93. Акредитивна форма міжнародних фінансових розрахунків

Акредитив — зобов'язання, взяте на себе банком на прохання імпортера, сплатити певну суму коштів бенефіціарові (експортерові) за умови, що останній надасть відповідно до вимог акредитива доку­менти у встановлений період часу. Таким чином, у торговій угоді між експортером та імпортером банк виступає посередником.

Згідно з Уніфікованими правилами і звичаями для документар­них акредитивів у редакції 1993 р., опублікованими Міжнародною торговою палатою¹, акредитив — "це письмове зобов'язання банку-емітента, яке виконується за вимогою і на основі інструкцій клієнта (заявника акредитива):

• здійснити оплату бенефіціарові чи на його вимогу третій особі;

• акцептувати та оплатити переказні векселі (тратти²), складені на бенефіціара;

• уповноважити інший банк виконати оплату, акцептування чи негоціацію таких переказних векселів (тратт).

Акредитив надає значно більші можливості захисту інтересів екс­портера, ніж інкасо. Вже на момент висунення пропозиції чи укла­дання угоди про купівлю-продаж продавець повинен чітко уявляти, які ризики і вимоги йому потрібно враховувати щодо:

• надійності та кредитоспроможності покупця;

• політичних, економічних та юридичних умов у країні покупця;

• власної ліквідності.

Типи та види акредитивів. Залежно від цілей, ступеня гарантова-ності оплати сум, що мають бути сплаченими, та способу викорис­тання акредитиви поділяють на: покриті та непокриті, відкличні та безвідкличні, документарні та грошові. Використовується поняття "резервного акредитива". Згідно з Постановою Правління Націо­нального банку України № 135 від 29 березня 2001 р. "Про за­твердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", покритий акредитив — це акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника у повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконую­чому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітич­ному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансо­вих рахунків.

Непокритий акредитив — акредитив, оплата за яким у разі тим­часової відсутності коштів на рахунку платника гарантується бан-ком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Як зазначено у ч. 2 ст. 1093 ЦКУ, при відкритті непокритого акредитива грошові кошти платника бронюються на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення одержувача грошових коштів. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів. Виконуючий банк повинен здійснити платіж або інші операції за відкличним акредитивом, якщо до моменту їх здійснення ним не одержано повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива (ст. 1094 ЦКУ).

Безвідкличний акредитив може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів. На прохання банку-емітента виконуючий банк може під­твердити безвідкличний акредитив шляхом прийняття додатково до зобов'язання банку-емітента зобов'язання здійснити платіж відпо­відно до умов акредитива. Безвідкличний акредитив, підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку (ст. 1095 ЦКУ).

Документарні (товарні) акредитиви використовуються для роз­рахунків за товари та послуги при наданні обумовлених в акредитиві документів.

Грошові (циркулярні або фінансові) — акредитиви, виплата за яки­ми не обумовлена наданням документів.