Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 15 (1).docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
208.96 Кб
Скачать

15.2. Вузли і деталі вимірювальних приладів.

Для більшості електромеханічних вимірювальних приладів (ЕВП), не дивлячись на різноманітність вимірювальних механізмів, можна виділити загальні вузли, деталі і пристрої: для установки рухомої частини вимірювального механізму, для створення протидіючого моменту, для урівноваження; для заспокоєння; аретир; коректор і ін.

Оскільки будь-який вимірювальний механізм електромеханічного приладу складається з рухомої і нерухомої частин, то для забезпечення вільного переміщення рухомої частини останню встановлюють на опорах (рис. 15.2, а), розтяжках (рис. 15.2, б, в), підвісі (рис. 15.2, е).

При установці рухомої частини вимірювального механізму на опорах останні є легкою алюмінієвою трубкою, в яку запресовують керни. Кінці кернів заточують і шліфують на конус і закруглюють. Спираються керни на агатові або корундові підп'ятники. При установці рухомої частини вимірювального механізму на кернах між керном і підп'ятником виникає тертя, що вносить похибку в показання приладу. В приладах високого класу точності (прецизійних) для зменшення тертя шкала встановлюється горизонтально, а вісь вертикально. При цьому навантаження зосереджено в основному на нижній опорі.

Установка рухомої частини вимірювального механізму на розтяжках найбільш поширена в приладах. Розтяжки є двома тонкими стрічками з бронзового сплаву, на яких підвішується рухома частина вимірювального механізму. Їх наявність забезпечує відсутність тертя в опорах, полегшує рухому систему, підвищує вібростійку. Розтяжки використовуються також для підведення струму до обмотки рамки і створення протидіючого моменту. Установку рухомої частини вимірювального механізму на підвісі використовують в особливо чутливих приладах.

Рис. 15.2. Установка рухомої частини вимірювального механізму

Рухому частину вимірювального механізму підвішують на тонкій металевій (іноді кварцової) нитці. Струм в рамку рухомої частини підводять через нитку підвісу і спеціальний безмоментний струмопідвід з золота або срібла.

При транспортуванні рухому частину вимірювального механізму закріплюють нерухомо за допомогою аретира. Протидіючий момент у вимірювальному механізмі з установкою рухомої частини на опорах (рис. 15.3) створюється однією або двома плоскими спіральними пружинами 5, 6, виконаними з олов'яно-цинкової бронзи.

Рис. 15.3. Загальні деталі рухомої частини вимірювального механізму на опорах.

Пружини використовуються також і як струмопідводів до обмотки рамки рухомої частини. Одним кінцем пружина кріпиться до осі або напівосі, а іншим - до повідця 4 коректори. Коректор служить для установки на нуль стрілки не включеного приладу; складається з гвинта 9 з ексцентрично розташованим пальцем 5, вилки 7 з повідцем. Гвинт 9 коректора виводиться на передню панель корпусу приладу, обертаючись, він рухає вилку 7, що викликає закручування пружини і відповідно переміщення стрілки 3. Вісь 2 закінчується кернами, що спираються на підп'ятники 1.

Для урівноваження рухомої частини служать грузики противаги 10. Вимірювальний механізм вважається урівноваженим, коли центр ваги рухомої частини співпадає з віссю обертання. Добре урівноважений вимірювальний механізм показує при різних положеннях одне і те ж значення величини, що вимірюється.

Для створення необхідного заспокоєння вимірювальні механізми забезпечують заспокоювачами, що розвивають момент, направлений назустріч руху (час заспокоєння не більше 4 с). У вимірювальних механізмах найбільш часто застосовуються магнітоіндукційні і повітряні заспокоювачі, і рідше рідинні (коли потрібне дуже велике заспокоєння) (рис. 15.4).

Рис. 15.4. Типи заспокоювачів

Магнітоіндукційний заспокоювач (рис. 15.4, а) складається з постійного магніту 7 і алюмінієвого диска 2, жорстко пов'язаного з рухомою частиною механізму і який вільно переміщається в полі постійного магніту. Заспокоєння створюється за рахунок взаємодії струмів, індукованих в диску при його переміщенні в магнітному полі постійного магніту з потоком цього ж магніту.

Повітряний заспокоювач (рис. 15.4,б) є камерою 1, в якій переміщується легке алюмінієве крило 2, жорстко пов'язане з рухомою частиною вимірювального механізму. При переміщенні повітря з однієї частини камери в іншу через зазор (між камерою і крилом) гальмується рух крила і коливання рухомої частини швидко затухають. Повітряні заспокоювачі менш ефективні ніж магнітоіндукційні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]