70. Поняття фермерського господарства та його правові ознаки.

Селянське (фермерське) господарство слід розглядати як організаційно-правову форму ведення сільськогосподарського виробництва громадянами, суб'єктами аграрних правовідносин. Селянське (фермерське) господарство з прийняттям 22 червня 1993 року Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» в новій редакції (з подальшими змінами та доповненнями) стало визначатись як форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатись її переробкою та реалізацією (ст. 2). Селянське (фермерське) господарство має такі ознаки:

1) це форма аграрного підприємництва, яка здійснюється за самостійною ініціативою, на власний ризик і систематично;

2) ця форма ведення сільськогосподарського виробництва виникає виключно на добровільних засадах, за суб'єктивним особистим волевиявленням громадян;

3) ця діяльність здійснюється тільки громадянами України;

4). це, в основному, сімейно-трудове об'єднання, до складу якого входять подружжя, батьки, діти, що досягли 16-річного віку, пов'язане з особистою працею, внаслідок якої виробляється певна товарна маса продуктів харчування, сировини для промисловості, що дає можливість одержувати доходи;

5) трудові відносини в селянських (фермерських) господарствах виникають на основі членства в них, а також на засадах трудового Договору (контракту);

6) для членів селянського (фермерського) господарства їх індивідуальна праця повинна бути головною для них суспільно корисною формою праці;

7) діяльність членів цих господарств за своїм головним змістом є процесом використання земель як основного засобу виробництва;

8) майно селянського (фермерського) господарства належить його членам за правом спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між членами господарства;

9) селянське (фермерське) господарство має статус юридичної особи.

71. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів аграрного підприємництва.

Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів агробізнесу потребує комплексного правового регулювання. Юридичне визначення цього поняття, його видів та форм здійснення да­не у чинному законодавстві України. Відповідно до ст. 1 За­кону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", такого виду діяльність — це діяльність суб'єктів бізнесу України та іноземних, що побудована на взаємовідносинах між ними, та має місце як на території України, так і за її межами. Правові засади зовнішньоекономічної діяльності суб'єк­тів агробізнесу визначені у законах України "Про зовніш­ньоекономічну діяльність", "Про підприємства в Україні", "Про колективне сільськогосподарське підприємство", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про селянське (фермер­ське) господарство" та в інших законодавчих і нормативно-правових актах.

72. Порядок створення фермерського господарства

Фермерське господарство створюється виключно на добровіль¬них засадах. Конкурсний відбір осіб, які виявили бажання створи¬ти таке господарство, здійснює районна (міська) професійна комі¬сія з питань створення фермерських господарств, склад якої фор¬мує і затверджує районна (міська). До складу професійної комісії входять представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування території, на якій передбачається відведення зе¬мельної ділянки для створення фермерських господарств, пред¬ставники Асоціації фермерів та приватних землевласників і громад¬ських організацій. Висновок професійної комісії з питань створення фермерських господарств про наявність у громадянина достатнього досвіду ро¬боти у сільському господарстві або потрібної сільськогосподарської кваліфікації є умовою для державної реєстрації фермерського гос¬подарства і надання (передачі) громадянину у власність або оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства із зе¬мель державної і комунальної власності відповідно до чинного ЗК. Земельні ділянки для ведення фермерських господарств переда¬ються в приватну власність і надаються в користування на умовах оренди із земель державної або комунальної власності, а також зе¬мель, вилучених (викуплених) в установленому порядку.