Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лексичні особливості ділових паперів.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
135.68 Кб
Скачать

Правила вживання іншомовних слів

  1. Іншомовні слова не вживаються зовсім, коли є українське слово з таким же обсягом значення, тобно воно є терміном: анархія – беспорядок, лімітувати – обмежувати, прогресивний – передовий.

  2. Іншомовні слова вживаються з тим значенням, з яким вони запозичувалися, і тільки тоді, коли їх не можна замінити однослівним українським відповідником: імпорт – ввіз товарів з-за кордону, сервіс – обслуговування побутових потреб населення, мер – голова міськради.

  3. Для одержувача документа іншомовні слова повинні бути зрозумілими: квантитативний – кількісний, пролонгувати – продовжувути, репродукувати – відтворювати.

  4. Не можна вживати в одному тексті на позначення одного поняття іншомовне слово та українське, тільки яке-небудь одне: пам′ятник – монумент, симптом – ознака, фіксувати – записувати.

Поряд з іншомовними словами, яку увійшли до української лексичної системи, виділяють варваризми (від грецьк. barbarismos – іншомовний, чужоземний) – іншомовні слова, які вживаються в українському тексті, але не засвоєні українською мовою. Варваризми можуть передаватися графічними засобами мови-джерела чи українською графікою: англ. happy end (щасливий кінець), okay чи о′кей (все гаразд, добре); фр. merci або мерсі (дякую!), adieu! ( прощавайте!).

За підрахунками фахівців, кількість іншомовних слів у складі української лексики не перевищує 10%. Це означає, що твердження про засилля запозичених слів в українській мові є перебільшенням. Така частка запозичень не може становити загрози самобутності мови.

3. Уживання урочистих, універсальних і застарілих слів у ділових паперах

Лексика як ніяка інша складова частина мови постійно реагує на зміни в соціально-виробничому і культурному житті нації виникненням нових слів і зникненням старих. Це зумовлює наявність у мові постійно двох шарів лексики: активного і пасивного. У пасивному запасі української лексики зберігаються історизми, архаїзми та неологізми. Історизми – це назви предметів старої культури, побуту. Архаїзми або застарілі слова – це слова, які вийшли з ужитку. Неологізми – нові слова, що відбивають сучасність.

Застарілі слова не повинні вживатися в поточній сучасній документації, вони псують мову службових документів (не відмовте в люб′язності замість просимо повідомити, біжучі питання замість поточні питання). Ще інколи можна зустріти архаїчні форми займенників (сей, оний, при сьому, позаяк). У мові поточного ділового листування сьогодні не вживаються вже канцеляризми типу вищепойменований, при сьому додано, по приналежності та інші.

Вживання застарілих слів в ділових текстах

  1. Застарілі слова збереглися в документах законодавчого характеру як юридичні терміни ( наприклад: екзекція – у загальнонародній мові застаріле слово на позначення тілесного покарання; у міжнародному праві – застосування каральних заходів однією країною проти іншої).

  2. З усталеним значенням вживаються у ділових текстах деякі застарілі й рідковживані слова та словосполучення: вищезгаданий, нижчепідписаний, дійти згоди, вважатися зразком, давати підстави для, покладата відповідальність на (за межами ділового стилю вони не вживаються).

  3. Застаріла лексика використовується в офіційних документах зі стилістичною метою, надаючи особливо важливим серед них відтінок монументальності, високої урочистості. Це слова типу чинити, благотворний, діяння, воєдино, гласність, глава уряду (сюди належить також звертання типу Ваше превосходительство) та ін.

Особливої уваги серед слів потребують так звані урочисті слова, тобто високі, небуденні. Під впливом мови газет у ділові папери часом проникає невластива для них урочиста, піднесена лексика (наприклад: споруджувати замість будувати, проживати замість мешкати, громадянин замість товариш). Урочисті слова вживаються тільки в докуметах державного значення – коституціях, указах, законах країн. У поточній документації їх не можна вживати.

Універсальні слова - це слова з невизначеним, розмитим, затертим значенням. Вони вживаються в різних стилях мови як стандартні замінники слів з більш точним, більш конкретним (і доречним у певній ситуації) значенням.

Наприклад: Слабо ведуться роботи (повільно, неритмічно);

Слабо відбивається стан справ (погано, неповно, неточно,

поверхово, некомпетентно);

Слабо ставить питання (зрідка, нерішуче, некваліфіковано,

поверхово).

У ролі універсальни часто вживаються слова питання, факт, захід, назва; зміцнити, підвищити, покращити.