10. Основні положення теорії групування.

Теорія групувань вимагає одержання всебічної характеристики досліджуваного явища або його типів. Виділити і охарактеризувати типи можна лише за умов попереднього теоретичного висвітлення факторів, при поєднанні статистичних методів узагальнення з теоретичними положеннями наук, що вивчають дане явище.

Одним з основних положень теорії групувань вважається виділення із всієї різноманітності зв'язків основного процесу, який визначає всі інші зміни явища і веде до якісних перетворень.

11. Застосування групування в кримінальній статистиці.

Групування і класифікації у кримінально-правовій статистиці ґрунтуються на кримінальному законодавстві та на окремих теоретичних положеннях кримінологічних наук. У звітності правоохоронних органів усі суспільно небезпечні діяння класифікуються за такими юридичними ознаками.

1. За ступенем тяжкості (ст. 12 ККУ):

• злочини невеликої тяжкості;

• злочини середньої тяжкості;

• тяжкі злочини;

• особливо тяжкі злочини.

2. За спеціальним об’єктом злочинного посягання відповідно до Особливої частини ККУ:

• злочини проти основ національної безпеки України;

• злочини проти життя та здоров’я особи;

• злочини проти волі, честі та гідності особи;

• злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

• злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина;

• злочини проти власності;

• злочини у сфері господарської діяльності;

• злочини проти довкілля;

• злочини проти громадської безпеки;

• злочини проти безпеки виробництва;

• злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту;

• злочини проти громадського порядку та моральності;

• злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних ре­човин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоро­в’я населення;

• злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації;

• злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднання громадян;

• злочини проти використання електронно-обчислювальної техніки та комп’ютерних мереж;

• злочини у сфері службової діяльності;

• злочини проти правосуддя;

• злочини проти встановленого порядку несення військової служби;

• злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

3. За іншими ознаками складу злочину.

а) За формою вини:

• умисні злочини з прямим та непрямим умислом (ст. 24 ККУ);

• необережні злочини, коли мала місце злочинна самовпевненість або злочинна недбалість (ст. 25 ККУ).

б) За видом покарання (ст. 51 ККУ):

• штраф;

• позбавлення військового, спеціального звання, рангу або кваліфікаційного класу;

• позбавлення права обіймати певні посади або здійснювати певну діяльність;

• громадські роботи;

• виправні роботи;

• службові обмеження для військовослужбовців;

• конфіскація майна;

• арешт;

• обмеження волі;

• тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослуж­бовців;

• позбавлення волі на певний строк;

• довічне ув’язнення.

в) За підслідністю:

• справи, попереднє слідство в яких обов’язкове;

• справи, попереднє слідство в яких необов’язкове;

• протокольна форма досудової підготовки матеріалів;

• справи, в яких слідство проводилось органами внутрішніх справ, прокуратурою, податковою службою, службою безпеки;

• справи приватного обвинувачення.

Злочини класифікуються також за іншими кримінологічними ознаками:

• за галузями економіки або видами економічної діяльності;

• за територіальною поширеністю;

• за місцем і часом скоєння;

• за окремими мотивами і способами скоєння (корисливі, насильницькі злочини);

• за знаряддям скоєння злочину (вогнепальна зброя, вибухові речовини, холодна зброя);

• за характеристиками особи злочинця.

Важливе місце посідають також групування злочинів, осіб, які їх скоїли, та заходів кримінально-правового впливу за кількісними правовими ознаками:

1. за строком розслідування;

2. за строком судового розгляду;

3. за строком позбавлення волі;

4. за кількістю учасників скоєння злочину;

5. за кількістю минулих судимостей;

6. за сумою завданих матеріальних збитків і іншими.

Наведена класифікація злочинів за певними групувальними ознаками не є вичерпною, але сприяє дослідженню різних аспектів злочинності.