- •Контрольна робота
- •Форма № 1. Розрахунок потреби в основних матеріалах
- •Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах
- •Форма № 2. Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах
- •1.Системний підхід до управління операціями.
- •Системний підхід до управління операціями (виробництвом)
- •2. Системи планування сукупного попиту. Список використаної літератури
Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах
Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах проводиться у формі № 2 окремо по групах: А – на технологічні потреби, Б – на ремонт і експлуатацію обладнання.
Форма № 2. Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах
Найменування матеріалів |
Одиниця виміру |
Норма витрат на одиницю виміру |
Кількість розрахункових одиниць |
Витрати допоміжних матеріалів |
Ціна, грн. |
Вартість, тис. грн. |
Група А: на технологічні цілі |
||||||
Сода кальцинована Кислота соляна Папір наждачний Папір пакувальний |
Кг на 100 шт м2 на 100 шт. |
1,8 2,0 0,2 2,0 |
|
|
11,2 12,0 17,5 20,2 |
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
Група Б. На ремонт і обслуговування обладнання |
||||||
Газ Інші |
кг на станкорік |
13,5 25,0 |
|
|
15,2 15,5 |
|
Разом |
|
|
|
|
|
|
Разом А і Б |
|
|
|
|
|
|
Методичні вказівки до заповнення форми № 2.
Кількість розрахункових одиниць для всіх допоміжних матеріалів на технологічні цілі визначається незалежно від найменування виробу за формулою:
Кількість розрахункових одиниць на ремонт і обслуговування обладнання (група Б) визначається в залежності від кількості станків, що використовується в технологічному процесі - 32.
Режим роботи підприємства двозмінний.
1.Системний підхід до управління операціями.
Менеджери, особливо вищого рівня, повинні бачити перспективу для організації в цілому і для зв'язків організації з зовнішнім середовищем. Менеджери мають знати не просто свою власну роботу, але і те, як їх власна робота і робота інших членів організації впливає на цілі, які організація прагне досягти. Вони повинні приймати до уваги вплив зовнішнього середовища на організацію, і навпаки. Використання теорії систем до управління полегшило керівникам завдання побачити організацію в єдності складових її частин, які тісно переплітаються із зовнішнім світом. Вона також допомагає інтегрувати внески всіх інших шкіл управління.
Система - це деяка цілісність, що складається із взаємозалежних частин, кожна з яких вносить свій внесок в характеристики цілого. Системи бувають закритими і відкритими. Закрита система має жорсткі фіксовані межі, її дії відносно не залежні від оточуючого середовища (наприклад, годинник).
Відкрита система характеризується взаємодією із зовнішнім середовищем. Всі організації - відкриті системи. Виживання будь-якої організації залежить від зовнішнього світу. На рисунку 2.5. представлене спрощене уявлення про організацію, як відкриту систему.
Рисунок 2.5. Організація, як відкрита система
Внутрішнє середовище організації, як системи, складається з п'яти елементів: структури, задач, технології, людей та цілей. Зовнішнє середовище, якщо і його розглядати як систему, складається із підсистем прямого (постачальник, споживачі, конкуренти, незалежні профсоюзи, закони та державні органи) та непрямого (міжнародні події, науково-технічний прогрес, політичні та соціально-культурні фактори) впливу.
Модель взаємодії внутрішнього та зовнішнього середовища організації представлена на рис. 2.6. Зовнішнє середовище само по собі є дуже складною системою, яка характеризується чотирма основними показниками:
1) взаємодією факторів, або рівнем сили, з якою один фактор діє на інші фактори;
2) складність, під якою розуміють кількість факторів, на які організація повинна реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора;
3) рухомістю - швидкістю, з якою відбуваються зміни в оточенні організації;
4) невизначеністю, що є функцією кількості інформації, якою володіє організація (або фізична особа) з приводу конкретного фактора, а також функцією впевненості в цій інформації.
Рисунок 2.6. Модель впливу непередбачених обставин на організацію: 1 — зовнішня межа організації; 2 - зовнішнє середовище