Висновок
Підводячи
рису стосовно становлення й розвитку
чернецтва та монастирів, потрібно
сказати, що всі вони, окрім церковного
значення, мали вплив на все життя Русі.
Вони були першими благодійними
організаціями, що приймали під свій дах
знедолених і безпритульних; в подальших
роках поширили освіту, духовну музику,
розвивали архітектуру. Монастирі були
рушіями прогресу, біля яких гуртувалися
вищі державні кола. Монастир прищеплював
те світле почуття гармонії у світі, яке
стало надбанням аскетики і культурного
життя України, яка ніяк не уявляється
без чернецтва – фундаменту і основи
збудованої Церкви.
Список літератури
1.
Крисаченко В.С. Україна і християнство
в стародавні часи. – К.:Наукова думка,
2000, с. 110-111.
2.
Толочко П. Літописи Київської Русі. –
К.: Київська Академія Євробізнесу, 1994,
с. 5. .
3.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический и
распространение христианства на Руси.
– К.: Наукова думка, 1988, с. 48.
4.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический и
распространение христианства на Руси.
– К.: Наукова думка, 1988, с. 51.
5.
Саган О. Хрещення Руси-України. //
Історичний календар 2000. – К., 1999, с. 228.
6.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический и
распространение христианства на Руси.
– К.: Наукова думка, 1988, с. 144.
7.
Зубарь В.М. Херсонес Таврический и
распространение христианства на Руси.
– К.: Наукова думка, 1988, с. 70.
8.
Смолич И.К. Русское монашество.
Возникновение, развитие и сущность
(988-1917). – К.: Православная энциклопедия,
1997, с. 22.
9.
Матіящук І. Поява та розвиток чернецтва
на Русі-Україні (домонгольська доба).
Дисертація на здобуття вченого ступеня
«кандидата богослів’я». – К., 1999.
(Машинопис), с. 32.
10.
Лебедев Л., прот. Крещение Руси. – М.,
2003, с. 156-157.
13
