31. Періоди розвитку архітектури регіональних шкіл

Переяславська школа 11-12ст розвивала київську арх. Але церкви невеликих розмірів. Фасади 3ох лопатні, підвішені арочні перекриття по центральній вісі відчутний відхід від хресовокупол. Візантіїйської схеми. Боярські палати приземисті із простою планіровкою. Відчутний вплив романської арх. Товсті стіни , вузькі вікна, масивні опори, великі площини стін.

Чернігівська школа мала свої характерні риси . стіни мали просту кладку, застосовували декор ат. Вставки із каменю частину парталів. Разом з вико рис. Нац.. симантику, пов,язаною з фольклором і геральдикою . ззовні стіни тинькували сумішшю цим,янки , вапна, піску. По сирому тиньку розграфлювали сніну під квадрати

Галицько-волинська найбільш багата школа ,безпосер. Спілкування з Європою . храми 3ох і 1 нефні . базалікального типу, і ротондальні (круглі) , 8ми гранні абсиди з декоративним коринфс. Ордером. Портали прикрашали різьбою. Буд. З каменю ,випаленої цегли в формі брузка. Характерно романській і готичній арх..

Придніпровська школа на фасадах круглі, напівкруглі колони . пояси на фасадах . сходи товщі стін . до входів з 3сх сторін примикали невеличкі прибудови - тамбури ( Кирилівська церква в києві

32. Архітектура храмів Київської Русі

Поділяється на 4 етапи :

1 ет- 10ст-поч 11 ст

2ет- (розквіт арх) поч. 11 ст- перша половина 11 ст

3Етап- друга половина 11 ст- поч.. 12 ст

4 Етап -12 ст – сер 13 ст ( трагічний кінець ,монголо-татарські навали зруйнували майже 80% к.Р.

З започаткуванням К.Р. беруть ПОЧ. І ІСТОРІЇ України , Білорусії , Московська держава. Колиска цих народів Київ. Кам,яне зодчество пов,язане із схрещенням К.Р.

КР була хрещенна в 988р

До Володимира Великого християнство прийняла Княгиня Ольга. Побудувала храм Ротонда Княгині Ольги

Церква і імператори були розділені в 3х частині

Всю велич КР прийняла з Візантії + встановлення держави

Перша офіційна споруда сакрального типу – Десятинна церква (989-995)- це храм який носив характер середньо візантійської архітектури. В 1240 була спалена татарами пізніше її перебудували. А остаточного відновлення в 19 ст. На місці має стояти інша православна церква. Фундамент який зберігся з 10 ст було вивезено. В основі Десятинної церкви лежить нескладна хрестово -купольна система характерна для провінц. Візантії . храм 3ох абсид ний, оточений галереями. В 3х часи. Вежі в яких були розташовані сходи, що вели на хори. Стіни із плінфи перевішені з кам,яною кладкою. Вже був утоплений ряд (міг виступати і западати) . пізніше в 11-12 ст. цей утоп. Ряд використав. Для створення орнаментальної кладки на фасадах. Цей арх. Засіб пізніше перейшов в арх.. візантії. Майстри були греки . використ багато фресок і мазійок. В літописах зустр описи ніби мала 25 куполів. Насправді 5-7 куполів.

Пізніше багато голів,я розвинулось в дерев,яному будівництві (сакральні храми в Кіжах).

Міста ділились умовно на квартали. Розвинуті ремісничі квартали.

Оборонні дерев,яні огорожі- стіни. По кутах стволи ,діаметром в 0,5 м, з,єднівались хрестоподібно. Зовнішню частину оббивали брусками і обмазували глиною, засипали єю (протипожежний засіб).

Змієві воли – оборонний засіб.

Подібно до десятинної церкви були забудовані палати бояр * арочні прорізи.

Спасо-Прооброженський собор 1036р. має чітку вістову композицію. 8-стовпний храм з завершенням. Фасад плоский, розчленовані арками і піліастрами , виступами які профільовані. Галереї відсутні, по боках до собору примикають круглі башти і невелика хрещальня. Арки перекриті карнизом (х-но візантії). Стіни інтер,єру оздоблені фресками. Використання стовпів х-не для арх. К.р. стовпи мали хрестовоподібну форму і утв візуальне розділення єдиного простору на окремі приміщення КОМПОРТАМЕНТИ .

Новий стильовий напрямок розп- в 30-50 роки 11 ст., в цей час остаточно сформувалися риси декоративного мист.

Центральним пам,ятком є Соіфя Київська : розпочате буд. 1037 ярославом мудрим ( завершено в 1044). Поставлено на перехресті 2ох основн магістралей нового києва. Площа 80 га. Це христово купольний 5 нефний храм оточений 2ома рядами галерей. Зовнішні 2ох поверхові з відкритими аркадами. Внутріш. Одно поверх. Храм має 13 куполів . майстри визначні греки , які використ хрестовоподібні опори, посилення світлових ефектів за рахунок компортаментів. Оздоб фресками мозаїками. Первозданний вид втрачено. Перебудова. Зберіг фрески мозаїки 2000 мкв фрескового розпису. 2600м кВ – мозаїки.

2 період – це держава КР розвивалася дуже бурхливо . буд церков ,монастирів було поширене по всій країні. – Іринський монастир, -Геогіївський, -храми в Полотську , Новгороді по типу Соф К

3 період – міжусобні війни, але церкви збільш. Стають надзвич, багатими . буд церкв і собори по зразку церкв володимира великого. Такою спорудою є Успенський собор києвопечерської лаври 1073-78. В плані шести стовпний 3ох абсид ний храм . хрество-купольна система. В плані чітко виражені портали де розташ хори. Башти та галереї відсутні. Бокові нефи освітленні через вікна. Візантійський вплив дуже відсутній навіть менше ніж в С.К. По типу Михайлівський собор , в переяслеві, новгороді і менші церкви в києві. Нові колони взяті такі пропорції . 20 мір- ширина, 30 мір-довжина, 50 мір – висота