8.8. Оформлення списку використаної літератури

Список використаної літератури - елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні відомості про використані джерела і розміщується після висновків. Такий список складає одну із суттєвих частин курсової роботи, що свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження.

Використану літературу необхідно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (додаток Е). Всі джерела повинні мати порядковий номер. Опис іноземних видань здійснюється мовою тексту видання (мовою оригіналу).

Відомості про використані джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного і міждержавних стандартів з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати із таких джерел: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Обшие требования и правила составления"; ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила"; ГОСТ 7.12-93 „СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила"; Сборник основных российских стандартов по библиотечно-информационной деятельности. (СПб: Профессия, 2005. — 552 с.).

8.9. Додатки

Додатки оформляються як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуються їх в порядку появи посилань на них, у тексті роботи.

Кожний додаток має починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. При цьому посередині рядка над заголовком маленькими літерами з першої великої пишуть слово "Додаток" і велику літеру, що позначає додаток (наприклад: Додаток А).

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь.

Ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, розміщені в додатках, слід нумерувати в межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку (наприклад: рис. В.3 - третій рисунок додатку В; табл. Б.2 - друга таблиця додатку Б; формула (Д.1) - перша формула додатку Д).

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

8. Підготовка до захисту і захист курсової роботи

9.1. Підготовка та допуск до захисту курсової роботи

Після завершення написання курсової роботи та її оформлення студент подає роботу науковому керівникові для одержання від нього письмової рецензії із загальною оцінкою курсового дослідження та одержання рекомендації до захисту. У разі невідповідності курсової роботи затвердженому плану та встановленим вимогам науковий керівник не допускає студента до її захисту, а повертає йому роботу на доопрацювання. Студент зобов'язаний усунути всі недоліки і врахувати всі зауваження наукового керівника. Після цього робота знову подається для перевірки та одержання рекомендації до захисту (обов'язково з першим варіантом роботи і рецензією на неї).

При рецензуванні курсової роботи науковий керівник оцінює:

- відповідність змісту курсової роботи обраній темі і повноту її розкриття;

- актуальність теми;

- теоретичний рівень;

- практичну значимість висновків;

- самостійність виконання роботи;

- повноту та якість ілюстративного матеріалу у тексті та у додатках;

- обсяг використання сучасної наукової літератури, нормативно-правового та інструктивного забезпечення;

- стиль, грамотність, логічність викладення матеріалу;

- відповідність вимогам щодо оформлення курсових робіт.

Якщо рецензія позитивна, студента повідомляють про допущення його роботи до захисту.