2.3. Інфраструктура ринку ділового туризму Мексики

Мексика (ісп. Mеxico), офіційно Мексиканські Сполучені Штати (Estados Unidos Mexicanos) - країна в Північній Америці, п'ята найбільша країна на американському континенті та 14-та найбільша в світі. З населенням у 103 мільйони чоловік Мексика має найбільшу кількість іспаномовного населення в світі. Площа - 1972,55 тис. кв. км. Населення - 101 879 тис. чол. (2005). Столиця - м. Мехіко. Офіційна мова - іспанська. Грошова одиниця - песо.

Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простирається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і межуючі території складають 12% території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центрально-американською країною.

На півночі Мексика межує зі США - (кордон - 3 141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) - на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході і Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни - 1 972 550 кв. км., сюди ж входять 6000 кв. км. острівних територій в Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.

Країна розділена на 32 адміністративних регіони - 31 штат і федеральний округ, у якому розташована столиця, Мехіко.[28]

Мексика – індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм. Паливно-енергетичний баланс М. характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Близько 60% зовнішнього вантажообігу здійснює морський транспорт. Найважливіші морські порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головних авіакомпанії – «Аеромехіко» і «Мехсікана» мають в своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні і місцеві авіакомпанії.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 427,4 млрд. Темп зростання ВВП – 4,8%. ВВП на душу населення – $4459. Прямі закордонні інвестиції – $ 5,8 млрд. Імпорт – $ 136,8 млрд. (г.ч. США – 74,8%, також Японія, Німеччина, Франція). Експорт - $ 125 млрд (г.ч. США – 82%, також Канада, Японія, Іспанія).

Мексика має високо розвинуті нафтовидобувну і газову промисловість. Коли на початку ХХ століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табасько, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чьяпасі.

Однією з найрозвиненіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії знаходиться в руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики - теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії - 65%, на ГЕС - 15%, атомних електростанціях - 6,2%, на геотермальних - 3,3%. Довжина ліній електропередач - 588 тис. км.

До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, маїс і сорго. До інших важливих експортних культур - фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава. Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять з приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення в тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м`ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується. Сільське господарство , лісове господарство і рибальство становлять до 10 % всієї мексиканської економіки. У Мексиці переважають дрібні фермерські господарства, і зрошування залишається однією з серйозних проблем.[17]

Кількість населення:

• 1990 - 88,335 млн.

• оцінка на липень 2001 - 101,879 млн. осіб

• 2010 - 112 322 757 осіб, з них - 57 464 459 жінок та 54 858 298 чоловіків (за даними INEGI - Instituto Nacional de Estadística y Geografía).

Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60% населення складають іспано-індіанські метиси, 29% - індіанці різних племен, 10% - нащадки європейців і 1% - інші нечисленні народності.

Офіційною мовою країни є іспанська. Мексика - найбільша іспаномовна країна світу. Іспаномовного населення тут майже у два рази більше, ніж у самій Іспанії. Майже один мільйон індіанців розмовляють більш як 50 мовами і діалектами. До мов індіанців, відносяться науатль(мова ацтеків, різні діалекти якої представляють найбільший лінгвістичний масив), майя та інші.

З часів обертання у християнство іспанськими конкістадорами переважна більшість мексиканців сповідає християнство. 89% віруючих мексиканців - католики, 6% - протестанти, 5% - прихильники інших релігій. У глибині країни серед місцевих індіанських племен досі широко поширене язичництво.

Туризм в Мексиці є важливою галуззю економічної діяльності для країни, за масштабами одними з найбільших у світі. Мексика входить у десятку найбільш відвідуваних країн у світі з 21,5 млн. відвідувачів у 2009 році, і найбільш відвідуваною іноземними туристами країною в Латинській Америці.

Доходи від іноземних туристів досягли 11270 млн. доларів США в 2009 році; Мексика охопила 15,25% міжнародного туристичного ринку Америки, зайнявши друге місце на континенті після США. У 2005 році туризм забезпечив 5,7% національного доходу від експорту товарів і послуг, на туризм припадає 14,2% робочих місць в мексиканській економіці. Це четверте найбільше джерело валютних надходжень для країни.

Туризм у Мексиці викликав значний економічний ефект для країни, і постачальники послуг звертають все більше уваги на залучення і вітчизняних туристів шляхом створення нових полюсів розвитку туризму і відпочинку: були покладені завдання вивчення смаків та вподобань мексиканців у дні відпочинку, були оновлені і відновлені дороги і транспорт, розвантажені найбільш завантажені аеропорти, оновлені телекомунікаційні системи, відкриті кредити на побудову нової інфраструктури у готельному, гральному бізнесі, відкриття букмекерських контор, поліпшення санітарних умов та безпеки у зонах відпочинку.[3]

За індексом туристичної конкурентоспроможності (TTCI) у 2011 р., Мексика досягла 43-ї позиції у світі, займає 1-е місце серед країн Латинської Америки.

Секретаріат з питань туризму в Мексиці вносить зміни у економічну політику у зв'язку з відновленням після важких втрат, понесених галуззю туризму у 2009 р., викликаних глобальною економічною кризою та проблемою грипу H1N1. У 2010 р. Секретаріат розпочав кампанію для поліпшення міжнародного іміджу Мексики в області охорони здоров'я і безпеки, намагаючись показати, що проблеми безпеки є результатом необ'єктивного відображення ситуації через місцеві та іноземні ЗМІ.

Мексиканський уряд стверджує, що відсутність безпеки і насильство не є особливою якістю Мексики, що дані риси проявляються також і в інших країнах світу, а високий рівень злочинності у деяких мексиканських містах не відображає загальної ситуації в усій країні. Політика спрямована на відновлення довіри міжнародного туризму та інвесторів, на очищення пляжів міжнародного значення, на залучення інвестицій в екотуризм та до громад корінних народів в інтересах сталого розвитку, на підсилення заходів безпеки для туристів і контролю за неналежною поведінку іноземці, вживанню наркотиків, торгівлі людьми і сексуального насильства щодо неповнолітніх.

У зв'язку зі скаргами громадян і мексиканських туристів в країнах Азії, Центральній Америці, Південній Америці та Європі явище H1N1, мексиканський уряд розробив різні програми для посиленого розвитку внутрішнього туризму, схожі на політику США у туристичній галузі. Однією з таких програм є організація круїзів Мексикою, проводяться екскурсії по островах і портових курортах країни та пропонують всі необхідні зручності для вимогливих мексиканських туристів для того, щоб мексиканці не змушені були робити документи для отримання віз або витрати на медичні сертифікати.[9]

Хоча масовий туризм є основним національним доходом на душу населення, мексиканські власті прагнуть привернути увагу туристів до обізнаності про захист навколишнього середовища і культури. Острови Ревілья-Хіхедо, також відомий в як "мексиканські Галапагоси" прикладом нового, альтернативним підходу до туризму, де ставиться акцент на екотуризм. У зв'язку з витонченою і делікатною екосистеми мексиканських тихоокеанських островів, постачальники послуг зобов'язані здійснювати екскурсії в малих групах, щоб побачити природну красу острова і підводний світ, що їх оточує, займатися дайвінгом і пішим туризмом. Круїзи на острови Ревілья-Хіхедо розпочинаються у портах Мансанільо і Кабо-Сан-Лукас.

Туристична мережа нараховує більш 430 готелів різної категорії (ще 45 у стадії будівництва), близько 200 для проведення конференцій. У Мексиці нараховується 70 готельних і ресторанних мереж, що пропонують 5,5 тисяч найменувань товарів і послуг, використовуючи позиковий американський і іспанський капітали.[12]

Таблиця 2.3

Готельна забезпеченість ділового туризму готелями у великих містах Мексики:

Назва міста	Кількість готелів	Кількість готелів для ділового туризму
Мехіко	203	80
Канкур	104	30
Плая-дель-Кармен	144	57
Пуерто-Вальярта	77	19

Туристичне районування країни виділяє шість районів:

1. центрально-східний туристичний регіон, з центром в місті Ель Тайджі, на території регіону розташовані такі відомі курорти Матаморос, Сьюдад-Вікрорія, Сьюдада-Мадеро, Там пікою Туслан, Веракру;

2. південний туристичний регіон, тут світове визнання отримала курортна зона “Мексиканська Рив’єра” з центром Акапулько на тропічному узбережжі Тихого океану;

3. центрально-західний туристичний регіон, курорт Пуерто-Вайарта основна ланка в ланцюжку тихоокеанських курортів на сотні кілометрів від Ікстапи до Мансанильо і Масатлана, Уперто-Вальярда;

4. південно-східний туристичний регіон, це стародавні центри цивілізації ацтеків та майя на центральному нагір’ї та на півострові Юкатан. Особливою популярністю серед них користуються Паленке та Чічен-Іца. У регіоні можна виділити курорти Кампече, Прогресо;

5. північний туристичний регіон, насамперед це Лос-Кабос, фешенебельний курорт на південному краї найдовшого у світі півострова Нижня Каліфорнія. Тут розташовані курорти Гуаймас, острів Тібурон та Санта Розалія;

6. центральний туристичний регіон, головними принадами якого для туристів є столиця Мехіко та велика історично-культурна спадщина народів майя, міста, покинуті тисячоріччя назад і є місцем паломництва туристів, непрохідні джунглі, що обступили древні піраміди. Тут розташовані такі туристичні центри як Зітагуаро, діючій вулкан Ізтассіхуатль, монастирі XVI століття на схилах діючого вулкану Попокатепетль, які вражають виразністю мексиканського образотворчого мистецтва.

Стан транспортної інфраструктури. Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку столицю, Мехіко, з кількома найважливішими економічними центрами, такими, як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найбільш віддалені райони країни.

За даними Міністерства зв'язку та транспорту Мексики, загальна протяжність мережі доріг становить 352072 км. З них третя частина має тверде покриття, і трохи більше 10000 кілометрів доріг належать до класу чотирисмугових. Дороги в Мексиці поділяються на федеральні, що перебувають у віданні Міністерства транспорту, дороги штатів, побудовані урядів штатів (обидва типи доріг - вільного користування) та платні автобани, керовані консорціумом "Камінос і Пуентес Федералес" (CAPUFE), який збирає кошти, що реінвестуються в утримання автомобільних доріг.

Деякі з цих автострад є найдорожчими в Мексиці, такі як Мехіко - Толука або "шосе Сонця", яке пов'язує Мехіко з портом Акапулько. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста Сьюдад-Куаутемок (на кордоні з Гватемалою) - є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть з Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду. Останнім часом було здійснено роботи для пришвидшення руху наземного транспорту між різними регіонами країни. Найбільш символічним із цих проектів є міст Чьяпас, побудований на греблі Мальпас на річці Гріхальва, що дає шестигодинну економію при подорожі з Мехіко до столиці штату Чіапас Тустла-Гутьєррес.

Більша частина залізничної мережі на даний час служить для перевезення вантажів. Після приватизації Національної залізниці Мексики залізниці були присвячені виключно для вантажних перевезень, а власне мережа залізниць практично не збільшувалася більш ніж два десятиліття. Проте залізна дорога Чіуауа Пасіфіко (сполученням Чіуауа-Сіналоа) перевозить пасажирів маршрутом через Західну Сьєрра-Мадре, і має важливе туристичне значення через красу природних ландшафтів, що відкриваються з вікон поїзда. У XXI столітті Мексика поступово повертається до залізничних перевезень пасажирів через автомобільні пробки.

Пілотна програма із впровадження експериментального потягу в штаті Мехіко і Федеральному окрузі має перспективи і в інших частинах країни: зокрема, це проект приміської залізниці Хардінес-де-Морелос - Ecatepec - Мартін - Рейєс-Каррера, Тула-Буанавіста, Пачука-буанавіста, Тлахомулько-де-Зуніга - Гвадалахара - Сапопан, і найдовша приміська залізниця Адамес - Агуаскальєнтес Пеньуелас, що перетинає весь штат з півночі на південь (довжина 80 км). Інші проекти міжміських поїздів між Гуанахуато і Керетаро, Тіхуаною та Мехікалі, Керетаро та Сан-Луїс-Потосі, Коатсакоалькосом та Саліною-Крус розглядається з метою відновлення залізничної інфраструктури, скорочення терміну пасажирських та вантажних перевезень, покращення технічного забезпечення транспортної системи та її екологізації.

У Мексиці існує дві головні авіакомпанії - "Аеромехіко" і "Мексикана", що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.Як і всі інші транспортні системи, аеропорти та морські порти були приватизовані в період головування Карлоса Салінаса де Гортарі. Мексика має кілька національних і міжнародних аеропортів.

Серед найбільш вагомих за пасажиропотоком та інтенсивністю повітряного трафіку - Міжнародний аеропорт Мехіко та міжнародний аеропорт Канкун. Перший відчуває серйозні проблеми перевантаженості, тому було запропоновано побудувати новий аеропорт на комунальних землях озера Тескоко. Проте проект був остаточно відкинутий опозицією у складі громади тамтешніх землевласників. В якості компенсації відбулась реконструкція аеропорту Беніто Хуарес, а деякі аеропорти, такі як Толука, почали отримувати частину авіатрафіку, який спочатку призначався для Мехіко. У Додатку В поданий перелік міжнародних аеропортів Мексики.[8]

Спираючись на вищесказане можна зробити висновок, що Мексика є аттрактивною зі сторони ділового туризму, залучає туристів не лише красивими краєвидами та дивовижними комфортабельними курортами, а й розвитком економіки для залучення інвестицій і проведення конференцій.

РОЗДІЛ 3

ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ У СФЕРІ ДІЛОВОГО ТУРИЗМУ