88).
- •37.Види вентиляції,причини та області застосування (бНіП 2.04.05-86).
- •39.Види природного освітлення.
- •41 Вимірювання освітленості
- •43.Коефіцієнт природної освітленості. Визначення робочих значень.
- •45.Виробничий шум. Джерела виникнення шуму.
- •47.Методи зменшення шуму.
- •49.Гігієнічне нормування шуму.
- •65.Методи захисту від дії електромагнітних полів.
- •67.Захист від впливу лазерного випромінювання.
- •69.Пожежний нагляд, його функції.
- •71Групи горючості речовин
- •73.Шість класів вибухонебезпечних зон.
- •75.Вогнегасячі засоби (вода, піна, вуглекислота, протипожежні порошки).
- •77.Вимоги до балонів та цистерн, що працюють під тиском.
- •79.Розміщення холодильного обладнання та вимоги до нього.
- •81. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •85.Перш а допомога при теплому ударі.
- •87.Перша допомога при потраплянні кислот та лугів на тіло працівника.
18. Державний нагляд за охороною праці. Органи державного нагляду
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
— Державний комітет України з нагляду за охороною праці (Держнагляд-охоронпраці);
— органи Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою Міністерства екології та природних ресурсів України;
— органи державного пожежного нагляду Державного департаменту пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України;
— органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.
Кожний із вищеперерахованих органів виконує функції в межах своїх повноважень, визначених положеннями про ці органи.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування та діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
19.Види відповідальності за порушення законодавчих та нормативних документів з охорони праці.
Законодавством установлена адміністративна, дисциплінарна, матеріальна й кримінальна відповідальність за порушення норм і правил з охорони праці. Відповідальність за порушення норм і правил охорони праці несуть у першу чергу керівники підприємств (організацій) та їхні заступники, на яких покладені обов'язки з охорони праці. Закон України „ Про охорону праці" встановлює види та межі відповідальності за порушення законодавства у цій сфері: Стаття 43. Штрафні санкції до юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, посадових осіб та працівників. За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати.Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці. За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок. їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом. Стаття 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці. Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.