- •1. Педагогіка як наука і мистецтво. Відомі педагоги України (а.С.Макаренко, в.О.Сухомлинський) про роль педагогічних знань і умінь у становленні особистості.
- •6. Зміст та методика організації виховного процесу. Концепція громадського виховання в умовах українського державотворення.
- •7. Сім'я як важливий чинник виховання особистості. Відомі педагоги України про роль сімейних традицій у вихованні дітей. Взаємозв'язок школи і сім'ї у вихованні учнів.
- •12. Ідея виродження духовності як одна з сучасних стратегій виховання. Ідея духовності в педагогічній спадщині відомих українських педагогів-просвітителів.
- •13. Проблема результату виховання в педагогічній теорії та практиці. Критерії та рівні вихованості.
- •14. Інновації в освіті. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки.
- •15. Державний освітній стандарт, базовий навчальний план, навчальні програми та підручники
- •24. Фактори, джерела та механізми психічного розвитку людини в онтогенезі.
- •28. Соціальна перцепція. Специфіка соціальної перцепції вчителя в залежності від віку учнів.
- •29. Спілкування та його функції. Комунікативна функція спілкування та її специфіка в діяльності вчителя.
- •30. Психологія соціальних груп. Колектив. Феномен колективу. Класний колектив та його формування.
30. Психологія соціальних груп. Колектив. Феномен колективу. Класний колектив та його формування.
Колектив – це соціально значима група людей , які об’єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування. Властивості колективу: єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, спеціальні норми співжиття. Колектив – це ланка, що з’єднує особистість із суспільством.
Стадії розвитку шкільного колективу:
Створення колективу учнів. Формується система єдиних вимог, актив (органи самоврядування).
Поширення впливу активу на весь колектив – залучення до громадського життя, педагог окреслює подальші перспективи діяльності колективу, дбає про посилення довіри до активістів, частково передає їм свої функції. Стадія триває 1 – 1,5 років. На її початку колектив нібито поділений на 3 соціально-психологічні мікрогрупи: активістів (опора класного керівника), пасивних учнів, «ядро опору» (педагогічно занедбані діти). Наприкінці клас стає педагогічно та психологічно однорідним.
Вирішальний вплив громадської думки більшості. Керівництво колективом відбувається на засадах демократизму, визнанні права колективу, планування роботи, оцінювання поведінки учнів.
Самовиховання як вищий тип виховання в колективі. Педагог інструктує, консультує, надає методичну допомогу щодо прийомів самовиховання, допомагає учням визначити потрібні для самовдосконалення якості, скласти індивідуальні плани самопізнання, саморозвитку.
Чинники розвитку колективу:
Глибоке знання вихователями наукових психолого-педагогічних основ теорії та практики формування і розвитку колективу.
Забезпечення наступності та єдності у роботі педагогів з колективом.
Володіння технікою формування перспективних напрямів.
Забезпечення педагогічної доцільної роботи з активом та органами самоврядування.
Наявність соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності колективу, формування традицій, вироблення належного стилю і тону.