Основи інтерфейсу autocad. Робочий стіл користувача

1. Системне меню;

2. Стандартна панель інструментів;

3. Рядок властивостей об'єктів;

4. Панелі інструментів;

5. Робоча графічна зона;

6. Командний рядок;

7. Рядок стану.

Рисунок 1 – Структура робочого екрану САПР AutoCAD

Робоча графічна зона — область, у якій виконується креслення і яка містить у лівому нижньому куті піктограму системи координат користувача.

Системне меню та панелі інструментів забезпечують створення, редагування зображення і роботу з ним. Бувають плаваючі (float) та закріплені (dock).

Командний рядок призначений для вводу команд та ведення діалогу з системою (вводити команду можливо тільки при наявності запрошення <<Command:>>). Відображує реакцію системи на різні команди.

Системне меню AutoCAD:

Grips Cursor Menu (контекстне меню ручок)

File – призначене для відкриття, збереження, друку, експорту у інші формати креслення, а також виходу з системи

Edit – меню редагування частин креслення в робочій зоні

View (вид) – меню управління екраном, переключення режимів простору листа та моделі, встановлення «точки зору», тонування, фарбування, видалення невидимих ліній, управління параметрами дісплея, а також встановлення необхідних панелей інструментів

Insert – меню команд вставки блоків та об’єктів з інших додатків

Format – меню встановлення границь креслення та одиниць вимірювання, управління стилем текста, розміром, робота з шарами, кольором, типом та товщиною ліній

Tools – меню засобів управління системою, встановленням параметрів креслень, прив’язок та системою координат користувача

Draw – меню команд малювання графічних примітивів;

Modify – меню редагування графічних об’єктів;

Express – бонусні інструменти швидких побудов

Window – стандартне window — меню управління та сортування відкритих файлів

Help – потужна система гіпертекстових підказок.

Після вибору пункта меню система реагує наступним чином:

• виводить на екран підменю якщо справа

• відкриває діалогове вікно якщо є ...

• виконує команду

Панелі інструментів. Існує більш 20 панелей інструментів. Користувач може викликати необхідні панелі, сховувати їх, модифікувати та створювати нові. Діалогове вікно завантаження панелі інструментів знаходиться в системному меню View-Toolbars.

Діалогові вікна містять інформацію про команди та їх опції, при виконанні якої-небудь операції. Для вводу даних в діалогові вікна передбачені наступні елементи управління:

• п еремикачі – дозволяють вибирати один з декількох взаємовиключних параметрів ( );

• прапорці – дозволяють ввімкнути та вимкнути параметри, які не виключають один одного ( );

• командні кнопки – дозволяють виконати ту або іншу дію;

• лічильники – дозволяють змінювати числові значення параметрів;

• закладки – дозволяють вибирати більш конкретні діалогові вікна, з яких складається загальне вікно;

• списки, що розкриваються – призначені для вибору наведених в них параметрів;

• текстові поля – дозволяють вводити текстові рядки;

• списки – сукупність параметрів, які користувач може вибрати. Відрізняються від списків, що розкриваються тим, що вони завжди відкриті;

• вікна перегляду – призначені для відображення поточного тексту.

Налаштування робочого середовища AutoCAD

Перед початком роботи необхідно настроїти робочу середу ACAD, тобто задати розміри робочого поля креслення, одиниці виміру, встановити систему координат. При виборі другого пункту вікна настройки, Ви можете створити нове креслення з параметрами, які ACAD встановлює по замовчанню. При виборі третього пункту вікна ви можете використовувати готові шаблони із списку всіх доступних шаблонів. У шаблоні можна знайти інформацію про розмір робочого поля, одиниці виміру, а також стандартні фрагменти, наприклад рамка та основний надпис. Для створення шаблону необхідно підготувати файл креслення з бажаними установками та фрагментами та зберегти його в папці Template з розширенням *.dwt. При виборі четвертого пункту у вас є можливість виконати швидке або детальне налагоджування. Швидке налагоджування (Quick Setup) проходить у 2 етапи. Спочатку встановлюється 1 з 5 систем лінійних одиниць:

• decimal (десяткові);

• engineering (технічні);

• architectural (архітектурні);

• fractional (дрібні);

• scientific (наукові).

Далі необхідно встановити за допомогою лічильників межі робочого поля креслення А4 (210х297).

Детальне налагоджування (Advanced Setup) складається з 5 етапів та дозволяє встановити:

• тип одиниць виміру лінійних величин та їх точність (decimal, engineering, architectural, fractional, scientific)

• формати представлення кутових величин та їх точність (десяткові градуси, гради /хвил /сек, гради, радіани, геодезичні)

• базу для відліку кутових величин (схід, північ, захід, південь та ін.)

• напрям відліку кутових величин (проти та по годинниковій стрілці)

• межі робочого поля креслення.