27. Депозитні операції нбу, порядок їх здійснення.

З метою оперативного регулювання грошової маси в обігу, «зв’язування» надлишкової ліквідності банківських установ НБ використовує депозитні сертифікати. Депозитний сертифікат НБУ – це один із монетарних інструментів, що є борговим ЦП НБУ в без документарній формі, який засвідчує розміщення в НБУ коштів комерційних банків та їх право на отримання внесеної суми і % після закінчення встановленого терміну. Випуск, розміщення і платежі за сертифікатами НБ зд у грош од Укр грн. у безготівковій формі. Рішення про доцільність зд первинного розміщення сертифікатів НБ шляхом проведення аукціонів НБУ приймає залежно від стану загальної ліквідності банківської с-ми та кон’юнктури грошово-кредитного ризику. Операції з розміщення сертифікатів НБ зд на договірній основі виключно з комерційними банками – юр ос, які дотримуються таких вимог: -забезпечують своєчасне і в повному обсязі формування обов'язкових резервів; - забезпечують своєчасне перерахування коштів за результатами попередньо проведених тендерів з розміщення депозитних сертифікатів.

Випуск депозитиних сертифікатів зд на термін:

-один день (овернайт);

-до 90 днів.

Обов'язковою умовою для подання банком заявки на участь у тендерах з розміщення депозитних сертифікатів є укладення відповідного генерального договору. Умови розміщення, максимальна або мінімальна сума заявки від банку, сума вкладу, строк, на який розміщується депозитний сертифікат, визначаються залежно від ситуації, що склалася на грошово-кредитному ринку в період оголошення про проведення тендера, та з урахуванням перспектив її розвитку і доводяться до відома банків.

Процентний дохід за депозитним сертифікатом розраховується виходячи з суми вкладу, процентної ставки, бази нарахування та строку розміщення депозитного сертифіката.

Депозитні сертифікати мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та як забезпечення кредитів рефінансування Національного банку.

Національний банк здійснює розміщення депозитних сертифікатів шляхом проведення кількісного або процентного тендера з використанням засобів відповідного програмно-технологічного забезпечення : - щоденно - через постійно діючу лінію проведення тендерів з розміщення депозитних сертифікатів овернайт; - щочетверга - депозитні сертифікати строком до 90 днів.

Погашення депозитних сертифікатів зд НБ у безготівковій формі шляхом переказу ном вартості сертифікату і % доходу за ним на коррах комерц банку.

28. Поняття та види платіжних систем. Роль центрального банку в їх організації та регулюванні.

Добре організована, надійна, ефективна система міжбанківських розрахунків є запорукою успішного здійснення міжбанківських розрахунків та основою функціонування фінансової системи взагалі. Здійснення міжбанківських розрахунків обумовлюють такі основні чинники: 1) розгалуженість та територіальна віддаленість п-в партнерів внаслідок чого з’являється потреба переказувати кошти з банку платника в банк одержувача; 2) вільний вибір суб’єктами господарювання установи обслуговуючого банку; 3) існування взаємних платежів між банками як самостійними економічними суб’єктами.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Їх головним призначенням є якнайшвидше переміщення розрахункових документів між банками та переказування коштів від платника до одержувача. Платіжні системи та системи розрахунків відіграють головну роль в економіі країни, а саме: - забезпечують здійснення суб’єктами економіки переказу коштів і розрахунків за існуючими зобов’язаннями; - сприяють ефективній реалізації центральним банком монетарної політики; - через окремі платіжні системи проходять значні грошові потоки, тому порушення в роботі цих систем можуть призвести до системного ризику, негативно вплинути на стабільність фінансової системи, підірвати довіру суспільства до грошей.

Під платіжними системами слід розуміти сукупність спеціальних інституцій, платіжних інструментів, технологій, організаційних правил та процедур, їх використання для забезпечення грошового обороту з метою своєчасного, точного і в повному обсязі виконання платіжних зобов’язань.

Згідно чинного законодавства платіжна система охоплює платіжну організацію, членів платіжної системи та сукупність відносин, що виникають між ними при проведенні переказу коштів.

Платіжна організація – це юридична особа, яка є власником або одержала право на використання спеціальних знаків, що ідентифікують належність платіжних карток та інших платіжних інструментів до платіжної системи. Вона визначає правила роботи та забезпечує д-ть платіжної системи, несе відповідальність за її роботу.

Член платіжної системи – це юридична особа, яка на підставі належним чином оформленого права надає послуги учасникам платіжної системи щодо проведення переказу.

Учасником платіжної системи є юридичні або фізичні особи, що виступають в ролі суб’єктів відносин, які виникають при проведенні переказу коштів ініційованого за допомогою платіжного інструмента цієї системи.

Порядок д-ті платіжної системи визначається її правилами, які встановлюють організаційну структуру системи, умови членства в ній, порядок відкликання документів на переказ, порядок вирішення спорів, систему захисту інформації тощо. Дані правила визначаються платіжною організацією. За допомогою платіжних систем здійснюється обробка та передача електронних та паперових документів на переказ грошей, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів і документів на відкликання.

В Україні встановлена така класифікація платіжних систем:

=Внутрідержавні:

*банківські ( поділяються на системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежі, внутрібанківські платіжні системи) ;

*небанківські.

=міжбанківські.

Внутрідержавні платіжні системи – це платіжні системи, які здійснюють свою д-ть і забезпечують проведення переказів коштів виключно в межах України, а їх платіжна організація є резидентом.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу коштів в межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банків. В Україні державною системою міжбанківських розрахунків є система електронних платежів(СЕП НБУ),

Системи масових платежів призначені для переказу коштів за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів. В Україні с-ма масових платежів представлена національною системою масових електронних платежів, яка функціонує з 2000 року (НСМЕП).

Внутрібанківська платіжна система (ВПС) створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу коштів між його підрозділами. Як правило, такі системи створюють великі багатофілійні банки.

ВПС дають такі переваги:

-є надійним способом для головного банку керувати роботою філій;

-сприяє покращенню управління ресурсами банку.

Небанківські платіжні системи мають право здійснювати д-ть, пов’язану ії переказом виключно після їх реєстрації в нац.. банку та відповідного дозволу НБУ. Членом внутрішньодержавних небанківських платіжних систем може бути банк, що має банківську ліцензію НБУ, а також небанківська фінансова установа, яка має ліцензію державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України. Ліцензія видається на здійснення переказу коштів. Однією із небанківських платіжних систем є система переказу коштів, яка називається поштовий переказ і створена українським державним п-вом поштового зв’язку – Укрпошта.

Міжнародна платіжна система – це платіжна система, яка здійснює свою д-ть на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів в межах цієї платіжної системи. ЇЇ платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом. Сьогодні в Україні функціонують платіжні системи створені: НБУ; державними банками та державними установами; установами приватного сектору.

На сьогоднішній день НБУ узгодив правила функціонування 14 приватних платіжних систем (пріват мані, аверс).

Роль центрального банку в організації платіжних систем характеризується наступним:

1) центр. банк організовує платіжний оборот і законодавчо його регламентує;

2) визначає порядок відкриття банками рахунків та режими їх використання;

3) всі банки зберігають кошти на рахунках центр. банку;

4) центр. банк несе відповідальність за здійснення платежів та забезпечує ліквідність платіжної системи;

5) узгоджує правила платіжної системи встановлені її платіжною організацією;

6) здійснбє контроль за д-тю платіжниї систем, що функціонують в межах країни;

7) застосовує відповідні заходи впливу до суб’єктів платіжної системи за порушення встановленого порядку проведення переказу тощо.