100. Юридичні факти, їх класифікація.

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідношенням. ЦК України (ст.4) дає примірний перелік юридичних фактів, які породжують цивільні правовідносини (цивільні права і обов'язки): угоди, адміністративні акти, відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення творів науки, літератури і мистецтва, заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав, події, з якими закон зв'язує настання цивільно-правових наслідків. У ст.4 ЦК України, крім вищезазначених юридичних фактів, йдеться про інші дії громадян та організацій. Маються на увазі дії, не передбачені цивільним законодавством, але такі, шо у силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні правовідносини. Розглядувана позиція законодавства пояснюється тим, що неможливо в ньому охопити всю різноманітність видів правомірної діяльності громадян і організацій.

У ряді випадків цивільно-правові норми зв'язують настання правових наслідків не з одним фактом, а з комплексом їх — так званим фактичним складом. Так, цивільні права і обов'язки за договором доручення припиняються, наприклад, внаслідок наявності одного юридичного факта: визнання довірителя недієздатним (ст.392 ЦК України). Зупинення ж перебігу строку позовної давності, зокрема, настає при наявності комплексу юридичних фактів: перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил, переведення їх на воєнний стан, перебіг останніх шести місяців строку позовної давності (п.2 ст.78 ЦК України). Правовою наукою розроблено класифікацію юридичних фактів на підставі певних критеріїв. Залежно від зв'язку з волею суб'єкта вони поділяються на події та дії. Події — юридичні факти, настання яких не залежить від вольової поведінки осіб. Це явища стихійного характеру (наприклад, землетрус, повінь), які у цивільному законодавстві набувають значення непереборної сили: смерть особи тощо. Так, непереборна сила — один з юридичних фактів, які зупиняють перебіг строку позовної давності. Дії (бездіяльність) — юридичні факти, зв 'язані з волею осіб. Скажімо, відмова повіреного від доручення призводить до припинення прав і обов'язків за договором доручення.

Залежно від того, чи відповідають цивільно-правовим нормам дії, вони поділяються на правомірні й неправомірні (протиправні). тПравомірними є дії, які відповідають вимогам законодавства. Це угоди, юридичні вчинки, адміністративні акти, дії, які створюють об'єктивний результат.

До дій, які створюють об'єктивний результат, слід віднести винахід, написання художнього твору.

Неправомірними є дії, які вчиняються з порушенням вимог законодавства.

1

2

3 Шпенглер О. Закат Европы: Очерки морфологии мировой истории. Т. 1. Образ и действительность. – Минск: Попурри, - 1998,- с.113

4 Тойнби А. Постижение Истории. – М.: Прогресс, - 1990,- с.251

5 Тойнби А. Постижение Истории. – М.: Прогресс, - 1990,- с.300

6 Тойнби А. Постижение Истории. – М.: Прогресс, - 1990, с.120

7 Тойнби А. Постижение Истории. – М.: Прогресс, - 1990,- с. 254.