3. Порівняльна характеристика правопису 1929 року та чинного правопису

Пpaвoпис |929 p.

Пpoект |999 p. i чинний правопис

1. Німецький і голандський дифтонг еі в нових запозиченнях передаємо через ай (після л- яй): Айнштайн, Гайне, Шляйхер, гайзер.

1. Німецькі дифтонги еі, еи у новіших запозиченнях, зокрема у власних назвах, мають передавати через ай, ой: райх, Айзенах, маєр

Але за традицією в зберігаємо через ей: Гейне, Енштейн, Лейпциг, Рейн.

У чинному правописі таке саме формулювання, тільки замінено позиції: з початку йдеться про передання ей, а потім про новіші запозичення через ай.

Грецьке у словах давно запозичених передаємо через и: псалтир, але в словах ново запозичених із Заходу передаємо через е: аритметика, Атени, хемія

Відсутнє правило

На початку слова е в чужих словах передаєм через е(а не є):

Европа, Еспанія, ефект. Але в давніх запозиченнях із грецької мови є: Євген, єретик, Єгипет

Е, крім випадків іншого звукового значення в іншомовних словах передаєм літерою е: екватор.

В грецьких дифтонгах еи, аі: Євангелія, Єва, Європа.

У чинному правописі

Є передається літерою е: екватор, екзамен. На початку слова вимовляється як звукосполучення й + е, воно передається літерою є: Європа, єресь

Англійське w і перед голосними передаємо через в (а не через у) : Вайлд(не Уальд), Вітман, Вестмінстер

Англійське w у позиції перед наступним голосним передаємо через в: вік-енд, Вільсон, але за традицією: Уальд, Уолл-Стрит

За чинним правописом

Англійське w у власних назвах передається через в: Вільсон, але за традицією: Уельс.

Французьке u та німецьке передаємо через ю: бюджет, вестибюль, Мюнцер

Німецький, французький та турецький uта подібні звуки з інших мов передаємо через ю: Ататюрк

У чинному правописі відсутнє правило про передання німецького u

Чужомовне І в українській мові почати передаємо як нем’яке, себто ле, ла, ло, лу, л, початки м’яке, себто лі, ля, льо, лю, ль. Це пояснюється головним чином тим, що чужі слова заходили до нас із різних мов, у різні часи і різними шляхами.

Точно визначити випадки з м’яким і нем’яким л неможливо.

У словах іншомовного походження І передаємо твердим та м’яким – залежно від традиції, що склалася в українській мові:

а) л твердим(л, ла, ло, лу) у словах: бал, галантерея, блуза;

б) л м’яким (ль, ля, льо, лю): асфальт, кльош, люкс.

Сполучення Іе передаємо через ле: білет, лекція.

Таке саме формулювання у чинному правописі,[1].