31. Касові операції б їх харк-ка, орг-я роботи касових вузлів.

Касовими наз операції, що повязані з прийманням та видачею готівки банками Укр. Для приймання, зберігання і видачі грошей і цінностей кожна установа банку має касовий відділ який очолюється або начальником або завідуючим кассою. Завідуючий касою разом з керуючим банку і головним бухгалт відповідають за організацію касової роботи за належне зберігання і повне збереження матеріальних всіх цінностей. Касовий відділ поділяється на кілька операційних кас, які виконують окремі касові операції. Для каси відводиться ізольоване приміщення, яке обладнане окремим робочим місцем касирів і сигналізацією. В касовий відділ мають доступ тільки працівники цього відділу керуючий банку, головний бухгалтер та завідуючий касою в залежності від обсягів касової роботи в банках можуть організовуватись наступні каси:

1.Денні операційні каси окремі прибуткові і видаткові каси а можуть бути разом.

2.Вечірня каса

3.Каса перерахунку виторгу

4.Каса для операцій з іноземною валютою та інші.

Для зберігання готівки бланків суворого обліку банківські металів (золото, платина) та інших документів і цінностей в установах банків відводиться спеціальне ізольоване приміщення яке називається грошовим сховищем або коморою.

Доступ до нього мають лише три особи: керуючий, головний бухгалтер, завідуючий касою і тільки разом.

На початку операційного дня ці троє осіб приймають сховище від охорони про що робиться запис в спеціальній книзі, перевіряють цілісність замків пломб дверей відкривають сховище трьома ключами ввійшовши в приміщення перевіряється цілісність стін підлоги і стелі після чого відбувається видача готівки та інших цінностей із сховища в касу про що робиться запис в журналі обліку грошей та цінностей в грошовому сховищі. Гроші з сховища можуть виноситись тільки в приміщення каси для її роботи для перерахунку цінностей і для проведення ревізій.

В кінці операційного дня всі цінності і готівка переміщуються трьома особами одночасно. Про кількість грошей та цінностей робиться запис в журналі а саме сховище закривається трьома особами опечатується і передається під охорону з певним записом.

35. Кредитні операції з векселями . Врахування та переврах-ня векселів. Кредитування під заставу векселів.

Кредитні з векс –операції, що супроводжуються наданням або залученням грош. коштів проти векселів або під забезпечення векселями. Поділ-ся на: - врахування векселів; кредитування під заставу векселів; переврахування придбаних банком векселів (НБУ). До вексельних кредитів комерційного банку належать: 1.Переврахування векселів; 2.Врахування векселів є формою кредитування банком юр. та фіз. осіб шляхом придбання векселів до настання строку платежу за ними зі знижкою – дисконтом, за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя у повній сумі. Векселі подаються предявником до врахування разом з реєстром векселів в 2 примірниках. Після прийняття позитивних рішень про врахування векселів, банк встановлює суму дисконту чи інших вирахувань з клієнта. Сума дисконту розраховується за формулою:

Д= Н*Ст*Д / 360*100

де Н - номінал векселя; Ст – ставка врахування чи переврахування векселя; Дн – к-сть днів від дня врахування векселя до дня платежу за ним.

Надання банком кредитів під під заставу векселів зд-ся на загальних принципах банк-го кредитування. Особливістю є порядок надання , зберігання та реалізація застави якою є вексель. Банк зд-є прийняття векселів у заставу на підставі укладеного з векселедержателем договору застави в якому встановлюється місце зберігання заставних векселів. Вексель може бути переданий на зберігання банку, держ чи приватному нотаріусу.

33.Порядок выдкриття рахункыв типу „Н” і типу „П”, їх характеристика. Поточний рахунок типу „Н” у національній валюті відкривається банком таким іноземним представництвам, а саме:

- організаційним представництвам;

- представництвам іноземних банків;

- представництвам юридичних осіб нерезидентів, які не займаються на території Укр підприєм-ю діял;- військовим частинам, які знаходяться на території України і фінансуються за рахунок бюджету Російської Федерації. Для відкриття рахунку типу „Н” до уповноваженого банку подаються такі документи:- заява офіційного представництва про відкриття рахунку;- копія посвідчення міністерства закордонних справ Укр про акредитацію представництва засвідчена міністерством або нотаріально;

- картка із зразками підписів і відбитком печатки, засвідчена міністерством закордонних справ України або нотаріально;- інші документи. На рахунок типу „Н” можуть бути зараховані такі кошти:

- від продажу на міжбанківському валютному ринку Укр іноземної валюти;- отримані посольством, консульством за надані послуги в т.ч. в готівковій формі;- кошти отримані від продажу майна що належить представництвам.З потрахун типу „Н” наявні кошти можуть бути використані на:

1) зд-ня в Укр розрахунків пов’язаних з утриманням представництва; 2) страхування майна, життя працівників, транспортних засобів; 3) впро-вадження організацією та установою програм та проектів міжнародної допомоги.Рахунок типу „П” відкривається постійному представництву на основі таких документів:- клопотання юридичної особи нерезидента про відкриття постійному представництву поточного рахунку;- заява на відкриття поточного рахунку;- копія довідки про взяття представництва на облік в ДПА;- копія дозволу ЦБ відповідної країни на відкриття поточного рахунку типу „П” у національній валюті на території України;- картка зі зразками підписів та відбитком печатки.

Поточний рахунок типу „П” може бути використаний для:- зарахування коштів отриманих внаслідок здійснення в Україні операцій купівлі товарів, робіт, послуг, а також для купівлі валюти на УМБР;- зарахування % за розміщеними депозитними коштами.

Порядок закриття рахунків клієнтом:

- рахунки закриваються на підставі заяви клієнта;- на підставі рішення органу якому за законодавством покладено функції щодо ліквідації чи реорганізації;- на підставі рішення суду або Господарського суду про ліквідацію суб’єкта господарювання; і інше.