4.5. Узгодження податкових зобов”язань

За вітчизняним законодавством про оподаткування, самостійно визначене платником податкове зобов”язання вважається узгодженим з дня подання ним податкової декларації. Відповідно, таке зобов”язання не може бути оскаржене в судовому чи адміністративному порядку, оскільки відповідальним за помилку є сам платник. Допущені ним неточності можуть бути відкореговані в майбутніх періодах шляхом подання уточнених декларацій.

Зобов”язання, нараховане податковим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податкового повідомлення. Водночас, для захисту інтересів платників, передбачено апеляційний порядок узгодження податкових зобов”язань.

Якщо платник податків не погоджується із нарахованим йому податковим зобов”язанням, він може упродовж десяти днів після отримання податкового повідомлення звернутися до контролюючого органу із письмовою заявою (апеляцією) про перегляд нарахованого платежу. Контролюючий орган зобов”язаний розглянути скаргу та прийняти рішення про відмову у задоволенні скарги або повне чи часткове скасування нарахованого платнику податкового зобов”язання, проінформувавши про це платника у 20-ти денний термін від дня надходження скарги.

У разі незадоволення скарги, платник користується правом у десятиденний термін з дня отримання відповіді звернутися із повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при прийнятті ним рішення не в користь платника податків – у такому ж порядку центрального контролюючого органу.

Законодавцем встановлені жорсткі процедурні вимоги, недотримання яких зводить нанівець перспективу позитивного вирішення спору для обох учасників апеляційного узгодження – платника та фіскального органу. Так, прострочення платником 10-ти денного терміну подання апеляції позбавляє його права на подальше оскарження. Аналогічно, недотримання фіскальним органом 20-ти денного терміну на прийняття та доведення до платника рішення рівнозначне повному задоволенню скарги. Виняток зроблено лише за складними справами, що потребують тривалого вивчення та додаткових перевірок і термін розгляду яких продовжено до 60-ти календарних днів.

Крім адміністративного оскарження платникам податків надано право оскаржувати рішення контролюючих органів в судах (господарських судах).

4.6. Податковий компроміс

В процесі розгляду скарг платників податків на дії податкових органів щодо нарахування останніми податкових зобов”язань нерідко виникають ситуації, за яких доцільно поступитися частиною нарахованих сум для забезпечення залучення до бюджету та цільових державних фондів інших платежів. У таких випадках податковому органу надано право пропонувати платнику податковий компроміс.

Податковий компроміс полягає у частковому задоволенні скарги платника податків під його зобов”язання погодитись із рештою нарахованих платежів.

Предметом податкового компромісу не можуть бути такі платежі: ввізне та вивізне мито, акцизний збір і податок на додану вартість, інші податки і збори, які справляються при експортно-імпортних операціях, збори до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Рішення про податковий компроміс приймається в такій послідовності:

• вивчається фінансовий стан платника податків та складається письмове обгрунтування доцільності компромісу;

• обгрунтування узгоджується із працівником, який нарахував оскаржуване податкове зобов"язання, його безпосереднім керівником та керівником підрозділу правового забезпечення;

• готовиться лист платнику із пропозиціями про можливе зменшення нарахованих йому податкових зобов"язань в розрізі нарахованих податків і зборів із зазначенням дати, до якої належить повідомити податковий орган про згоду чи незгоду із запропонованими умовами компромісу;

• лист вручається (надсилається) платнику, який оскаржує податкове зобов"язання;

• платник дає письмову згоду на запропоновані йому умови компромісу;

• керівник податкового органу або його заступник за поданням працівника, який розглядає скаргу, приймає рішення про податковий компроміс;

• перший примірник рішення разом із обгрунтуванням доцільності компромісу, пропозиціями платнику про умови компромісу та його письмовою згодою із рештою податкових зобов"язань, надсилається на адресу податкового органу вищого рівня;

• керівник податкового органу вищого рівня упродовж п"яти робочих днів дає згоду (незгоду) на податковий компроміс;

• рішення про податковий компроміс, яке набирає чинності з дня отримання письмової згоди керівника податкового органу вищого рівня, надсилається платнику податків.