45.Умови при яких здійснюються безготівкові розрахунки.

1. Платежі прврдяться, як правило, після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт чи надання послуг або одночасно з ними. В окремих випадках може бути проведена попередня оплата. 2. Платежі виконуютья за згодою (акцептом) платника або за його дорученням. Платник може відмовитися від акцепту платіжної вимоги-доручення повністю або частково за певних умов. Без згоди платника або його доручення списання коштів з рахунку допускається лише у випадках, передбачених законодавством. У безакцептному порядку проводиться списання: за виконавчим листом суду та арбітражу; недоїмок по податках, недоплати у державні цільові фонди, позабюджетні фонди; платежів за розпорядженням державних податкових адміністрацій; платежів державного обов’язкового і державного соціального страхування, до Пенсійного фонду; за розпорядженням Антимонопольного комітету і КРУ; за розпорядженням підприємств по результатах розгляду претензій, що стосуються доарбітражного врегулювання господарських спорів у тому випадку, якщо боржник визнав претензію. 3. Платежі проводяться за рахунок власних коштів платника, а в окремих випадках за рахунок кредиту банку. 4. Зарахування коштів на рахунок одержувача здійснюється лише після списання їх з рахунку платника.

46.Розрахунки платіжними дорученнями.

Платіжне доручення – письмовий документ, оформлений за стандартною формою, з дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування вказаної суми коштів з його рахунку на рахунок одержувача. Одна з найпоширеніших форм розрахунків в Україні. За цією формою розрахунків клієнти банків можуть розраховуватися по товарних і нетоварних операціях: за куплені товари, послуги, виконані роботи, по зобов’язаннях перед фізичними особами (аліменти, пенсії, з/п, гонорари тощо), по зобов’язаннях перед банками, податковими, страховими та іншими фінансовими органами, іншими юридичними особами. Техніка розрахунків: банк платника списує зазначену в дорученні суму з рахунку платника і зараховує на рахунок одержувача коштів. Якщо одержувач коштів коштів обслуговується іншою установою банку, то кошти перераховуються через коррахунки.

47.Платежі, що здійснюються платіжними дорученнями.

1)розрахунки за отримані товари та надані послуги; 2) авансові платежі; 3) розрахунки по нетоварних операціях; 4) попередня оплата товарів та послуг.

48.Суть розрахунків платіжними дорученнями, гарантованими банком.

Банк, гарантуючи своєчасність платежу по такому дорученню, робить відповідний напис на дорученні, а гарантія забезпечується коштами, які банк списує з рахунку платника і депонує їх на окремому рахунку “Гарантовані платіжні доручення”.

49.В яких випадках приміняються розрахунки гарантованими платіжними дорученнями?

Коли розрахунки проводяться через підприємство зв’язку: 1) при перерахуванні підприємствам у регіони, де немає банків, коштів на виплату з/п, оргнабір робочої сили, заготівлю сільгосппродукції у населення; 2) при перерахуванні окремим громадянам пенсій, аліментів, з/п, авторського гонорару; 3) при зарахуванні на рахунки в банках торговельної виручки, податків.

50.Які платежі здійснюються гарантованими платіжними дорученнями?

1) при перерахуванні підприємствам у регіони, де немає банків, коштів на виплату з/п, оргнабір робочої сили, заготівлю сільгосппродукції у населення; 2) при перерахуванні окремим громадянам пенсій, аліментів, з/п, авторського гонорару; 3) при зарахуванні на рахунки в банках торговельної виручки, податків.

51.Як поступають у разі втрати гарантованого платіжного доручення?

Сума втраченого гарантованого платіжного доручення може бути відновлена на рахунку через 15 днів після депонування коштів за заявою платника.

52.В чому суть розрахунків вимогами-дорученнями?

Платіжна вимога-доручення – комбінований документ, в якому передбачається: 1) вимога продавця до покупця оплатити надіслані йому комерційні документи на відвантажені товари; 2) доручення покупця (платника) своєму банку оплатити вказані документи і перерахувати кошти продавцю.

53.Розрахунки вимогами-дорученнями приміняються в одногородніх чи іногородніх розрахунках?

Як в одногородніх так і в іногородніх.

54.Хто (платник чи постачальник) виписує вимогу-доручення?

Постачальник.

55.Який строк здачі вимоги-доручення до банку?

20 календарних днів.

56.Який документ регламентує строк здачі вимоги-доручення до банку?

Договір.

57.Чи може бути заявлена відмова від оплати при розрахунках вимогами-дорученнями?

Так.

58.Кому направляє покупець відмову від оплати при розрахунках вимогами-дорученнями?

Постачальнику.

59.Чи є гарантія платежу при розрахунках вимогами-дорученнями?

Ні.

60.Які види чеків існують?

1) чеки для розрахунків між юридичними особами; 2) чеки для розрахунків між фізичними і юридичними особами.

61.Який строк дії чекової книжки?

1 рік.

62.Який строк дії чека?

10 днів.

63.При розрахунках чеками може бути отримана здача?

Да, не більше 20% від суми чека.

64.Що таке ліміт чекової книжки?

Ліміт чекової книжки – максимальна сума, на яку платник може виписати чеки з цієї книжки.

65.На основі яких документів видається чекова книжка?

Заява.

66.Чи може бути виписаний чек на суму, що перевищує ліміт чекової книжки?

Ні.

67.Коли будуть зараховані кошти на рахунок чекодержателя?

Негайно.

68.Чи може бути подовжений строк дії чекової книжки?

Так. За бажанням чекодавця.

69.Чи може бути поповнений ліміт чекової книжки?

Так. За бажанням чекодавця.

70.Чи є гарантія платежу при розрахунках чеками?

Ні.

71.Які переваги та недоліки розрахунків чеками?

Чек як грошовий документ короткострокової дії не має статусу законного платіжного засобу. Обіг чеків не регулюється законодавством, а визначається потребою комерційного обороту. Через це розрахунки чеками мають умовний характер: видача боржником чека ще не означає оплати його зобов’язань перед кредитором. Зобов’язання погашається тільки після певної оплати чека банком-платником. Переваги: відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Недоліки: недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека.

72.Які види акредитивів існують?

Покриті (депоновані) і непокриті (гарантовані); відзивні і безвідзивні.

73.Де може відкриватися акредитив?

В банку покупця або постачальника.

74.В яких випадках приміняються розрахунки акредитивами?

Переважно в міжміських і в міжнародних розрахунках, коли постачальник хоче забезпечити собі гарантію оплати поставленої продукції.

75.Чи може відкриватися акредитив за рахунок власних коштів і кредиту банку?

Так.

76.Чи може відкриватися акредитив для розрахунків з декількома постачальниками?

Ні.

77.Який термін дії акредитиву?

15 днів.

78.На який строк може бути подовжений акредитив?

10 днів.

79.В якому банку може виставлятися акредитив?

Як в банку покупця так і в банку постачальника.

80.При якій умові може бути виставлений непокритий акредитив в банку постачальника?

При наявності кореспондентських відносин між банками.

81.На основі яких документів виставляється акредитив?

Заява.

82.Який порядок розрахунків при покритому акредитиві виставленому в банку покупця?

1)Сума акредитиву депонується в банку покупця на рахунку “Акредитиви”, а прийняті до оплати акредитиви в банку постачальника обліковуються на позабалансовому рахунку “Акредитиви до оплати”. 2) По мірі відвантаження товарів постачальник подає своєму банку реєстри рахунків (у 3-х примірниках) та інші документи, передбачені умовами акредитива. 3-ій примірник реєстру банк постачальника повертає постачальнику, а 1-ий і 2-ий – разом з документами направляються спецзв’язком банку покупця. 3) На основі 1-го примірника банк списує гроші з рахунку “Акредитиви” і перераховує їх постачальнику. 2-ий примірник реєстру з іншими документами передається платнику. Банк постачальника після отримання грошей від банку покупця списує кошти з рахунку “Акредитиви до сплати”.