- •1. Поняття й види спеціального режиму господарювання.
- •2. Нормативно-правові акти, що регулюють спеціальний режим господарювання.
- •3. Спеціальні економічні зони (сез), як різновид спеціального режиму господарювання
- •4. Поняття й види спеціальних (вільних) економічних зон.
- •5. Територія пріоритетного розвитку (тпр), як різновид спеціального режиму господарювання.
- •6. Нормативно-правове забезпечення процесу створення й функціонування сез і тпр в Україні
- •8. Особливості створення сез іТпр у Донецькій області.
- •9. Нормативне забезпечення процесу створення й функціонування сез у закордонних країнах.
- •10. Особливості управління в умовах сез і тпр.
- •11. Рада з питань сез і спеціального режиму інвестиційної діяльності: поняття, повноваження, правова характеристика.
- •12. Місцевий орган самоврядування, як орган управління сез і тпр.
- •13. Орган господарського розвитку сез: поняття й особливості здійснення повноважень.
- •14. Особливості управління в сез і тпр Донецької області.
- •15. Особливості здійснення підприємницької діяльності в сез і тпр України.
- •16. Особливості укладання договору (контракту) з місцевим органом самоврядування.
- •17. Особливості здійснення підприємницької діяльності в сез і тпр Донецької області.
- •18. Поняття, види й форми інвестицій.
- •19. Державні гарантії інвесторам, що здійснюють підприємницьку діяльність у сез і тпр.
- •20. Проблеми реалізації інвестиційних проектів у сез і тпр України.
- •21. Податкові й фінансові пільги, надані в сез і тпр України.
- •22. Митні пільги, надані в сез і тпр України.
- •23. Світова практика надання податкових пільг у сез і тпр.
- •24. Податкові й фінансові пільги в сез і тпр Донецької області.
- •25. Митні пільги в сез і тпр Донецької області.
- •26. Правові проблеми реалізації пільгових режимів у сез і тпр Донецької області.
- •27. Нормативно-правове забезпечення інвестиційно-інноваційної політики в Україні.
- •28. Поняття технопарку й нормативно-правове забезпечення його діяльності.
- •29. Пільгові режими в технопарках України.
- •30. Правова регламентація концесійної діяльності в Україні.
- •31. Господарська діяльність за угодою про розподіл продукції
- •32. Особливості здійснення господарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні.
- •33. Особливості здійснення господарської діяльності у Збройних сила України.
- •34.А. Правове регулювання господарської діяльності в умовах надзвичайної ситуації.
- •35.Умови здійснення господарської діяльності на санітарно-захисних та інших охоронюваних територіях
14. Особливості управління в сез і тпр Донецької області.
Більш наочно й комплексно проаналізувати структуру управління в СЕЗ і ТПР є можливим на прикладі Донецької області, тому що там є як СЕЗ, так і ТПР.
Відповідно до Закону «Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» управління на територіях спеціальних економічних зон і територіях пріоритетного розвитку в Донецькій області здійснюють наступні органи:
1. Рада з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.
2. Місцевий орган самоврядування.
3. Орган господарського розвитку СЕЗ.
На кожному з перерахованих органів управління необхідно зупинитися окремо.
По-перше, це Рада з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області (далі Рада). Діяльність Ради регламентується Положенням «Про Раду з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області», затвердженим Донецькою обласною Радою 08.07.98 р. № 23/2-18.
До складу Ради входять представники органів місцевого самоврядування, заступник голови обласної ради, голови постійних комісій обласної ради, керівники облдержадміністрації, її відділів і управлінь, керівники підприємств й організацій, розміщених на територіях пріоритетного розвитку.
Головною метою створення й функціонування Ради є забезпечення ефективного управління процесом розвитку міст і районів області, віднесених до територій пріоритетного розвитку, що зводиться до висновку їхньої економіки із глибокої кризи, стабілізації за рахунок економічного зростання бюджетних доходів і вирішенню всіх гострих соціальних проблем.
Одним з пекучих питань на сьогоднішній день є визначення статусу Ради з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області. Проблема полягає в тому, що чинне законодавство України конкретно не закріпило можливі джерела фінансування Ради. У результаті на практиці Рада не може використати кошти, які він безпосередньо одержує відповідно до закону, а також не може претендувати на бюджетне фінансування. Для визначення можливості фінансування Ради з бюджету або з коштів, отриманих безпосередньо Радою, необхідно проаналізувати законодавство, що тим або іншим способом регулює дані правовідносини.
Відповідно до Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», що був прийнятий ЗО червня 1999 року органи державної влади здійснюють свою діяльність винятково за рахунок бюджетних коштів. І тут виникає правомірне питання — чи є Рада органом державної влади?
У ст. 1 вищезгаданого Закону чітко перераховуються ті органи, які є органами державної влади. Ні до однієї з перерахованих у Законі категорій Рада з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області віднести не можна. Разом із цим єт. 7 Закону України «Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» говорить, що Рада є спеціально вповноваженим органом управління спеціальними економічними зонами й спеціальним режимом інвестиційної діяльності, які вводяться на територіях пріоритетного розвитку. Таким чином, можна зробити висновок, що Рада є специфічним органом управління саме на територіях спеціальних економічних зон і територіях пріоритетного розвитку й тому є необхідність усунути недолік у законодавстві й законодавчо закріпити особливості фінансового забезпечення Ради.
Наступний орган управління СЕЗ і ТПР — це місцевий орган самоврядування.
Відповідно до Закону України «Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» органи місцевого самоврядування крім повноважень, закріплених загальним законодавством здійснюють також наступні функції:
1. укладають контракти з інвестором (інвесторами) про реалізації інвестиційного проекту, схваленого Радою;
2. ухвалюють рішення щодо наданні в користування органу господарського розвитку спеціальної економічної зони земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на відповідній території й природних ресурсах місцевого значення.
Контракти між суб'єктом підприємництва й органом місцевого самоврядування укладаються на основі Типового договору (контракту) на реалізацію інвестиційного проекту на території пріоритетного розвитку, у спеціальній (вільній) економічній зоні, затвердженого Постановою КМ України від 5.07.1999 р. № 1199.
Наступний орган управління — це орган господарського розвитку спеціальною економічною зоною.
Органом господарського розвитку спеціальною економічною зоною є юридична особа, уповноважена або спеціально створена Донецькою обласною державною адміністрацією разом з відповідними місцевими органами самоврядування.
У спеціальній економічній зоні «Донецьк» для здійснення функцій органа господарського розвитку було створено закрите акціонерне товариство, серед засновників якого великі підприємства області. На сьогоднішній день для реалізації в СЕЗ «Донецьк» затверджено два інвестиційних проекти.
Таким чином, законодавство й практика встановлюють, що орган господарського розвитку може створюватися в будь-якій організаційно-правовій формі, передбаченої загальним господарським законодавством України.
Особливої уваги заслуговує питання повноважень органа господарського розвитку. Так, ст. 6 Закону «Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» передбачає, що місцеві органи самоврядування передають у користування органу господарського розвитку спеціальної економічної зони земельні ділянки, об'єкти інфраструктури, які розташовані на відповідній території й природні ресурси місцевого значення. Разом із цим, на сьогоднішній день немає чіткого механізму реалізації даної норми. Вищезгадана правова норма дає можливість різночитання. Так, тлумачення ст. 10 Закону України «Про спеціальні економічні зони й спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» дозволяє зробити висновок, що «передача в користування земельної ділянки», припускає проходження процедури, установленої земельним законодавством, а це приведе до збільшення часу, необхідного для передачі й буде відлякувати, а не залучати суб'єктів господарської діяльності. Аналізована правова норма показує, що неточність або неврегульованість питання в законодавстві може привести до негативних наслідків у ході практичної реалізації норм права. Тому є необхідність розробити спеціальний порядок передачі земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, інших природних ресурсів органу господарського розвитку й чітко визначити, що розуміється під «передачею». У цьому випадку відпаде можливість трактування чиновниками даної правової норми за своїм розсудом.