14 Квітня 1865 р. – Лінкольна смертельно поранили. Рабів звільнили без землі.

Плантатори прагнули відновити рабство. Їх підтримав наступник Лінкольна, президент Джонсон, який в травні 1865 р. амністував більшість конфедератів.

В червні 1865 р. – умови повернення конфедератів, як рівноправних штатів до США. Заохочені підтримкою Президента, плантатори проводять через законодавчі збори південних штатів “чорні кодекси”:

• ними заборонялось “бродяжництво” в південних штатах, тобто негрів фактично прикріпили до плантацій;

• їх називали “слугами” з робочим днем від зорі до зорі;

• штрафи за залишення ними роботи;

• штрафи за порушення умов контракту;

• тілесні покарання негрів, які не досягли 18-річчя.

Масові расові погроми. Терористичні організації – ку-клус-клан, “Лицарі білої камелії”... приблизно 100 тис. жертв.

В конгрес США обрали багатьох прихильників рабства, зокрема, екс віце-президента конфедерації Стеффенса.

Проти відродження рабства рішуче виступили ліві, або як вони себе називали, радикальні республіканці, які склали план “реконструкції” Півдня, який передбачав, що південні штати можуть бути допущені в США лише за умови, що вони нададуть політичних прав і визнають 13 поправку про заборону рабства.

В червня 1865 р. Конгрес прийняв 14-у поправку, яка забороняла позбавляти виборчих прав за кольором шкіри. Це давало виборчі права 40% населення.

В листопаді 1866 р. на виборах в конгрес перемогли республіканці. Коли президент Джонсон спробував відправити у відставку військового міністра Стентора (радикального республіканця) конгрес прийняв закони: про заборону президенту звільняти офіційних осіб, які виконують завдання конгресу; про заборону Верховному суду втручатись в управління Півднем.

В 1868 р. спроба імпічменту Джонсона. Не вистачило 1 голосу.

На виборах 1868 р. президент став республіканець генерал Грант.

В 1867 р. почалась “реконструкція” Півдня, тобто реорганізація управління з метою зламати опір рабовласників. Представників Півдня вивели з конгресу.

Південь поділили на 5 військових округів на чолі з генералами федеральної армії. Негри вперше отримали право голосу, а приблизно 100 тис. заколотників втратили його.

Вибори готувала армія та негритянська міліція.

Протягом 1868-1870 рр. пройшли вибори в законодавчі збори всіх 11 південних штатів, вперше обирали негрів, в їх нових Конституціях (прийняли спеціальні конвенти) містились 13 і 14 поправки. В деяких штатах негри отримали ½ в нижніх палатах. В 3-х штатах (Південна Кароліна, Міссісіпі, Луїзіана) негри – віце-губернатори. В 1869-1876 рр. 14 негрів були членами конгресу, 2 – сенаторами.

“Реконструкція” спиралась на допомогу низових ланок республіканської партії – “союз ліг” – на Півдні їх чисельність приблизно 500 тисяч.

В 1871 р. – закон про рівні за чисельністю виборчі округи. В 1866 р. ввели особливу реєстрацію виборців. З 1892 р. – в деяких штатах ввели машини для голосування.

Величезне значення для переходу до загального виборчого права мало введення в 70-х рр. ХІХ ст. завдяки зусиллям Верховного суду США 15 поправки до Конституції “право голосу громадян Сполучених Штатів не повинно оскаржуватись чи обмежуватись ні за ознакою раси, кольору шкіри або виконання підневільної роботи”.

9