2.1. Фактори, що впливають на типізацію підприємств готельного господарства

На підприємствах готельного господарства послуги розміщення, харчування та інші додаткові послуги € взаємозалежними і формують комплексний готельний продукт. Залежно від того, як вони скомбі­новані в єдиному комплексі, визначають тип підприємства готельного господарства.

Типізація - метод наукового узагальнення, основою якого є групування об'єктів за допомогою узагальненої моделі або типу. В процесі типізації обирається об'єкт, найбільш характерний для цієї сукупності, з оптимальними властивостями.

Типізація підприємств готельного господарства - об'єднання в групи готельних підприємств за загальними ознаками залежно від їх функціонального призначення.

характерними ознаками.

У зв'язку з тенденціями щодо постійної появи на ринку готель­них послуг нових видів додаткових послуг і форм обслуговування типізація підприємств готельного господарства є умовною.

Водночас такий поділ важливий не тільки стосовно особливос­тей функціонування кожного типу підприємств, але і для прийняття рішення споживачами готельних послуг і турагенствами (туроперато-рами) щодо обрання готельного підприємства та визначення очікува­ного рівня комфорту.

Залежно від експлуатації режим функціонування готельних господарств може бути цілорічним, літнім або змішаним.Залежно від місткості номерного фонду (кількість місць) підприємства готельного господарства поділяють на:

• великі (понад 300 номерів, більше 400 місць);

• середні (до 300 номерів від 150 до 400 місць);

• малі (до 100 номерів, 150 місць).

Існуючі критерії до визначення малих готельних підприємств доцільно доповнити рядом додаткових характеристик. Такими можуть бути показники:

• кіїькості номерів (кількості місць);

• вартість основних фондів;

• характер організації й управління, який відрізняється відіснуючого на великих готельних підприємствах

Вік обслуговуваного контингенту споживачів готельних послуг також впливає на ідентифікацію типу підприємства готельного господарства. Залежно від цього показника розрізняють готелі для: молоді віком до ЗО років; туристів середнього віку від 31 до 50 років; туристів віком від 51 року; батьків з дітьми; змішаного контингенту туристів (рис. 2.6).

Прийом, розміщення та обслуговування кожного контингенту має специфічні особливості.

№6. 2.2. Характеристика основних типів підприємств готельного господарства

• Типи засобів розміщення

• Агроготель - готель, розташований на території фермер­ського (сільського) господарства, мас умови для заняття сільськогос­подарською діяльністю під час відпочинку.

• Акватель - корабель, який вилучено з експлуатації як транс­портний засіб, і він знаходиться на стаціонарній стоянці та використо­вується як готель.

• Апартамент-готель - готель квартирного типу з кухоннимобладнанням для збереженая, переробки та самостійного приготу­вання їжі.

• ♦!• База відпочинку - засіб розміщення сезонного функціону­вання, розташований в рекреаційній зоні, з забезпеченням умов для відпочинку з мінімальними зручностями в регламентованому режимі.

• . *!* Ботель - готель цілорічного функціонування, розташований у невеликому за розміром плавзасобі та має умови для швартування і технічного обслуговування плавзасобів туристів.

• ♦І» Ботокемпінг - засіб розміщення, як правило, сезонного функціонування, розташований на воді (річка, водоймище) та берего­вій зоні, має умови для технічного обслуговування плавзасобів.

• *> Будинок відпочинку - засіб розміщування оздоровчо-профі­лактичного напряму з регламентованим режимом відпочинку, розта­шований в рекреаційній зоні.

• •> Готельно-офісний центр - готель, приміщення якого, що не с номерами, спеціально обладнані та використовуються як офіси.

• •!* Гостьовий будинок - засіб розміщення, де пропонуються мебльовані кімнати із мінімальними зручностями, у більшості випад­ків пропонується сніданок.

• Ф Гостьовий двір - засіб розмішення для обслуговування віру­ючих, які подорожують з метою поклоніння святим місцям; розташо­ваний поблизу/на території монастирів, церков та інших релігійних організацій.

• •> Гостьові кімнати - частина будинку, де пропонується роз­міщення у мебльованих кімнатах із мінімальними зручностями, у більшості випадків пропонується сніданок.

• ♦Гуртожиток - засіб розміщення, як правило, відомчого під­порядкування, з мінімальними зручностями та кухонним обладнанням на поверсі.

• ♦> Дача - засіб розміщення у рекреаційній зоні, що належить приватній особі та використовується нею для відпочинку.

• ♦Дитячий оздоровчий комплекс - засіб розміщення, щозабезпечує у регламентованому режимі надання комплексу послугрозміщення, харчування, оздоровлення та відпочинку для дітей.

• •> Дитячий табір - засіб розміщення сезонного характеру з регламентованим режимом відпочинку та оздоровлення дітей, як пра­вило, на канікулах.

• •І* Дорожній готель - готель, розташований за межами міста вздовж доріг, має умови для паркування автомобілів без технічного обслуговування автотранспорту.

• ♦Караван - засіб розміщення в мобільному автопричепі зумовами для приготування їжі.

• •> Караван-будшючок - караван, що використовується у ста­ціонарному режимі; розташований переважно на території кемпінгу; може бути підключеним до інженерної системи забезпечення життє­діяльності.

• Кемпінг - засіб розмішення, розташований на огородженійтериторії з місцями загального користування та для паркування авто­транспортних засобів і санітарними зручностями загального користу­вання; забезпечує розміщення у наметах, котеджах і бунгало; маємісця для розміщення у туристичних автопричепах, караванах, буди­ночках на колесах; забезпечує туристичним і спортивним інвентарем,а також мас умови для надання послуг торгівлі, ресторанного госпо­дарства, інформаційних і зв'язку.

• Клуб'готель - готель, що складається із закладу розваг-клубута засобу розміщення - готелю, який, пропонує готельні послуги,організовує дозвілля та надає інші послуги переважно членам клубу.

• Конгрес-готель - готель, що має умови для організації іпроведення конгрес-заходів, ділових зустрічей та переговорів.

• Конгрес-центр - заклад, який спеціалізується на організації іпроведенні конгрес-заходів; надає готельні Й інші туристичні послугивиключно учасникам конгрес-заходів, ділових зустрічей та переговорів.

• ♦Котедж - засіб розміщення в окремо розташованій будівлі,містить одну/декілька кімнат, розрахований на розміщення однієї/де­кількох сімей (осіб) з окремим входами для кожної сім'ї.

• •> Курортний готель - готель, що розташований на території курорту, має умови для відпочинку та рекреації.

• ♦КруЬне судно - спеціально обладнане судно, яке забезпечуєнадання послуг розміщення у каютах, а також - послуг перевезення,харчування, розваг та інших супутніх туристичних послуг під часкруїзу.

• *!• Лікувально-оздоровчий комплекс - заклад, що складається з однієї або декількох будівель, в яких надаються послуги розміщення, харчування, лікування, медичні, профілактичні й оздоровчі у регламентованому режимі; розміщений, як правило, у рекреаційній зоні.

• •> Лотель - готель, призначений для перебування та обслуго­вування туристів, що займаються кінним спортом; мас умови для утримання коней.

• ♦ Майданчик для кемпінгу - спеціально облаштована огоро­джена територія із санітарними зручностями для розташування наметів, ротелів. караванів, караванів-будиночків, має умови для надання інших туристичних послуг,

• ♦Мотель - готель, розташований за межами міста вздовждоріг (автошляхів), що надас послуги в одно- двоповерхових будівляхабо частинах будівель з окремими входами, мас умови для парку-вання та технічного обслуговування автомобілів.

• •І* Наметовий табір - об'єкт, що має умови для розміщення у наметах та для активного відпочинку на природі.

• Отель - готель з обслуговуванням виключно у номерах кате­горії «люкс».

• Отель-резиденція - готель закритого типу, призначений дляобслуговування державних посадових осіб під час офіційних візитів.

• Палац-отель - готель, розташований у будівлі, яка с істо-рико-архітектурною пам'яткою.

• Пансіонат - засіб розміщення оздоровчого напряму, розта­шований у заміській або рекреаційній зоні, призначений для тривалогоперебування з регламентованим режимом відпочинку та харчування

• •1* Пансіон - засіб розміщення, який має невелику кількість кімнат, розрахований, як правило, на розміщення з харчуванням 10-20 осіб на декілька днів.

• ♦Притулок туристичний - засіб розміщення для спільногокороткотермінового перебування та відпочинку, розташований натуристичному маршруті з активним способом пересування; розрахо­ваний на самообслуговування з використанням обладнання спільногокористування; має умови для приготування їжі.

• •І* Профілакторій - засіб розміщення відомчого підпорядку­вання, призначений для організації відпочинку працівників, як пра­вило, однієї організації, має умови для надання профілактичних послуг, лікування професійних захворювань та загального оздоровлення.

• ♦Ротель - засіб розміщення пересувного типу, шо є вагономіз одно- двомісними відсіками, кожен із яких оснащений сантехніч­ним обладнанням, вентиляцією, персональним освітленням; можемати облаштовані зони для надання послуг харчування і розваг.

• Санаторій - заклад, розташований на території курорту чирекреаційної зони, забезпечує надання послуг з розміщення, дієтич­ного харчування, лікування, та профілактичних у регламентованомурежимі.

• Спортивно-оздоровчий комшекс - заклад, що складаєтьсяі з засобу розміщення, ресторанного господарства та інших, які забез­печують надання комплексу послуг егтортивно-оздоровчих, відпочинкута дозвілля.

• Сільський будинок - заклад розміщення в окремо розташова­ній будівлі на території садиби діючого приватного підсобного госпо­дарства із забезпеченням умов для приготування їжі переважно зпродуктів цього господарства.

• Табір праці та відпочинку - засіб розміщення, який надаєпослуги посезонно та маг умови для здійснення у регламентованомурежимі певної діяльності (сільськогосподарської, археологічної, еко­логічної тощо) під час відпочинку.

• Транзитний готель - готель, розташований на вокзалі абопоблизу нього; аеропорту, приплаву тощо, призначений для обслуго­вування, як правило, транзитних пасажирів.

• Туристична паза - засіб розміщення, розташований на марш­руті з активними способами пересування туристів (гірський, лижний,водний, пішохідний тощо), який має умови для харчування та органі­зації активного відпочинку' в регламентованому режимі

• Туристичний комплекс - заклад, що складається із засобурозміщення, ресторанного господарства та інших, шо забезпечуютьнадання послуг: з розміщення, харчування, відпочинку та дозвілля.

• Туристично-оздоровчий комплекс - комплекс, що надаєпослуги в сфері оздоровлення.

• Хостел - готель для молоді, який складається з номерів пер­шої категорії та номерів, яким не присвоєна категорія, шо розмі­шуються за коридорно-блочною системою; має мінімальні зручностій умови для самообслуговування: кухню, кімнату для відпочинку,санітарні зручності, які знаходяться на поверсі/блоці; надає послугаз організації харчування у закладі ресторанного господарства, доз­вілля та ін.

• Фермерський будинок - засіб розміщення в окремо розташо­ваній будівлі на території садиби фермерського сільського господарства із забезпеченням умов для приготування їжі переважно з продуктів фермерського господарства.

• №7. Весь різновид вищенаведених типів підприємств готельного господарства об'єднують у типові групи залежно від їх функціональ­ного призначення.

• Транзитні підприємства готельного господарства призначенідля обслуговування туристів в умовах короткочасної транспортноїзупинки.

• Транзитні підприємства готельного господарства призначені

• для обслуговування будь-якого контингенту населення в умовах короткої транспортної зупинки на залізничних, автомобільних і водних шляхах та авіалініях. Це підприємства малої або середньої місткості з обмеженим рівнем комфорту.

• Для готельних підприємств цього функціонального призначення передбачаються в основному приміщення загального користування, строк перебування споживачів готельних послуг обмежений і в основ­ному становить одну - три доби.

• Зокрема до транзитних готельних підприємств належать мотелі, які є найбільш популярними в цій групі та призначені для забезпе­чення прийому й обслуговування автотуристів, водіїв вантажного транзитного транспорту з короткочасним терміном перебування. Це підприємства цілорічної експлуатації з екіпажним розселенням авто­туристів, обов'язковим збереженням прямого сполучення житлових приміщень з індивідуальною стоянкою автомобіля. Для них характерний середній рівень обслуговування при невеликій кількості персоналу (американська норма обслуговування - 11 осіб на 100 номерів). Мотелі - це готельні підприємства спеціального планування. Обов'яз­ковими функціональними підрозділами є:

• заклад ресторанного господарства (зазвичай - це їдальня абокафе);

• відкрита стоянка автомобілів;

• автозаправна станція;

• служба технічного обслуговування.

• Градація місткості транзитних мотелів - 50, 100, 200 (не більше) місць.

• Перші мотелі збудовано в США як об 'єкти для прийому турис­тів, які подорожують на автомобілях. Зокрема перший мотель почав функціонувати у 1925 р. у м. Сан-Луїс (штат Каліфорнія). Кемпінги - підприємства готельного господарства транзитного типу, але сезонної експлуатації в період потоку автотуристів. Органі­зовані за принципом часткового самообслуговування з екіпажним розселенням автотуристів і особистих стоянок автомашин у місці про­живання.Кемпінги, як правило, споруджуються у вигляді наметового містечка, частково житло може бути облаштоване в неопалюваних приміщеннях.

• До складу кемпінгів входять:

• будинки адміністративно-господарської служби;

• заклади ресторанного господарства;

• підрозділи побутового обслуговування;

• стоянки для автомобілів.

Кемпінги рекомендується розміщати поряд із мотелями на загальній площадці з метою утворення єдиного комплексу господар­ської діяльності. Розміщення кемпінгів повинно бути обгрунтоване проектом. Місткість номерного фонду кемпінгів - 100, 200, 300 місць.

Мотелі та кемпінги варто розміщати на під'їздах до великих міст або у зеленій зоні. На території транзитних готельних підпри­ємств рекомендується:

^ планувати розміщення майданчиків для відпочинку, що сприяють зменшенню дорожньо-транспортних подій;

^ забезпечувати стоянку транспортних засобів за межами авто­шляху.

№8. Підприємства готельного господарства ділового призначенняфункціонують для обслуговування туристів, які знаходяться упоїздках, пов'язаних з діловою діяльністю.

Готельні підприємства ділового призначення передбачені для обслуговування осіб, які знаходяться у поїздках, пов'язаних з діловою метою, а саме участю у конгресах, симпозіумах, конференціях, нара­дах тощо.

Початок розвитку концепції «готель ділового призначення» було покладено в США з відкриттям 1908 р. Е. Статлером готелю «Буффало Статлер», призначеного для обслуговування бізнесменів і комерсантів. Нині ця концепція є однією із провідник на ринку готель­них послуг.

Це пов"язано з тим, що діловий туризм, на частку якого припа­дає понад половина доходів від продажу готельних номерів, як основний сегмент ринку гостинності, що динамічно розвивається, є найбільш вигідним видом подорожей. Щорічні темпи зростання цього виду туризму в світі становлять близько 8%.

Важливість обслуговування споживачів, які перебувають з діловою метою, для підприємств готельного господарства обумовлена рядом факторів:

1. Цей контингент, як правило, належить до високооплачуваної групи споживачів.

2. Обслуговування споживачів, які перебувають з діловою метою,дозволяє готельному підприємству прогнозувати завантаження номер­ ного фонду.

3. Обслуговування цього контингенту споживачів створює можли­вості для підтримки довготривалих взаємин. Потенційні споживачі безпосередньо одержують інформацію про конкретне готельне під­приємство, асортимент додаткових послуг, їх якість та ціну.

4. Ринок ділового туризму генерує попит на готельні послуги вміжсезоння, що дозволяє підприємствам готельного господарства збільшити завантаження в цей період.

Загальні функціональні вимоги до готельних підприємств ділового призначення:

• місцезнаходження поблизу адміністративних центрів міста, а такожу громадських центрах великих міст і рекреаційних зонах;

• наявність умов для роботи в номерах;

• обов'язкова організація в номері «робочої зони» (номерів-кабінетів),призначеної для денної роботи, проведення нарад, ділових зустрічей;

• наявність оргтехніки, комп'ютерів тощо;

• наявність у номерному фонді номерів-апартаментів, необхідних дляобслуговування споживачів, які перебувають з діловою метою з членами своїх родин;

• ізоляція номерів з метою забезпечення умов для зосередженості підчас роботи;

• наявність розвиненої мережі служби зв'язку;

• наявність служби фінансового забезпечення (відділення банку, пунктобміну валют тощо);

• наявність відкритих стоянок для автотранспорту мешканців готель­ного підприємства і їх гостей.

Специфічні функціональні вимоги до типу готельних підприємств ділового призначення:

• наявність спеціальних приміщень для проведення ділових заходів:

• конференц-залів (бажано декількох різної місткості), кімнат дляпереговорів, приміщень для розміщення експозиції тощо;

• наявність спеціального технічного устаткування, тобто умов дляпроведення різних заходів на власній матеріально-технічній базі;

• наявність спортивно-оздоровчих і торгово-розважальних комплексів.

У готельних підприємствах для споживачів, які перебувають з діловою метою, в структурі додаткових послуг пропонуються і оздо­ровчі, до складу яких входять різноманітний комплекс послуг спор­тивного спрямування та релаксації, дієтичне харчування тощо.Термін перебування споживачів у готелях ділового призначення в середньому коливається від одного до семи днів.

№9.Підприємства готельного господарства для відпочинку призна­ченні для задоволення потреб туристів під час пасивного й актив­ного відпочинку, лікування та оздоровлення.

Загальними обов'язковими вимогами для всіх типів підприємств готельного господарства є:

• наявність умов для розміщення;

• організація харчування і побутового обслуговування;

• забезпечення безпеки споживачів готельних послуг.

Готельні підприємства для відпочинку призначені для задо­волення потреб споживачів готельних послуг, які займаються як пасивним, так і активним туризмом.

Загальні функціональні вимоги до готельних підприємств цього типу передбачають наявність умов для:

• відпочинку та спортивних ігор на повітрі в межах прилеглої до.готелю зеленої території;

• відпочинку в номері та поза ним;

• розваг і релаксації;

• відпочинку на повітрі в межах готельного номера, використовуючи лоджії, балкони, тераси.

Готельні підприємства для відпочинку надають основні та додаткові послуги: послуги проживання та харчування, рекреаційно-оздоровчі, інформаційні та ін.

До типу готельних підприємств для відпочинку належать:

• курортні

• туристично-екскурсійні, туристично-спортивні, спеціалізовані ту­ристичні, табори, що надають розміщення для діяльності в періодвідпочинку

• засоби розміщення для масового туризму

№10Курортні готельні підприємства. Концепція «курортного підприємства» містить надання послуг розміщення, харчування і ряду додаткових послуг споживачам, які прагнуть до відпочинку та відновлення здоров'я. Курортні готельні підприємства розмішують на території, що надає можливості для відпочинку та лікування у клі­матичних і природних умовах: на морських побережжях, у гірських районах тощо. Підприємствами-прототипами сучасних курортних готельних підприємств є давньоримські лазні з термальними джере­лами, якими користувалися ще у II ст. н.е.

Функціональні вимоги до курортних підприємств готельного господарства:

• розміщення в курортній місцевості зі значними лікувальними ресур­сами: бальнеологічними, кліматичними, грязелікувальними та змі­шаного типу;

• наявність умов для організації профілактичного та діегичного хар­чування;

• у структурі підприємства обов'язково повинні бути передбачені приміщення для надання медичних послуг лікувально-профілак­тичного характеру, заняття спортом, активного відпочинку тощо;

• наявність умов для організації лікувального сну на повітрі в межах номера, а також в аераріях і соляріях, на лікувальних пляжах;

• наявність торгової мережі.

Внутрішнє обладнання номерів курортних готельних підприємств характеризується облаштуванням спального місця не тільки в номері, але і у великих за розміром лоджіях, на балконах, терасах.Курортні готельні підприємства можуть функціонувати ціло­річно або сезонно. Готельні підприємства, що працюють цілорічно, мають більш високий рівень комфортності та широкий перелік додаткових послуг, розширений склад приміщень для проведення дозвілля (вітальні, клуби, кегельбани), майданчики для відпочинку та спорту, розвинену мережу підприємств ресторанного господарства.

Сезонність попиту на готельні послуги потребує вирішення ряду інших питань:

• наймання і збереження постійного складу кваліфікованогоперсоналу;

• забезпечення збереження І підтримки будівель та устаткуванняв належному стані в несезонний період.

№11. Сучасні підходи до класифікації підприємств готельного господарства

Класифікація підприємств готельного господарства за категоріями - це групування за ознаками, що харак­теризують умови організації проживання споживачів готельних послуг, тобто відповідність рівня якості послуг підприємства готельного господарства стандартам обслу­говування.

Основою для класифікації підприємств готельного господарства є рівень комфорту для споживачів готельних послуг.Рівень комфорту - це комплексний критерій, складовими якого є:

• стан номерного фонду: площа номерів (м²), частка одномісних(однокімнатних), багатокімнатних номерів, номерів-апарта-ментів, наявність комунальних зручностей тощо;

• оснащеність та стан меблів, інвентарю, предметів санітарно-гігієнічного призначення тощо;

• наявність і клас підприємств ресторанного господарства;

• стан будівлі, під'їзних шляхів, облаштованість прилеглої до готелю території;

• інформаційне забезпечення, комунікаційне та технічне осна­щення, у тому числі наявність телефонного, супутниковогозв'язку;

• забезпечення можливості надання комплексу додаткових послугтощо.

Зазначені параметри оцінюють практично в усіх наявних сис­темах класифікації готельних підприємств. Крім того, ряд вимог вису­вається до персоналу та його підготовки, а саме:

^ спеціальна освіта;

^ кваліфікація;

^ обмеження вікової категорії для персоналу контактної зони (30-35 років);

^ висока працездатність;

^ знання іноземних мов;

^ зовнішність як елемент іміджу;

^ знання правил ділової етики.

Рівень комфорту є основою більше тридцяти систем класифіка­ції підприємств готельного господарства. Нині існує понад ЗО різних класифікацій готельних підприємств на національному та міжнарод­ному рівнях, у готельних ланцюгах, асоціаціях і союзах.

Отже, у кожній державі до розуміння рівня комфорту як кри­терію класифікації підходять по-різному. Уніфікація вимог до якості обслуговування закладена в державних стандартах, дотримання яких гарантоване здійсненням сертифікації послуг підприємств готельного господарства. Однак до кінця 80-х років XX ст. у ВТО були розроблені реко­мендації з міжрегіональної гармонізації критеріїв готельної класифі­кації на основі стандартів, прийнятих регіональними комісіями.

Класифікуючи готельні підприємства за рівнем комфорту, варто виділити сформовані в міжнародній практиці підходи до розробки документів, що безпосередньо встановлюють класифікацію і порядок здійснення сертифікації на відповідність вимогам визначеного класи­фікаційного групування.

Перший підхід - розробку, проведення заходів і контроль за рівнем якості послуг здійснюють державні органи. Зокрема такий підхід використовують у Франції, Росії, Україні та інших державах.

Другий підхід - розробку, проведення заходів і контроль за рівнем якості послуг здійснюють професійні об'єднання і союзи. Наприклад, у Німеччині - це Об'єднання готельних і ресторанних господарств (ОЕМООА), у Швейцарії - Швейцарський союз власників готелів.

Для зручності визначення вимог споживачів і пропозиції тур-операторів і туристичних агенцій умовно використовують систему «зірок». В її основу покладено розподіл готелів за рівнем комфорту на категорії, які позначаються від однієї до п'яти зірок. Таку систему застосовують у Франції, Австрії, Угорщині. Єгипті, Китаї, Росії, Україні й ряді інших країн.

Французька національна класифікація встановлює для турис­тичних готелів шість категорій, серед яких п'ять - із присвоєнням визначеної кількості зірок (*, **, ***, **** або *****), одна категорія - без зірки..

Однак ця класифікація не прийнята у різних країнах через складність приведення до єдиних стандартів, що використовуються в різних державах.

Відповідно до німецької класифікації готельні підприємства поділяють на 5 класів, 3 метою гармонізації з Європейською системою в цій класифікації передбачається відповідність кожного класу визна­ченій кількості зірок:

• туристичний клас - *;

• стандартний клас-**;

• комфортний клас - ***;

• перший клас _****_;

• люкс-*****.

Відповідно до 22-ї вимоги встановлено таку кількість додат­кових критеріїв: для готелів класу «люкс» - 270, першого класу - 120, комфортного класу - 70, стандартного класу - 25, туристичного класу - 0.

Доцільно зазначити, що така гармонізація, яка є умовною, харак­терна і для інших систем (літер, корон, категорій).

Так, у Греції готельні підприємства категорії «А» відповідають чотиризірковій категорії готелю в Україні, «В» - тризірковій, «С» -двозірковій, «Д» - однозірковій.

В Італії перша категорія відповідає категорії ****, друга - ***, третя- **.

У Великобританії використовують систему категорій з присво­єнням «Корон». Для того, щоб гармонізувати цю систему з українсь­кою, необхідно від загальної кількості корон відняти одну (категорія чотирьох корон відповідає категорії трьох зірок).

Іноді в межах однієї країни існує декілька систем класифікацій.

У Великобританії поряд із системою «Корон» використовують класифікацію, запропоновану Асоціацією британських турагенств, що вважається у Великобританії найбільш досконалою:

• бюджетні готелі - *. Розташовані в центрі міста (населе­ного пункту) і мають мінімум зручностей;

• готелі туристичного класу - **. У структурі обов'язкованаявність ресторану або бару;

• готелі середнього класу - ***. Рівень обслуговування у цихготелях досить високий;

• готелі першого класу - ****. Дуже високий рівень комфортута відмінний рівень обслуговування;

• готелі вищої категорії - ***** рівень обслуговування у цихготелях найвищий.

№12 Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства

Підприємства готельного господарства є складним комплексним об'єктом, до складу якого входять структурні підрозділи різного функ­ціонального призначення для здійснення таких основних функцій, як:

• прийом;

• розміщення та обслуговування;

• організації харчування;

• організація та надання додаткових послуг споживачам різного спрямування.

Функціональна організація, склад і кількість приміщень будь-якого підприємства готельного господарства залежить від його типу, категорії і місткості номерного фонду.Для підвищення ефективності функціонування приміщень під­приємств готельного господарства в процесі проектування або рекон­струкції їх об'єднують у групи за функціональними ознаками з метою організації між ними чітких технологічних взаємозв'язків, які відпо­відають санітарно-гігієнічним і протипожежним вимогам, сприяють підвищенню комфортності розміщення споживачів і культури їх обслуговування.Важливою умовою для функціональної організації приміщень підприємств готельного господарства є та, що споживачі готельних послуг не повинні спостерігати за роботою служб, які не пов'язані безпосередньо з їхнім обслуговуванням.Залежно від складності технологічних процесів обслуговування, що здійснюються на підприємстві готельного господарства, існують принципові схеми функціональної організації приміщень залежно від їх місткості та типу.Всі приміщення (будівлі) підприємств готельного господарства підрозділяють на основні та допоміжні. До основних будівель нале­жать житлові корпуси, заклади ресторанного господарства, спортивні комплекси, до допоміжних - котельні, пральні, складські приміщення, гаражі тощо.

За функціональним призначенням на підприємствах готельного господарства виділяють приміщення:

• житлової групи;

• адміністративної групи;

• вестибюльної групи;

• закладу ресторанного господарства;

• господарського та складського призначення;

• культурно-масового та спортивно-рекреаційного обслугову­вання тощо.

Житлова группа

Приміщення житлової групи: номери всіх типів і категорій; коридори, холи, вітальні; приміщення для обслуговуючого персоналу, приміщення побутового обслуговування на поверсі.

Адміністративна група

Приміщення адміністративної групи: приміщення керівників; відділ кадрів; бухгалтерія; каса, планово-економічний відділ; примі­щення інженерно-технічного персоналу.

Вестибюльна група

Приміщення вестибюльної групи: вестибюль; приміщення для прийому, оформлення і розміщення споживачів готельних послуг; приміщення для збереження і транспортування багажу; гардероб; туалетні кімнати; відділення зв'язку; транспортне агентство; торгові кіоски тощо.

Заклади ресторанного господарства

Приміщення закладів ресторанного господарства: загальні та банкетні зали, буфети, бари, виробничі цехи, складські приміщення, адміністративно-побутові та ін.

Приміщення господарського та складського призначення

Приміщення, що призначені для обслуговування споживачів готельних послуг. Це - перукарні, пральні, медичний пункт, госпо­дарчі та складські приміщення тощо.

Приміщення культурно-масового призначення

Універсальні зали для проведення різноманітних заходів, конфе­ренц-зали, танцювальні та диско-клуби, бібліотеки, більярдні, кегель­бани, казино та ін.

Приміщення спортивно-рекреаційного призначення

Плавальний басейн, сауна, спортивний зал, масажний кабінет, лікувально-оздоровчий комплекс та ін.

№13. Основи організації закладів ресторанного господарства при засобах розміщення

1.\. Ресторанне господарство як складова індустрії туризму та готельного господарства

У процесі комплексного обслуговування туристів заклади ресто­ранного господарства відіграють особливо важливу роль і набувають специфічних рис, що дозволяє вважати цей вид господарської діяль­ності важливою складовою індустрії туризму.

Характерною особливістю діяльності закладів ресторанного гос­подарства є поєднання чотирьох складових:

• виробництво;

• розподіл;

• обмін;

• споживання.

Для кожної категорії споживачів потрібні особливі методи, прийоми обслуговування.

Заклади ресторанного господарства обслуговують різноманітний контингент туристів: вітчизняних та іноземних, організованих і туристів-індивідуалів. Відповідно вони сприяють активізації розвитку всіх видів туризму, створюють умови для «експорту» послуг і валютних надходжень.

У ресторанному господарстві зосереджена значна частина мате­ріально-технічної бази туризму. Для класифікації закладів ресторанного господарства при готель­них підприємствах використовують ряд критеріїв, найбільш важливими серед яких є:

• характер торгово-виробничої діяльності;

• місце розташування;

• контингент споживачів;

• асортимент продукції (спеціалізація);

• форма обслуговування;

• час функціонування;

• рівень обслуговування.

Характерного особливістю обслуговування туристів у готелях є надання їм повного комплексу послуг (сніданок, обід, вечеря).

Організовані групи туристів сплачують за послуги харчування заздалегідь. Однак додатково вони можуть придбавати ряд ресторанних послуг і продукції

Господарська діяльність закладів ресторанного господарства, що задовольняють потреби туристів, значною мірою пов'язана із типом та категорією підприємства готельного господарства, сезонністю його функціонування. Залежно від роботи заклади ресторанного госпо­дарства поділяють на цілорічні та сезонні, а за організацією розріз­няють закриті, відкриті та змішаного типу.

Залежно від режиму роботи заклади ресторанного господарства поділяють на цілорічні та сезонні, та на різні типи за асортиментом страв, що реалізуються, формами обслуговування, загальними ознаками виробничо-торговельної діяльності.

Найбільш поширеними типами закладів ресторанного господарства, які функціонують при підприємствах готельного господарства, є: ресторани, бари, буфети, закусочні, їдальні.

Ресторан - заклад ресторанного господарства з різно­манітним асортиментом про­дукції власного виробництва і закупівельних товарів, висо­ким рівнем обслуговування і комфорту, організацією відпо­чинку і дозвілля відвідувачів, в яких поєднується організа­ція харчування з відпочинком споживачів готельних послуг.

Відвідувачів у ресторані обслуговують офіціанти. Якщо у ньому харчуються іноземні туристи, офіціанти повинні володіти однією із іноземних мов.

На тип закладу ресторанного господарства при засобах розмі­щення впливають такі основні характеристики:

• місце розташування закладу і стан прилеглої території;

• вид, тип та особливості будівлі;

• комфортність, зовнішній і внутрішній дизайн приміщення;

• рівень оснащеності закладів устаткуванням, меблями, посудом,столовими наборами, столовою білизною;

Заклади ресторанного господарства поділяють на класи - люкс,вищий, перший

Серед типів закладів ресторанного господарства, які функ­ціонують на підприємствах готельного господарства, значне місце займають бари..Бар - заклад ресторанного господарства, в якому через барцу стійку реалізують алкогольні, безалкогольні, змішані напої та страви до них і закупівельні товари. Так само як і ресторани, бари поділяють на класи.За асортиментом продукції розрізняють бари: загального при­значення та спеціалізовані - десертні, вітамінні, молочні, пивні.За функціональним призначенням - танцювальні, диско-бари, ігрові (кегельбан) тощо.

Ці підприємства розташовують в мотелях і кемпінгах.

Також бари класифікують залежно від їхнього розташування в приміщенні підприємства готельного господарства:

. вестибюльний бар слугує зручним місцем для зустрічей і бесід;

. ресторанний бар є традиційно елементом інтер'єру ресторану;

допоміжний бар являє собою торговий зал, розташований, на поверхах готельного підприємства. У великих готелях їх можебути декілька. В них зосереджують запаси вин, пива й іншихнапоїв для обслуговування споживачів безпосередньо в номерах;

. банкетний бар розташований у банкетному залі. Використову­ється винятково для обслуговування банкетів і конференцій;

•бар при басейні. Функціонує в готельних підприємствах висо­кої категорії;

. міні-бари - маленькі бари з холодильником у кімнатах номерів.

Буфет - заклад ресторанного господарства з обмеженим асорти­ментом готових страв і напоїв, розміщений у спеціально обладнаному приміщенні, де їжу споживають стоячи або продають на винос. У готельних підприємствах організовують буфети на поверхах, де обслуговують споживачів. Вони працюють за методом самообслуго­вування. На два-три поверхи розміщують один буфет. Режим роботи передбачає забезпечення харчуванням в ранкові та вечірні години.

Закусочна - заклад ресторанного господарства самообслугову­вання, де переважає асортимент гарячих і холодних закусок, страв нескладного приготування, призначений для швидкого обслуговування споживачів.

їдальня - заклад ресторанного господарства для обслуговування певного контингенту споживачів із різноманітним асортиментом про­дукції власного виробництва і закупівельних товарів, в якому страви можуть подавати у вигляді скомплектованих раціонів харчування. Як заклад ресторанного господарства входить до структури курортних готелів.

№15. Організація інтер 'єру на підприємствах готельного господарства

Архітектура та інтер'єр на підприємствах готельного господарства

Архітектура як мистецтво проектування, спорудження та худож­нього оздоблення будов створює штучне середовище, зручне для ком­фортного перебування людей.

Архітектурні рішення будівель підприємств готельного госпо­дарства мають індивідуальний стиль, техніку виконання (рис. 5.1). За допомогою архітектурних засобів створюється мікроклімат для ком­фортного перебування людей.

Земельна ділянка для будівництва готельного підприємства повинна мати достатню територію з урахуванням специфіки експлу­атації об'єкта й архітектурних рішень. Бажано, щоб ділянка мала прямокутну форму й не більше ніж із двох боків була обмежена магі­стральними шляхами. Недоцільно розміщувати підприємства готель­ного господарства на ділянках з гострими кутами, що ускладнює процес проектування та будівництва.

Характерними ознаками земельної ділянки підприємства готель­ного господарства є:

^ зручна транспортна розв'язка;

^ можливість зручного сполучення із центром міста й вокзалами;

^ вільні території для облаштування під'їздів і стоянок для пасажирських, екскурсійних автобусів, автомобілів.

Крім цього, слід враховувати, що служба постачання деяких функціональних приміщень готельного підприємства має ряд спе­ціальних підсобних і складських зон, які вимагають індивідуального під'їзду вантажного транспорту й організації завантаження, розванта­ження та зберігання товарів.

До ділянок для розміщення підприємств готельного госпо­дарства висувають ряд архітектурно-ландшафтних вимог: наявність озеленення, водоймищ, тощо. Бажано, щоб ці підприємства були роз­ташовані поряд із зеленою зоною.

Одним із важливих критеріїв, якому повинна відповідати ділянка для будівництва готельного підприємства, є екологічна комфорт­ність. Підприємства готельного господарства не слід розміщати в геопатогенних зонах міст. Чистота повітряного басейну, рівень шуму, аерація, інсоляція повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормативним вимогам.

Вибираючи ділянку для забудови, варто також враховувати наявність міських інженерних комунікацій (водопровід, каналізація, електрокабель), можливість телефонізації та підключення до існую­чих інженерних міських мереж з урахуванням їх потужності та розмі­щення, що значно змінює вартість будівництва підприємства готель­ного господарства.

Функціональною особливістю архітектурних споруд є призна­чення будівлі, що визначає кількість приміщень, їх склад, взаємо-розташування та розміри.

Як свідчить аналіз практики проектування та будівництва під­приємств готельного господарства, житлову частину проектують за: прямокутною, компактною, атриумною або ускладненою формою плану. Підприємства готельного господарства з прямокутною та ускладне­ною формою плану більш поширені, ніж з компактною й атриумною. На вибір форми плану впливають: містобудівні особливості ділянки будівництва, її розмір і форма, санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги, техніко-економічні показники, а також творчий задум архі­тектора.

Прямокутну форму плану застосовують у будинках підпри­ємств готельного господарства різної поверховості та довжини. На основі прямокутних планів зазвичай споруджують будинки у формі паралелепіпеда.

Компактна форма плану (подібна до кола, еліпса, квадрата, трикутника) більш властива багатоповерховим готелям баштового типу. Вузол вертикальних комунікацій при такому плануванні часто розміщений у центральній частині будинку. Загальні коридори повер­хів не видовжені; відстані від вертикальних комунікацій до входів в усі номери відносно невеликі. Ускладнена форма плану житлової частини має багато варіан­тів: «трилисники», «хрестовини»; різні криволінійні форми. Зміна напрямку загальних горизонтальних комунікацій не справляє вра­ження про монотонність коридору, що виникає у будинках із прямо­кутною формою плану. Однак при складних формах не всі номери розташовані рівномірно. Наприклад, у номерах, розташованих у внутріш­ніх кутах будинку, погіршуються умови освітлення й інсоляції (можливе затінення номерів, особливо розміщених на нижніх поверхах), номер проглядається з вікон інших приміщень.

Атриумна форма плану (із внутрішнім двором, забудованим по периметру) дозволяє розмістити на поверсі велику кількість номерів. Найчастіше у внутрішньому обгородженому дворі розміщують загальні галереї або приміщення для обслуговування.

Функціональні вимоги обумовлюють поділ будівель на різні типи, які формувались відповідно до соціальних, економічних умов. Функціональні, конструктивні та художні вимоги в архітектурі визна­чають архітектурні стилі будівель.

Стиль інтер'фу - це сукупність основних ознак архітектури певного історичного періоду й окремого народу, що виявилися в особливостях функціональної, конструктивної і художньої складових.

Архітектурний стиль включає в себе характерні, специфічні для певної епохи елементи як соціально-функціонального, техніко-еконо-мічного, так і ідейно-естетичного характеру.

У XX ст. підприємства готельного господарства будували за різними стилями, які або уособлювали середньовічну архітектуру, або відрізнялись яскравим авангардизмом (авангардизм - це загальна назва різних напрямів у мистецтві XX ст., для яких характерні розрив із традицією реалістичного художнього образу, пошуки нових засобів вираження). Під час проектування підприємств здійснювався пошук єдності комфорту, національних особливостей, гармонії із зовнішнім середовищем.

На сучасному етапі основними проблемами розвитку архітек­тури в готельному господарстві є художня виразність архітектурної споруди та гармонійна цілісність ЇЇ внутрішнього простору.

В архітектурі розроблені такі правила організації внутріш­нього простору:

1. Відкритість внутрішнього простору для зовнішнього середовища.

2. Внутрішній простір повинен бути достатньо просторим, щобвмістити значну кількість людей.

3. Внутрішній простір приміщення повинен бути ізольованим умежах функціонатьного призначення приміщення.

4. Простір приміщень повинен бути цілісним, безперервним,гармонійно сполучатися з іншими приміщеннями.

Основне завдання ландшафтної архітектури полягає у відтво­ренні природного середовища, створенні цілісних антропогенних ландшафтів, які позитивно впливають на людину.

Природний ландшафт - це натуральне, природне середовище, що не є результатом діяльності людини.

Антропогенний ландшафт - це середовище, що виникло як результат людської діяльності. Залежно від соціально-економічних функцій розрізняють декілька видів антропогенних ландшафтів:

• сільськогосподарські;промислові;урбаністичні (міські);

• рекреаційні (для відпочинку).