Види підвідомчості:

Альтернативна підвідомчість має місце тоді, коли справа за вибором особи, яка шукає захисту своїх прав, може розглядатися або судом, або іншим юрисдикційним органом.

Імперативна підвідомчість — це така підвідомчість, при якій справа розглядається декількома юрисдикційними органами в установленій законом послідовності.

Договірна підвідомчість визначається взаємною угодою сторін. В основі договірної підвідомчості лежить угода сторін, тобто сторони з кількох юрисдикційних органів вибирають один.

Умовна — це така підвідомчість, коли прийняття справи до розгляду тим чи іншим органом цивільної юрисдикції зумовлено встановленою законом умовою.

Виключна підвідомчість — це така підвідомчість, коли закон відносить вирішення певної категорії справ до ведення виключно будь-якого юрисдикційного органу.

Цивільні справи суди розглядають в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

Позовне провадження має певні специфічні ознаки. Для нього характерно:

1) наявність матеріально-правової вимоги, що випливає з порушеного чи оспорюваного права;

2) розгляд чи вирішення даної вимоги у встановленому законом процесуальному порядку;

3) наявності спору про право;

4) наявність двох наділених законом рівними процесуальними правами сторін з протилежними матеріально-правовими інтересами.

Наказне провадження, як і позовне, має на меті вирішення правового спору, що виник між сторонами матеріальних правовідносин. Проте, на відміну від позовного провадження, наказне провадження вирішує такий конфлікт у спрощеній формі – з метою процесуальної економії та пришвидшення здійснення реального судового захисту суб’єктивних прав учасників матеріальних правовідносин. Ознаками спрощеності правової процедури наказного провадження є:

– одноособовий розгляд заяви суддею;

– розгляд справи на підставі письмових документів;

– видача судового наказу без судового засідання і виклику стягувача та

боржника для заслуховування їхніх пояснень;

– відсутність позовної форми захисту права (неможливим є пред’явлення

зустрічної вимоги боржником);

– відсутність судового доказування у повному обсязі;

– скорочені строки розгляду і вирішення справи

– спрощений зміст судового наказу;

– скасування судового наказу судом тієї ж інстанції.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. ст 234 містить перелік справ, які віднесені до розгляду судом в окремому провадженні.

№8 Поняття загальновідомих фактів та їх процесуальне оформлення.

Загальновідомі факти – це факти, які відомі широкому колу осіб, у тому числі і суду. Загальнавідомість фактів залежить від часу виникнення і поширеності інформації про них на певній території. Сторона, яка використовує загальновідомий факт, повинна про це зазначити. Загальновідомість того чи іншого факту можу мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту (обєктивні межі відомості певного юридичного факту). Окрім обєктивних меж загальновідомість факту має і субєктивні межі: він повинен бути відомий не тільки певним особам, а й усьому складові суду, який розглядає справу. Саме суд вирішує чи є факт загальновідомим і таким що не підлягає доказуванню, про що суд постановляє ухвалу, що не підлягає оскарженню (ст61)

№9 Суб’єкти та об’єкти касаційного оскарження.

Субєкти: Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

Обєкти: 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у ЦПК у статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

№10 Поняття принципу змагальності та особливості його реалізації в цивільному судочинстві України

ст10 ЦПК Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Проте мова йде скоріше про формальну істину(судову), адже суд встановлює те, що сталось на основі наданих доказів.

Принцип змагальності – це доведення дійсних обставин справи.

№11 Поняття та підстави залишення позовної заяви без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду - спосіб закінчення цивільної справи без постановлення рішення. Однак перешкоди, які є підставами залишення заяви без розгляду, є подоланими, а тому після їх усунення можна звертатися до суду з такою ж вимогою.

Підстави залишення заяви без розгляду можна розподілити на дві групи: 1) Перша група підстав свідчить про те, що процес виник непра­вомірно, і тому заява має бути залишена без розгляду; 2) Друга група підстав свідчить про неможливість подальшого її розгляду.

ст 207 ЦПК Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

№12 Процесуальний порядок порушення провадження за нововиявленими обставинами

ст 362 ЦПК Заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду та не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

ст364-1 ЦПК Заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 11-1 цього Кодексу.

Протягом трьох днів після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

До заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Відкривши провадження за нововиявленими обставинами, суддя надсилає особам, які беруть участь у справі, копії заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

№13 Поняття та підстави залишення позовної заяви без руху

Залишення позову без руху - вид повернення заяви позивачу. Він є можливим у тому випадку, якщо позивач порушив певні умови, що визначають порядок здійснення права на подання позовної заяви, і не виправляє цього порушення.

ст121 ЦПКСуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу(не дотримані реквізити заяви та додатки до неї), або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

№14 Попереднє судове засідання: поняття, комплекс процесуальних дій.

ст130 ЦПК Попереднє судове засідання(ПСЗ) проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. ПСЗ не є обов'язковим. Питання про необхідність його проведення вирішується суддею під час відкриття провадження у справі. Відкладання попереднього засідання допускається один раз. У разі неявки у попереднє судове засідання сторони без поважних причин або неповідомлення нею причин неявки з'ясування обставин у справі проводиться на підставі доказів, які було подано до або під час попереднього судового засідання. У подальшому прийняття інших доказів залежить від поважності причин, через які вони були подані несвоєчасно.

ПСЗ проводиться суддею за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду.

Якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення третейського суду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

Якщо спір не врегульовано у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, суд здійснює такі процесуальні дії:

1) уточнює позовні вимоги або заперечення проти позову;

2) вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;

3) визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню;

4) з'ясовує, які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень щодо невизнаних обставин;

5) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про витребування доказів та виклик свідків, про проведення експертизи, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача, особи, яка надає правову допомогу, або про судові доручення щодо збирання доказів;

6) у невідкладних випадках проводить огляд на місці, огляд письмових і речових доказів;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про вжиття заходів забезпечення позову;

9) визначає час і місце судового розгляду.

10. Про процесуальні дії, які необхідно вчинити до судового розгляду, суд постановляє ухвалу.

№15 Суб’єкти та об’єкти апеляційного оскарження.

При апеляційному оскарженні сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково і вважають винесене судом першої інстанції рішення, ухвалу незаконними і необґрунтованими, переносить до апеляційної інстанції справу на новий (повторний) розгляд та перевірку такого рішення.