Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МР_Загоруйко.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
890.88 Кб
Скачать

Висновки до розділу 3

Наведені вище рекомендації формування ефективної системи фінансового контролю України на засадах гармонізації взаємовідносин органів фінансового контролю та суб'єктів господарювання з метою збереження та раціонального використання державних коштів, створення системи постійно діючого, безупинного, незалежного фінансового контролю та забезпечення її ефективного функціонування, звичайно, потребують подальших досліджень щодо пошуку конкретних форм, методів і технологій реалізації. Об’єктивною є необхідність проведення грунтовного аналізу можливих наслідків їх впровадження з використанням економіко-математичного моделювання і комп’ютерної обробки інформації та врахуванням іноземного досвіду формування системи фінансового контролю.

Висновки

Державний фінансовий контроль є однією з важливих функцій державного управління, яка полягає у сприянні реалізації фінансової політики держави, забезпеченні процесу формування і ефективного використання фінансових ресурсів держави для досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

Державний фінансовий контроль є складовою частиною фінансового контролю в широкому розумінні його значення. Метою його здійснення є забезпечення ефективності фінансової діяльності держави, оскільки за допомогою фінансового контролю держава слідкує за тим щоб усі заплановані кошти своєчасно надходили до державних фондів, а також за цільовим використанням виділених державних коштів.

Сучасні тенденції в українському суспільстві зумовлюють необхідність вирішення важливого питання – вдосконалення організації фінансового контролю, оскільки офіційні дані Державної фінансової інспекції, як у Вінницькій області, так і в Україні в цілому свідчать про масові правопорушення. Основні державні ресурси зосереджено в бюджетних установах, отже, вони мають бути найважливішими об'єктами контролю органів Державної фінансової інспекції та внутрішнього контролю. Треба наголосити, що фінансово-бюджетна дисципліна погіршується переважно у діяльності бюджетних установ, про що свідчать результати комплексного аналізу відповідних показників, проведені у другому розділі роботи.

З приводу цього, було проведене дослідження на тему: «Державний фінансовий контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ». На основі проведених спостережень, узагальнених даних про систему державного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів бюджетних установ розроблені основні пропозиції щодо її удосконалення.

Визначено, що система державного фінансового контролю – це поєднання структурної побудови державного фінансового контролю, сукупності об’єктів та суб’єктів контролю та взаємодія між ними під час здійснення покладених функцій.

Основною метою державного фінансового контролю є викриття на підконтрольних об’єктах порушень принципів законності, ефективності, доцільності й економії при формуванні та використанні державних фінансових та матеріальних ресурсів, відхилень від прийнятих норм, стандартів на найбільш ранній стадії, попередження фінансових правопорушень, притягнення винних до відповідальності, забезпечення відшкодування заподіяних збитків, вжиття заходів щодо запобігання таким порушенням у майбутньому.

Правові засади державного фінансового контролю складають Конституція України, Закони України, прийняті на їх підставі, в межах і у спосіб, визначених Конституцією та Законами України, інші нормативно-правові акти, міжнародні договори та угоди, укладені чи визнані Україною.

Державний фінансовий контроль здійснюється відповідними уповноваженими державними органами лише на підставі, у спосіб та у межах повноважень визначених для них Конституцією України, Законом Про систему державного фінансового контролю в Україні та іншими актами чинного законодавства .

В залежності від визначених Конституцією та чинним законодавством України статусу та компетенції органів державного фінансового контролю, їх належності до гілок державної влади система державного фінансового контролю складається із зовнішнього, внутрішнього, відомчого та спеціалізованого державного фінансового контролю. Відомчий та спеціалізований державний фінансовий контроль є різновидом внутрішнього державного фінансового контролю.

Одним із головних суб’єктів державного фінансового контролю в Україні є Державна фінансова інспекція України, яка перетворена із Головного контрольно-ревізійного управління України, згідно указу Президента України № 499/2011.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Контроль є невід'ємною складовою частиною управління національним господарством і його окремими ланками. Його роль в умовах переходу до ринку визначається не тільки наявністю недоліків у фінансовій практиці, неефективністю витрачання коштів або розкраданням майна, а й закономірністю ускладнення господарських та економічних зв'язків. Застосування застарілих форм фінансового контролю не дає змоги державі оперативно й ефективно впливати на процеси, які відбуваються в економіці, що призводить до зниження контрольних функцій держави , не забезпечує концентрації контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямах фінансової діяльності. Подальший розвиток контролю як повномасштабної діяльності разом з іншими функціями управління, що охоплюють інтереси держави та громадян у сфері фінансів, потребує розроблення нової концепції розвитку ринкових механізмів та інструментів його здійснення, удосконалення складових частин.

Наведені у роботі рекомендації формування ефективної системи фінансового контролю України на засадах гармонізації взаємовідносин органів фінансового контролю та суб'єктів господарювання з метою збереження та раціонального використання державних коштів, створення системи постійно діючого, безупинного, незалежного фінансового контролю та забезпечення її ефективного функціонування, звичайно, потребують подальших досліджень щодо пошуку конкретних форм, методів і технологій реалізації.