- •8.1. Роль фінансового аналізу у зміцненні господарської діяльності підприємства за умов переходу до ринкової економіки
- •8.2. Основні напрямки аналізу балансу. Вплив інфляції на валюту балансу
- •Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу
- •8.3. Аналіз складу майна та джерел його утворення
- •Загальна оцінка стану майна
- •Аналіз структури оборотних активів
- •Аналіз джерел коштів, які вкладено в майно підприємства, тис. Грн
- •8.4. Аналіз ліквідності та платоспроможності за даними п(с)бо № 2
- •Аналіз ліквідності балансу, тис. Грн
- •Розрахунок індексу ліквідності
- •Приклад 1
- •Платіжний баланс (календар), тис. Грн
- •8.5. Аналіз фінансової стабільності
- •Приклад 2
- •8.6. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу
- •Аналіз оборотності оборотних коштів за звітний період
- •8.7. Аналіз оборотності грошових оборотних коштів
- •Розрахунок і аналіз прибутку від операційної діяльності до зміни в чистих активах, тис. Грн
- •Аналіз виробничих запасів і дебіторської заборгованості, тис. Грн
- •Аналіз змін поточних зобов’язань, тис. Грн
- •Розрахунок і аналіз грошових коштів від операційної діяльності, тис. Грн
- •Розрахунок і аналіз коштів від інвестиційної діяльності, тис. Грн
- •Аналіз руху грошових коштів від фінансової діяльності, тис. Грн
- •Аналіз руху коштів на підприємстві за звітний період, тис. Грн
- •Приклад 3
- •Приклад 4
- •8.8. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
- •Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги
- •Аналіз стану дебіторської заборгованості
- •Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості
- •8.9. Аналіз використання капіталу
- •Аналіз руху власного капіталу
- •Аналіз рентабельності капіталу підприємства
ЦПриклад 3
икл обороту засобів підприємства
становить 72 дні. Річні
витрати — 6 000 000, оборотність коштів
становитиме 360/72 = 5 (днів),
а мінімальна сума грошей, яку підприємство
може тримати в обороті, визначається:
6 000 000 / 5 днів = =
1 200 000 грн.
Отже, для підтримання ліквідності протягом року підприємство повинно тримати в обороті 1 200 000 грн. Якщо в обороті буде менше грошей, це призведе до погіршання фінансового стану, якщо більше — це буде невигідним для підприємства, бо за одержані в борг кошти треба платити відсотки. Цей розрахунок рекомендується робити, коли надходження грошових коштів є рівномірними.
Тривалість періоду обороту.
Цей показник щодо грошей визначається так само, як аналогічний показник, що характеризує оборотність матеріальних оборотних засобів. Він визначається з формули:
То = Сог · Д / О,
де То — період обороту;
Сог — середні залишки грошових оборотних коштів;
Д — тривалість періоду в днях (360, 90, 30 днів);
О — оборот за період.
Для визначення величини середнього обороту використовується кредитовий оборот на рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».
Крім названих показників оборотності коштів, часто аналізують і інші подібні показники. Так, за даними балансу визначають співвідношення коштів у складі поточних активів, віднесених до поточних зобов’язань, і якщо виявляється тенденція до скорочення, то це свідчить про певні фінансові ускладнення.
Крім того, за ринкових умов підприємство особливу увагу приділяє аналізу виробничо-комерційного циклу, тобто періоду обороту коштів — зв’язкам між надходженням і вибуттям оборотного капіталу і грошових надходжень.
Період обороту коштів, або виробничо-комерційний цикл, як відомо, — це час між:
купівлею сировини і матеріалів і надходженням грошей за продані товари від дебіторів;
б) сплатою грошей за сировину і матеріали і надходженням грошей від дебіторів.
Отже, виробничо-комерційний цикл починається з купівлі матеріалів і закінчується надходженням грошей від дебіторів.
ППриклад 4
рипустімо, підприємство купує
сировину і матеріали в кредит на 1,5
місяця, тримає на складі протягом
1 місяця, а після цього запускає у
виробництво. Виробничий
цикл дуже короткий, однак готова продукція
перед реалізацією зберігається на
складі ще 1 місяць. Строк кредиту для
дебіторів 2 місяці.
Період обороту коштів становить (у місяцях):
період оборотності запасів сировини і матеріалів — 1,0.
мінус кредит постачальників —1,5;
період оборотності готової продукції — 1,0;
строк кредиту для дебіторів — 2,0;
усього період обороту коштів — 2,5.
Як бачимо, між перерахунком грошей за сировину, матеріали і одержанням грошей (включаючи прибуток) від дебіторів минає 2,5 місяця.
Цей аналіз можна зробити і щодо конкретних дат. Наприклад, підприємство купує сировину і матеріали 3 січня. Тоді оборот коштів матиме такий вигляд:
Закупівля сировини і матеріалів — 3 січня.
Передання матеріалів у виробництво (через 1 місяць після їх набуття) — 3 лютого.
Розрахунок з постачальниками (1,5 міс. після набуття) — 18 лютого.
Продаж готової продукції (через 1 міс. з моменту запуску у виробництво) — 3 березня.
Надходження грошей від дебіторів — 3 травня.
Таким чином, період обороту коштів становить 2,5 місяця — починаючи з 18 лютого, коли було сплачено гроші постачальникам, і закінчуючи 3 травня, коли надійшли гроші від дебіторів. Період обороту грошей можна визначити за даними ф. 1 «Баланс» і ф. 2 «Звіт про фінансові результати».
Наприклад, певне підприємство характеризується такими даними (тис. грн): обсяг реалізованої продукції — 180 000; дебітори — 75 000, запаси — 30 000; кредитори — 45 000. Період обороту коштів визначатиметься в такий спосіб:
Період оборотності запасів [(30 000 : 180 000) 12 = 2 міс.]
Період інкасації боргу [(75 000 : 180 000) 12 5 міс.]
Період оборотності кредиторської заборгованості [(45 000 : : 180 000) 12 = 3 міс.].
Звідси:
період оборотності запасів — 2 міс.;
період оборотності кредиторської заборгованості — 3 міс.;
період інкасації боргу — 5 міс.;
період обороту коштів — 1,5 міс.
Отже, підприємство розрахується з постачальниками, коли мине 1 міс. з моменту продажу запасів, оскільки період оборотності запасів становить 2 міс., а строк кредиту — 5 міс. Така методика аналізу оборотності грошових запасів широко застосовується в західних фірмах.