- •1.1 Предмет політичної економії. Тлумачення предмета політичної економії різними школами.
- •1.2.Економічні категорії,закони і принципи.
- •1.3.Методи пізнання економічних процесів і явищ.
- •1.4.Функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.
- •1.5.Економічна теорія і економічна політика.
- •2.1 Економічні потреби та економічні інтереси – рішійна сила розвитку суспільного в-ва
- •2.2Механізм формування і розвитку потреб
- •2.4.Виробничі ресурси та ефективність їх використання. Межа виробничих можливостей
- •3.1.Економічна система та її сутність,цілі й основні структурні елементи.
- •3.2.Перехідні економічні системи: зміст і основні риси. Типи економічних систем.
- •3.3.Власність та її місце в економічній системі.
- •3.4. Трансформація відносин власності та формування конкурентного середовища економіки України.
- •4.1.Об активні умови історичних форм і типів суспільного в-ва:їх суть і основні ознаки.
- •4.2.Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості.
- •4.3.Альтернативні теорії формування вартості.
- •4.4Закон вартості та функції.
- •5.1. Концепція виникнення і сутність грошей.
- •5.2. Функції грошей та їх еволюція
- •5.3. Грошовий обіг та його закони
- •5.4.Сутність грошової системи т аметоди її регулювання
- •5.5.Інфляція:суть,причини,типи,наслідки. Антиінфляційна політика
- •6.1.Сутність ринку,його функції та умови формування.
- •6.2.Структура ринкової системи та механізм її функціонування.
- •6.3.Конкуренція і монополія. Моделі ринків.
- •7.1. Сутність капіталу,його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма.
- •7.2. Кругооборот промислового капіталу,його стадії і форми.
- •7.3. Оборот промислового капіталу. Основний і оборотний капітал.
- •7.4. Підприємництво як форма організації діяльності суб єктів ринкового господарства.
- •8.1. Сутність і класифікація витрат в-ва.
- •8.2. Економічний зміст і суть ціни.
- •8.3. Прибуток на капітал і фактори,що його визначають. Функції і види прибутку.
- •9.1.Сутність,функції та місце сфери обігу у ринковій економіці.
- •9.2.Торговельний капітал. Концепція витрат обігу. Торговельний прибуток.
- •9.3. Сучасні форми торговельного підприємництва.
- •9.4. Позичковий капітал і позичковий відсоток. Банки,їх роль та функції
- •10.1. Доходи споживчого призначення та мотивація трудової діяльності.
- •10.2. Заробітна плата:сутність,функції,види та різновиди систем.
- •10.3. Диференціація доходів та їх межі. Крива Лоренці і коефіцієнт Джині.
- •10.4. Зайнятість і безробіття:суть,причини,форми.
- •10.5. Система соціального захисту населення.
- •11.1. Земельна власність – основа аграрних відносин.
- •11.2. Земельна рента:сутність,види і механізм утворення.
- •10.3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі.
- •11.4. Розвиток підприємництва в аграрному секторі.
- •12.1. Сутність і функції фінансів у ринковій економіці.
- •12.2 Фінансова система ті її основні елементи.
- •12.3.Економічна природа і функції бюджету.
- •12.4.Податкова система як інструмент фінансового регулювання.
- •13.1. Сутність суспільного відтворення. Види та форми.
- •13.2.Нагромадження як елемент відтворення.
- •13.3.Основні показники економічного відтворення та методи їх обчислення.
- •13.4.Циклічність як форма руху національної економіки.
- •1.Предмет політичної економії. Тлумачення предмета політичної економії різними школами.
10.3. Диференціація доходів та їх межі. Крива Лоренці і коефіцієнт Джині.
Причини нерівномірності розподілу доходів населення:
1. відмінності в освіті та особливих здібностях;
2. нерівномірний розподіл економічних ресурсів;
3. відмінності у становищі на ринку;
4. різне ставлення до ризику;
5. наявність дискримінації.
КРИВА ЛОРЕНЦА- графік, який ілюструє нерівномірність розподілу доходів між групами населення.
Коефіцієнт Джині – це макроекономічний показник, що характеризує диференціацію грошових доходів населення у вигляді ступеня відхилення фактичного розподілу доходів від абсолютно рівного їх розподілу між громадянами країни.
Причини нерівномірності розподілу доходів населення:
— відмінності в освіті й особистих здібностях;
— нерівномірний розподіл економічних ресурсів;
— відмінності у становищі на ринку;
— різне ставлення до ризиків;
— наявність зв'язків або дискримінації.
Значна нерівномірність у розподілі доходів спричиняє:
·соціальну напруженість у суспільстві;
·зубожіння переважної частини населення країни;
·безконтрольний розподіл доходів.
З метою зменшення диференціації доходів держава регулює розподіл та перерозподіл ринкових доходів:
· використовує прогресивну шкалу оподаткування;
· удосконалює систему державних трансфертних виплат;
· розширює суспільні блага.
Прожитко́вий мі́німум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну людину, а також окремо для тих, хто належить до основних соціальних та демографічних груп населення, а саме для:
— дітей віком до 6 років;
— дітей віком від 6 до 18 років;
— працездатних осіб; — осіб, які втратили працездатність.
Мініма́льна заробі́тна пла́та — законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.
До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Спожи́вчий ко́шик - набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї.
10.4. Зайнятість і безробіття:суть,причини,форми.
Теорії зайнятості:
На відміну від кейнсіанців представники неокласичної теорії (А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Пері, Р. Холл та ін.) вважали, що ринок праці діє на основі цінової рівноваги, тобто регулятором ринку є ціна робочої сили (заробітна плата), яка регулює попит і пропозицію робочої сили. Якщо попит перевищує пропозицію, працівники пропонують свої послуги за дедалі більші ставки заробітної плати, і роботодавці змушені платити заробітну плату, вищу за ринкову. У такий спосіб установлюється рівновага, підвищується зайнятість населення.За теорією Дж. Кейнса, ринок праці характеризується постійною рівновагою. Основним регулятором зайнятості є держава, яка впливає на сукупний попит на товари і послуги та на працю. Ціна є не регулятором ринку праці, а результатом співвідношення між попитом і пропозицією. Послідовники Дж. Кейнса пояснюють безробіття скороченням сукупного попиту. Інституціоналістська теорія пояснює характер зайнятості особливостями динаміки окремих галузей і професійно-демографічних груп. Особлива увага приділяється не макроекономічному аналізові ринку праці, а аналізу професійних структур і галузевих відмінностей у структурі робочої сили, рівнях заробітної плати.
До зайнятих належать:
а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;
б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени
особистих селянських господарств,
в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;
г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони
України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;
е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;
ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням
діяльності посольств і місій.
Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць.
Причини безробіття:
-- структурними змінами в економіці;
-- нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах;
-- постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР;
-- пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;
-- диспропорційністю розвитку економіки;
-- обмеженістю попиту на товари і послуги.
Типи безробіття:
Приховане безробіття становлять переважно селяни, які розорюються, і дрібні господарства яких не забезпечують їх роботою і відповідними доходами. Вони працюють неповний робочий день, місяць, але офіційна статистика не зараховує їх до безробітних. Застійне безробіття включає ту частину працездатного населення, яка не має регулярної роботи й живе за рахунок випадкових заробітків. Сезонне безробіття виникає внаслідок сезонності праці в деяких галузях. Технологічне — пов'язане з ліквідацією робочих місць унаслідок модернізації виробництва, застосування нових технологій, зокрема, роботизації. Добровільне безробіття виникає тому, що деякі люди не хочуть працювати за пропоновану заробітну плату або з інших причин. Фрикційне безробіття пов'язане з рухом населення в пошуках роботи, зміною професій, очікуванням роботи. Структурне безробіття виникає внаслідок змін у попиті на окремі професії в процесі структурних зрушень в економіці.
Економічно активне населення - частина населення, зайнята суспільно корисною діяльністю, яка приносить прибуток. Найчастіше, до цієї категорії включають також і безробітних.
Рівень безробіття - це процент безробітної робочої сили.
Рб=Б/Не.а.н.*100%, Б-кількість безробітних;Не.а.н. – економічно активне населення.
Закон Оукена — емпірично встановлена зворотня залежність між рівнем безробіття й обсягом виробленого ВВП, кількісне значення якої коливається в межах від 2 до 3 %.