- •1. Загальна характеристика поглибленого курсу інформатики. Особливості вивчення основ алгоритмізації та програмування.
- •3. Особливості вивчення ікт в поглибленому курсі інформатики. Особливості організації занять.
- •5. Особливості ознайомлення з ефективністю алгоритмів, жадібними алгоритмами.
- •7. Особливості вивчення алгоритмів обчислювальної геометрії.
- •9. Особливості вивчення теорії графів.
- •10. Особливості академічно обдарованих дітей. Стратегії навчання академічно обдарованих дітей.
- •8. Особливості вивчення динамічного програмування.
- •6. Особливості вивчення «довгої арифметики».
- •4. Ознайомлення зі структурами даних в поглибленому курсі інформатики.
- •2. Особливості поглибленого курсу інформатики.
- •11. Мала академія наук. Загальна структура.
- •13. Міжнародний конкурс з інформатики та комп’ютерної грамотності “Бобер”.
- •15. Всеукраїнський турнір з інформатики
- •17. Особливості змісту олімпіад з інформатики та їх організації
- •19. Особливості підготовки учнів до олімпіад з інформатики. Формування стилю програмування, робота над технікою програмування.
- •18. Особливості підготовки учнів до олімпіад з інформатики. Класичні алгоритми та їх вивчення
- •16. Конкурс “Intel-еко Україна”
- •14. Міжнародний конкурс informatrix.
- •12. Особливості проведення конкурсів-захистів учнів-членів Малої академії наук. Секції з інформатики.
5. Особливості ознайомлення з ефективністю алгоритмів, жадібними алгоритмами.
Алгоритм вважають ефективним, якщо всі його оператори досить прості для того, аби їх можна було точно виконати за скінченний проміжок часу з допомогою олівця та аркушу паперу.
Ми знаємо, що одну й ту саму задачу можна вирішити за допомогою різних алгоритмів і кожен раз зміна алгоритму приводить до нових, більш або менш ефективних розв’язків задачі. Основними вимогами до ефективності алгоритмів є перш за все ефективність за часом та економне використання пам’яті.
Жадібний алгоритм на кожному кроці обирає варіант, який здається найкращим у даний момент. Цей вибір є остаточним і надалі не переглядається. Простота формулювання жадібних алгоритмів іноді наштовхує на думку про широку їх застосовність в програмуванні, проте в розв’язуванні багатьох практичних задач жадібний алгоритм не дає оптимального результату. Це положення слід проілюструвати достатньою кількістю прикладів.
Ознаки того, що задачу можливо вирішити за допомогою жадібного алгоритму:
1.Задачу можна розбити на підзадачі;
2.Величини, що розглядаються в задачі, можна дробити так само як і задачу на підзадачі;
3.Сума оптимальних рішень для двох підзадач дасть оптимальне рішення для всієї задачі.
7. Особливості вивчення алгоритмів обчислювальної геометрії.
Обчислювальна геометрія галузь комп'ютерних наук присвячена вивченню алгоритмів що описуюються в термінах геометрії.
Основним стимулом розвитку обчислювальної геометрії як дисципліни був прогрес у комп'ютерній графіці та системах автоматизованого проектування та автоматизованих систем технологічної підготовки виробництва, проте багато задач обчислювальної геометрії є класичними за своєю природою, і можуть з'являтись при математичній візуалізації.
Іншим важливим застосуванням обчислювальної геометрії є робототехніка (планування руху та задачі розпізнавання образів), геоінформаційні системи (геометричний пошук, планування маршруту), дизайн мікросхем, програмування станків з числовим програмним управлінням.
Основними розділами обчислювальної геометрії є:
Комбінаторна обчислювальна геометрія, чи також названа алгоритмічна геометрія, яка розглядає геометричні об'єкти як дискретні сутності.
3
При вивченні теми «Обчислювальна геометрія та числові методи» учні повинні знати:
- сутність векторного добутку та напрямку повороту;
- сутність умов перетину відрізків;
- алгоритми визначення площі простого многокутника, положення точки відносно простого
многокутника, опуклої оболонки, пари найближчих точок, пари найвіддаленіших точок;
- алгоритм метода виключення для розв‘язання алгоритмічних задач.
Учні повинні мати уявлення про:
- застосування поняття векторного добутку для реалізації алгоритмів розв‘язання геометричних задач.
Учні повинні вміти:
- застосовувати алгоритми визначення площі простого многокутника, положення точки відносно простого многокутника, опуклої оболонки, пари найближчих точок, пари
найвіддаленіших точок для реалізації конкретних задач;
На початку вивчення теми необхідно повторити матеріал з аналітичної геометрії, звернувши увагу на особливості представлення геометричних об’єктів в пам’яті комп’ютера. Слід відзначити, що вивчення теми вимагає знань з математики, які виходять за рамки шкільної програми (зокрема поняття векторного добутку).
Використання векторного добутку дозволяє одержати розв’язок задачі про напрямок кута повороту, дозволяє обґрунтувати формулу для обчислення площі многокутника.
де , .