Економічне становище в роки Четвертої республіки
1. Економічне становище Франції нормалізувалося завдяки американській допомозі згідно з "планом Маршалла". Франція одержала допомогу в розмірі 3,2 млрд. доларів.
2. В обмін на фінансову допомогу США зажадали-виведення комуністів з уряду, що і було зроблено у травні 1947 р.
3. У 1948 р. промисловість досягла довоєнного рівня, а у 1958 р. — у 2,5 рази перевищила його.
4. Проводилося державне фінансування провідних галузей промисловості (паливно-енергетичного господарства, металургії, машинобудування, хімічної, атомної промисловості, радіоелектроніки) та сільського господарства.
5. Було націоналізовано електростанції, підприємства газової промисловості, п'ять найбільших банків.
6. У 1949 р. в країні було відмінено карткову систему.
7. Особлива увага приділялася новим галузям економіки — нафтодобувній, нафтопереробній, атомній, електронній промисловостям, впровадженню новітніх технологій.
Зовнішня політика Четвертої республіки
1. Франція взяла активну участь у створенні НАТО і "Спільного ринку".
2. Вона вела активні колоніальні війни, намагаючись зберегти свою колоніальну імперію:
• 1946 - 1954 рр. Франція вела колоніальну війну у В'єтнамі, але зазнала поразки.
• 1956 р. Разом з Великою Британією та Ізраїлем Франція воювала проти Єгипту.
• 1954 - 1962 рр. Невдала війна Франції в Алжирі.
3. Внаслідок активних національно-визвольних рухів Франція змушена була надати незалежність Лаосу та Камбоджі (1954 р.), Марокко і Тунісу (1956 р.).
Причини падіння Четвертої республіки
1. У країні політична нестабільність, постійні урядові кризи, часта зміна урядів. За 12 років існування Четвертої республіки змінилося 25 урядових кабінетів.
2. Було зруйновано коаліцію партій, що заснували Четверту республіку.
3. Спроби зберегти колоніальну імперію та колоніальні війни, які були затяжними і довгими, підірвали авторитет влади.
4. Склалася сильна Опозиція, очолювана де Голлем, яка виступала за конституційні реформи і проти режиму Четвертої республіки.
5. Невдоволення різних верств населення внутрішньою політикою Четвертої республіки:
• промисловці були незадоволені проведенням політики націоналізації;
• все населення невдоволене зниженням життєвого рівня, зростанням інфляції
7. 1 липня 1958 р. Шарль де Голль отримав надзвичайні повноваження і відразу розпустив парламент.
Вересень 1958 р. Проведено референдум, на якому народ Франції (79%) схвалив Конституцію, розроблену де Голлем.
Нова Конституція Франції означала кінець Четвертої і початок П'ятої республіки. Згідно з новою Конституцією:
1. Повноваження парламенту були звужені, а президента — розширені. Він був одночасно главою держави й уряду, головнокомандувачем збройних сил.
2. Повноваження президента:
• міг одноосібно визначати внутрішню і зовнішню політику;
• призначав прем'єр-міністра і міністрів без затвердження їх у парламенті;
• мав право видавати закони;
• мав право розпустити Національні збори і призначити нові вибори;
• призначав осіб на всі вищі військові посади.
Економічна політика Шарля де Голля
1. Здійснює активне втручання держави в управління промисловістю.
2. Сприяє державній підтримці передових галузей промисловості.
3. Було здійснено докорінну перебудову металообробної, хімічної, авіаційної промисловості на основі найновітніших досягнень науки і техніки.
4. Значна увага приділялася технічному оснащенню сільського господарства.
5. Проведено девальвацію франка з метою стабілізації фінансової системи.
6. Змінює структуру економіки. Збільшилося виробництво товарів широкого вжитку. Державні замовлення та кредити надавалися атомній, ракетній галузям, виробництву обчислювальної техніки, і пластмас.
7. Широко використовувалася праця іноземних робітників.
Політика "дирижизму" — політика Шарля де Голля, спрямована на державну підтримку передових галузей економіки і забезпечення класового миру через участь робітників в управлінні і розподілі прибутків з метою зміцнення єдності нації.