- •Тема №1: «Міра кутів в артилерії».
- •Б. Приклади розрахунку лінійної відстані
- •Тема 2“ Рух снаряда у повітрі”
- •Тема №3: «Розсіювання снарядів при ударній стрільбі»
- •До питання № 2. Міри, прийняті для зменшення розсіювання снарядів
- •До теми 4 Підготовка стрільби і управління вогнем
- •Способи визначення установок для стрільби:
- •Поправки в направлении
- •Сутність, склад і точність повної підготовки
- •Питання № 1Визначення топографічної дальності до цілі і доворота від основного напрямку аналітично за допомогою таблиць Кравченко.
- •Засоби та умови визначення координат цілей (табл 1)
- •Підготовка пув до роботи
- •Визначення топографічних даних по карті
- •До теми 7 зан 1 пристрілювання цілі
- •Пристрілювання напрямку Коефіцієнт віддалення , його призначення і розрахунок.
- •Пристрілювання дальності Крок кутоміра, його вивід та призначення
- •Завдання 3
- •(Курс підготовки артилерії кпа – 07)
- •Ураження нерухомої спостереженої і неспостереженої цілі вогнем
- •Із закритих вогневих позицій з пристрілюванням
- •Умови виконання вогневого завдання:
- •Норми витрати снарядів для пристрілювання цілей (створення або пристрілювання репера) під час виконання вогневих завдань із закритих вогневих позицій
- •Стрільба, якщо ціль знаходится в безпосередньої близкості від своїх військ
- •Поразка цілі снарядами з дистанційним підривником. Пристрілювання на повітряних розривах.
- •Визначення коректур в ході пристрілювання:
- •Визначення коректур в ході стрільби на поразку:
- •До теми 11 „Управління вогнем”
- •Види вогню дивізіону :
- •До теми 12 „ Особливості стрільби вночі ”
- •До теми 13 „Стрільба прямою наводкою ”
- •Поразка нерухомих цілей стрільбою із гармат
- •Поразка нерухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)
- •Поразка рухомих цілей під час стрільби із гармат
- •Поразка рухомих цілей під час стрільби батареєю (взводом)
Питання № 1Визначення топографічної дальності до цілі і доворота від основного напрямку аналітично за допомогою таблиць Кравченко.
Сутність визначення й аналітичним способом :
Визначення по відомим координатам двох точок відстані між ними і дирекційного кута напрямку з однієї точки на другу має назву “ рішення зворотної геодезичної задачі”.
Аналітичний засіб визначення топографічних даних засновано на рішенні прямокутного трикутника з застосуванням тригонометричних функцій. У прямокутному трикутнику (див.малюнок) катети визначаються як різниця координат цілі і вогневої позиції:
∆X = Хц –Хб ,
∆Y = Yц – Yб
Мал. Сутність визначення топографічних даних аналітичним способом
Для зручності розраховують завжди менший кут трикутника ρ (кут, що лежить проти меншого збільшення координат) шляхом ділення меншого катета (меншої різниці координат — МРК) на більший (більшу різницю координат — БРК) :
tg p = МРК /БРК
За значенням тангенса кута визначають кут р. По р і більшому катеті (більшої різниці координат) визначають гіпотенузу - дальність до цілі топографічну ДТЦ:
ДТЦ = БРК / cos p = БРК х sec p
Обчислення можуть вироблятися на спеціалізованої ЕОМ, за допомогою мікрокалькуляторів, артилерійської логарифмічної лінійки, обчислювача СТМ, таблиць логарифмів.
Для аналітичного способу розрахунку топографічної дальності до цілі і доворота від основного напрямку на ціль складена спеціальна таблиця (Таблиця Кравченка),яка мається в Правилах стрільби і управління вогнем.
У цій таблиці Кн (коефіцієнта напрямку) - значення tg р, а Кд (коефіцієнт дальності) — значення sес р. Визначення топографічної дальності і доворота від основного напрямку аналітичним способом за допомогою таблиць здійснюється в наступному порядку:
Визначають різниця координат цілі і вогневої позиції
∆X = Хц –Хб , ∆Y = Yц – Yб
Меншу за абсолютним значенням різницю координат поділяють на більшу з точністю до третього десяткового знака й одержують коефіцієнт напрямку Кн
3. У графе Н таблиці відшукують число, рівне за значенням отриманому значенню коефіцієнта напрямку найбільш близьке до цього значення; одночасно виписують з таблиць значення коефіцієнта дальності Кд (графа Д), розташований праворуч від значення Кн (графа Н).
4. Визначають дирекційний кут напрямку на мету в залежності від знаків різниць координат і знайденого значення Кн, при цьому число сотень розподілів кутоміра (великих розподілів) беруть у верхніх чи нижніх рядках там, де виявиться записаним у загальному виді дія, що виконували згідно п., 2; число десятків і одиниць розподілів кутоміра відшукують у тім же рядку, де знайшли значення Кн. у крайній лівій графі, якщо число великих розподілів кутоміра взяли з верхньої частини таблиці, чи в крайній правій графі, якщо число великих розподілів кутоміра
узяли з нижньої частини таблиці.
5. Визначають дальність стрільби, для чого велику різницю координат (за абсолютним значенням) множать
на виписане з таблиці значення КД
6. Визначають доворот від основного напрямку на ціль , для чого з дирекційного кута напрямку на ціль віднімають дирекційний кут основного напрямку.
Порядок визначення топографічних даних аналітичним способом розглянемо на прикладі.
відпрацьовуємо норматив № 3б для обчислювачів “Визначення дирекційного кута та дальності стрільби з однієї ВП по одній цілі аналітично
відмінно добре задовільно
2хв 2 хв 15 сек 2 хв 40сек