Розділ 2. Інформаційні ресурси

Стаття 4. Основи правового режиму інформаційних ресурсів

1. Інформаційні ресурси є об'єктами відносин фізичних, юридичних осіб, держави, становлять інформаційні ресурси Росії й захищаються законом поряд з іншими ресурсами.

2. Правовий режим інформаційних ресурсів визначається нормами, що встановлюють:

- порядок документування інформації;

- право власності на окремі документи й окремі масиви документів, документи й масиви документів в інформаційних системах; - категорію інформації з рівня доступу до неї; - порядок правового захисту інформації.

115

Стаття 5. Документування інформації

1. Документування інформації є обов'язковою умовою включення інформації в інформаційні ресурси. Документування ин­ формації здійснюється в порядку, установлюваному органами государст­ венної влади, відповідальними за організацію діловодства, стандар­ тизацию документів і їхніх масивів, безпека Російської Федерації.

2. Документ, отриманий з автоматизованої інформаційної системи, здобуває юридичну чинність після його підписання посадовою особою в порядку, установленому законодавством Російської Федерації.

3. Юридична чинність документа, збереженого, оброблюваного й переданого за допомогою автоматизованих інформаційних і телекомунікаційних систем, може підтверджуватися електронним цифровим підписом.

Юридична чинність електронного цифрового підпису зізнається при наявності в автоматизованій інформаційній системі програмно - технічних засобів, що забезпечують ідентифікацію підпису, і дотриманні встановленого режиму їхнього використання.

4. Право засвідчувати ідентичність електронного цифрового підпису здійснюється на підставі ліцензії. Порядок видачі ліцензій опреде­ ляется законодавством Російської Федерації.

Розділ 3. Користування інформаційними ресурсами

Стаття 12. Реалізація права на доступ до інформації з інформаційних ресурсів

1. Користувачі – громадяни, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, організації й суспільні об'єднання – про­ ладают рівними правами на доступ до державних інформаційних ресурсів і не зобов'язані обґрунтовувати перед власниками цих ресурсів необ­ ходимость одержання запитуваної ними інформації. Виключення склад­ ляет інформація з обмеженим доступом.

Доступ фізичних і юридичних осіб до державних інформаційних ресурсів є основою здійснення суспільного контролю за діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суспільних, політичних і інших організацій, а також за станом економіки, екології й інших сфер громадського життя.

2. Власники інформаційних ресурсів забезпечують користувачів (споживачів) інформацією з інформаційних ресурсів на основі задо­ нодательства, уставів зазначених органів і організацій, положень про їх, а також договорів на послуги по інформаційному забезпеченню.

116

Інформація, отримана на законних підставах з державних інформаційних ресурсів громадянами й організаціями, може бути використана ними для створення похідної інформації з метою її комерційного поширення з обов'язковим посиланням на джерело інформації.

Джерелом прибутку в цьому випадку є результат вкладених коштів праці при створенні похідної інформації, але не вихідна інформація, отримана з державних ресурсів.

Стаття 13. Гарантії надання інформації

1. Органи державної влади й органи місцевого самоврядування створюють доступні для кожного інформаційні ресурси з питань діяльності цих органів і підвідомчих їм організацій, а також у межах своєї компетенції здійснюють масове інформаційне забезпечення користувачів з питань прав, воль і обов'язків громадян, їхньої безпеки й інших питань, що представляють суспільний інтерес.

2. Відмова в доступі до інформаційних ресурсів, передбаченим у пункті 1 справжньої статті, може бути оскаржений у суд.

3. Комітет при Президен ті Російської Федерації по політиці інформатизації організує реєстрацію всіх інформаційних ресурсів, інформаційних систем і публікацію відомостей про їх для забезпечення права громадян на доступ до інформації.

Стаття 14. Доступ громадян і організацій до інформації про їх

1. Громадяни й організації мають право на доступ до документованої інформації про їх, на уточнення цієї інформації з метою забезпечення її повноти й вірогідності, мають право знати, хто й у яких цілях використовує або використовував цю інформацію. Обмеження доступу громадян і організацій до інформації про їх припустимо лише на підставах, передбачених федеральними законами.

2. Власник документованої інформації про громадян зобов'язаний надати інформацію безкоштовно на вимогу тих осіб, яких вона стосується. Обмеження можливі лише у випадках, предусмотренны х законодавством Російської Федерації.

Розділ 4. Інформатизація, інформаційні системи, технології й засоби їхнього забезпечення

Стаття 16. Розробка й виробництво інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення

1. Всі види виробництва інформаційних систем і мереж, технологій і засобів їхнього забезпечення становлять спеціальну галузь економічної

117

діяльності, розвиток якої визначається державною науково-технічною й промисловою політикою інформатизації.

2. Державні й недержавні організації, а також громадяни мають рівні права на розробку й виробництво інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення.

3. Держава створює умови для проведення науково - дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт в області розробки й виробництва інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення.

Уряд Російської Федерації визначає пріоритетні напрямки розвитку інформатизації й установлює порядок їхнього фінансування.

Стаття 17. Право власності на інформаційні системи, технології й засоби їхнього забезпечення

1. Інформаційні системи, технології й засоби їхнього забезпечення можуть бути об'єктами власності фізичних і юридичних осіб, держави.

2. Власником інформаційної системи, технології й засобів їхнього забезпечення зізнається фізична або юридична особа, на засоби якого ці об'єкти зроблені, придбані або отримані в порядку спадкування, дарування або іншим законним способом.

3. Інформаційні системи, технології й засоби їхнього забезпечення включаються до складу майна суб'єкта, що здійснює права власника або власника цих об'єктів. Інформаційні системи, технології й засоби їхнього забезпечення виступають як товар (продукції) при дотриманні виключних прав їхніх розроблювачів.

Власник інформаційної системи, технології й засобів їхнього забезпечення визначає умови використання цієї продукції.

Розділ 5. Захист інформації й прав суб'єктів в області інформаційних процесів і інформатизації

Стаття 20. Мети захисту

Цілями захисту є:

- запобігання витоку, розкрадання, втрати, перекручування, підробки інформації;

- запобігання погроз безпеки особистості, суспільства, держави;

- запобігання несанкціоноване ных дій по знищенню, модифікації, перекручуванню, копіюванню, блокуванню інформації; запобігання ін угих форм незаконного втручання в інформаційні ресурси й інформаційні системи, забезпечення правового режиму документованої інформації як об'єкта власності;

118

– захист конституційних прав громадян на збереження особистої таємниці й конфіденційності персональних даних, наявних в інформаційних системах;

- збереження державної таємниці, конфіденційності документованої інформації відповідно до законодавства;

- забезпечення прав суб'єктів в інформаційних процесах і при розробці, виробництві й застосуванні інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення.

Стаття 21. Захист інформації

1. Захисту підлягає будь-яка документована інформація, неправий­ мірний обіг з якої може завдати шкоди її власникові, вла­ ділкові, користувачеві й іншій особі.

Режим захисту інформації встановлюється:

- відносно відомостей, віднесених до державної таємниці (уповноваженими органами на підставі закону Російської Федерації "Про державну таємницю");

- у відношенні конфіденційної документованої інформації (власником інформаційних ресурсів або уповноваженим особою на підставі справжнього Федерального закону);

- у відношенні персональних даних (Федеральним законом).

2. Органи державної влади й організації, відповідальні за фор­ мирование й использ ование інформаційних ресурсів, подлежащи х защи ті, а також органи й організації, що розробляють і застосовують информаци­ онные системи й інформаційні технології для формування й использо­ вания інформаційних ресурсів з обмеженим доступом, керуються у своїй діяльності законодавством Російської Федерації.

Стаття 22. Права й обов'язки суб'єктів в області захисту інформації

1. Власник документів, масиву документів, інформаційних систем або уповноважені їм особи відповідно до сьогодення Федераль­ ным законом установлюють порядок надання користувачеві инфор­ мации із вказівкою місця, часу, відповідальних посадових осіб, а також необхідних процедур і забезпечують умови доступу користувачів до інформації.

2. Власник документів, масиву документів, інформаційних систем забезпечує рівень захисту інформації відповідно до законодательст­ вом Російської Федерації.

119

Стаття 23. Захист прав суб'єктів у сфері інформаційних процесів і інформатизації

1. Захист прав суб'єктів у сфері формування інформаційних ресурсів, користування інформаційними ресурсами, розробки, виробництва й застосування інформаційних систем, технологій і засобів їхнього забезпечення здійснюється з метою перед попередження правопорушень, припинення неправомірних дій, відновлення порушених прав і відшкодування заподіяного збитку.

2. Захист прав суб'єктів у зазначеній сфері здійснюється судом, арбітражним судом, третейським судом з урахуванням специфіки правопорушень і нанесеного збитку.

3. За правопорушення при роботі з документованою інформацією органи державної влади, організації і їхні посадові особи несуть відповідальність відповідно до законодавства Російської Федерації й суб'єктів Російської Федерації.

Для розгляду конфліктних ситуацій і захисту прав учасників у сфері формування й використання інформаційних ресурсів, створення й використання інформаційних систем, технологій і засобів їхні забезпечення можуть створюватися тимчасові й постійні третейські суди.

Третейський суд розглядає конфлікти й суперечки сторін у порядку, установленому законодавством про третейські суди.

4. Відповідальність за порушення міжнародних норм і правил у про­ ласти формування й використання інформаційних ресурсів, створення й використання інформаційних систем, технологій і засобів їх обеспече­ ния покладає на органи державної влади, організації й громадян відповідно до договорів, ув'язненими ними із закордонними фірмами й іншими партнерами з обліком межд ународных договорів, ратифікований­ ных Російською Федерацією.

Стаття 24. Захист права на доступ до інформації

1. Відмова в доступі до відкритої інформації або надання поля­ зователям свідомо недостовірної інформації можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором поставки, купівлі-продажу, по інших формах обміну інформаційними ресурсами між організаціями розглядаються арбітражним судом.

У всіх випадках особи, яким відмовлено в доступі до інформації, і особи, що одержали недостовірну інформацію, мають право на відшкодування понесеного ними збитку.

2. Суд розглядає суперечки про необґрунтоване віднесення інформації до категорії інформації з обмеженим доступом, позови про відшкодування

120

збитку у випадках необґрунтованої відмови в наданні інформації користувачам або в результаті інших порушень прав користувачів.

3. Керівники, інші служащие органів державної влади, організацій, винні в незаконному обмеженні доступу до інформації й порушенні режиму захисту інформації, несуть відповідальність відповідно до карного, цивільного законодавства й законодавства про адміністративні правопорушення.

Стаття 25. Набрання чинності справжнього Федерального закону

1. Справжній Федеральний закон набуває чинності від дня його офіційного опублікування.

2. Запропонувати Президентові Російської Федерації привести у відповідність зі справжнім Федеральним законом видані їм правові акти.

3. Доручити Уряду Російської Федерації: – привести у відповідність зі справжнім Федеральним законом з­ дані їм правові акти;

- підготувати й внести в Гос ударст венну Думу в тре хмесячный строк у встановленому порядку пропозиції про внесення змін і доповнень у законодавство Російської Федерації у зв'язку із прийняттям справжнього Федерального закону;

- прийняти нормативні правові акти, що забезпечують реалізацію справжнього Федерального закону.

Президент Російської Федерації Б. Єльцин

Москва, Кремль 20 лютого 1995 р. N 24-ФЗ

121

Додаток 3