- •Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності.
- •Оцінка потреби банку у ліквідних коштах.
- •Аналіз фінансової стійкості банку.
- •Аналіз ділової активності банку щодо залучення ресурсів.
- •Аналіз ділової активності за активними операціями банків.
- •Рейтингові системи оцінки фінансового стану банку.
- •Особливості визначення рейтингу банків за системою camels.
- •Методика рейтингової оцінки в.С. Кромонова.
- •Методика рейтингових показників в. С. Кромонова
- •50. Методика рейтингової оцінки о.Б. Ширінської
- •Система коефіцієнтів узагальнюючої оцінки стабільності та надійності банку-контрагента
Рейтингові системи оцінки фінансового стану банку.
Під банківським рейтингом слід розуміти узагальнюючу оцінку діяльності банку, на основі якої можна визначити положення певного банку відносно інших банківських установ. Рейтингова оцінка може визначатися:
за номерною системою рейтингу- полягає в побудові сполучень значень показників фінансового стану банку та присвоєнні кожному із цих сполучень певного місця в рейтингу.
за бальною системою- дає змогу оцінювати фінансовий стан банку в балах, присвоєних йому за кожним оціночним показником.
за індексним методом-полягає у розрахунку індексу кожного з оціночних показників фінансового стану. Після складання індексів за окремими показниками переходять (попередньо зваживши індивідуальні індекси на їх частки в сукупності) до обчислення індексів комбінованих.
Розрізняють такі основні рейтингові системи оцінки фінансового стану банку1. Методика CAMELS; 2. Методика визначення рейтингу банку, в якій на основі балансу обчислюється ряд коефіцієнтів (надійність, ліквідність тощо), що з певною для кожного коефіцієнта вагою інтегруються в один синтетичний коефіцієнт, на основі якого визначається рейтингова позиція певного банку (методика В. С. Кротонова, О. Б. Ширінської). 3. Бальна методика, яка враховує такі блоки: оцінка балансу та іншої фінансової звітності банку; оцінка дотримання економічних нормативів; оцінка інтегральної позиції банку щодо ризику; оцінка якості клієнтської бази банку; оцінка розгалуженості мережі.
Узагальнення існуючих методик рейтингової оцінки банків дозволяє класифікувати їх наступним чином:Номерні, які передбачають обчислення сукупності показників оцінки фінансового стану і подальшого ранжування банків (засновані на методі коефіцієнтів).Бальні, які дають змогу отримати інтегральну оцінку фінансового стану банків (засновані на методі експертних оцінок).Регресійні, які передбачають розрахунок факторних показників по кожному банку і середніх за сукупністю (засновані на методі кореляційно-регресійного аналізу).Індексні, які дозволяють розрахувати поточний індекс надійності (засновані на визначенні оцінних показників фінансового стану банку, вагових коефіцієнтів до кожного з показників та евристичному методі нормуванні). Методики відрізняються врахуванням цілей користувачів, складністю розрахунків, гнучкістю, можливостями використання в прогнозуванні діяльності банківської установи. Переваги і вади методик наведено в табл.1.
Вид методики |
Переваги |
Недоліки |
Номерна |
Простота розрахунку та гнучкість |
Відсутність узагальнюючого показника , слабка деталізація |
Бальна |
Гнучкість методики, заснована на особистому досвіді |
Складність в обробці експертних оцінок |
Регресійна |
Зважування дії окремих факторів, вияв найвагоміших факторів. Можливість прогнозування |
Тенденції минулих періодів переносяться на майбутнє без урахування факторів сьогодення |
Індексна |
Поєднання суб'єктивного досвіду експертів з об'єктивними значеннями методів коефіцієнтів |
Складність та велика вартість |