Вимоги до робочої карти

Робоча карта повинна відповідати визначеним вимогам, найважливіші з яких є:

• точність нанесення обстановки;

• повнота;

• наочність

Точність нанесення обстановки є найважливішою вимогою до ведення робочої карти. Нанесена на робочу карту обстановка повинна точно відповідати дійсному положенню військ на місцевості. Не точність нанесення обстановки на робочу карту може привести в бойових умовах до небажаних, а дуже часто і до тяжких наслідків. Наприклад, неточне нанесення на робочу карту положення своїх підрозділів може привести до того, що вони будуть уражені своїми вогневими засобами, які ведуть вогонь із закритих вогневих позицій. Помилки в нанесенні положення противника можуть понизити ефективність нанесення вогневих ударів по об’єктах. Без виконання цієї вимоги неможлива ефективна взаємодія артилерії та авіації з механізованими і танковими підрозділами, підтримка підрозділів вогнем іншими бойовими засобами. Ефективна підтримка вогнем і взаємодія військ можливі лише при точному цілевказанні. Тому положення своїх військ і військ противника наносяться на робочу карту якомога точніше. Так, пункти управління, передній край, фланги, вогневі позиції своїх військ і військ противника, а також положення його важливих цілей наносяться на карту з точністю до 0,5-1 мм масштабу карти. Точність нанесення інших цілей та об’єктів не повинна перевищувати 2-3 мм масштабу карти.

Повнота нанесення обстановки на робочу карту визначається тим обсягом відомостей, який необхідний командиру для управління підрозділами в бою. Це означає, що на свою робочу карту командир повинен нанести тільки ті дані обстановки і з такою деталізацією, які йому дійсно необхідні. Дотримання цієї вимоги дозволить економити час при нанесенні обстановки, полегшить користування робочою картою і, що саме головне, сприятиме збереженню в таємниці замислу командира по організації і веденню бою підрозділом і замислу старшого командира.

Положення і дії своїх військ наносять, як правило, на карту в обсязі на одну ступінь вище свого підрозділу і з деталізацією на одну – дві ступені нижче.

Наочність робочої карти досягається ясним і чітким відображенням бойової обстановки з виділенням її головних елементів, які можуть суттєво вплинути на ведення бою, акуратним накресленням тактичних умовних знаків та умілим розміщенням підписів на карті.

Наочність досягається:

- правильним застосуванням і чітким накресленням тактичних умовних знаків;

- виділенням положень військ, що відносяться до різного часу;

- правильним розташуванням на робочій карті службових і пояснювальних написів;

- правильним і чітким зображенням фактичного положення військ і передбачуваного характеру дій;

- правильним „підніманням” карти.

Важливе значення для наочності робочої карти має правильний вибір співвідношення розмірів умовних знаків, позначень і написів пояснень, який залежить від об’єму нанесеної на неї інформації, тобто від її графічного навантаження.

2 Умовні знаки та написи на робочій карті. Правила і порядок їх нанесення

Умовні знаки складають зміст робочої карти того або іншого командира.

Умовні знаки. Умовні знаки служать засобом відображення об’єктивної дійсності, тобто бойової обстановки. В управлінні військами за допомогою умовних знаків показують положення підрозділів (їх розміри), характер дій, кількість сил і засобів, мету дій і способи її досягнення.

Умовні тактичні позначення – це своєрідна мова армії, узаконена бойовими статутами і настановами. Тому необхідно суворо дотримуватися чіткості їх нанесення, однозначності розуміння. Символи умовних тактичних знаків повинні бути наочними, простими, не допускати різного тлумачення їх змісту і забезпечувати можливість користування технічними засобами для швидкого нанесення обстановки на робочу карту.

Добре нанесена обстановка – результат умілого нанесення умовних знаків і скорочених позначень. Лінійні замкнуті і напівзамкнуті знаки (положення військ, траншеї, вогневої позиції артилерії, рубежі різного призначення і т.п.) наносяться на карту з дотриманням масштабу. Тому їх називають масштабними умовними знаками.

Фігурні умовні знаки, що мають правильну геометричну форму (поодинокі танки, артилерійські і мінометні батареї на вогневих позиціях, деякі тилові підрозділи і т.д.), а також деякі комбіновані умовні знаки, що складаються з поєднань ліній і фігур (пункти управління, засоби зв'язку, деякі інженерні засоби і споруди і т.д.) називають немаcштабними. Такі умовні знаки наносяться на карту без дотримання маcштабу.

Об'єкти, позначені на карті немаcштабними знаками, окрім командних пунктів, наносять на карту так, щоб центр умовного знаку знаходився в точці розташування об'єкта на місцевості. Координати цього об'єкта при орієнтуванні по карті або передачі обстановки з карти повинні даватися по центру знака.

Командно-спостережний пункт наносять на карту таким чином, щоб вертикальна пряма лінія, яка є продовженням однієї з сторін геометричної фігури, своїм нижнім кінцем впиралася в точку місцевості, де розміщується пункт управління.

При нанесенні на карту командного пункту в наступі або при пересуванні в західному напрямі або в обороні фронтом на захід фігуру знаку командного пункту потрібно розміщувати вправо від вертикальної лінії, яка вказує його місце розташування й навпаки, в наступі або обороні фронтом на схід фігура знака повинна бути повернута вліво.

У наступі в північному або південному напрямі і обороні фронтом на північ або на південь фігура командного пункту креслиться вправо від вертикальної лінії, а противника - вліво.

За своїм змістом умовні позначення можуть бути одиночними або груповими.

Одиночні умовні позначення є окремими самостійними умовними знаками, що використовуються зазвичай для нанесення на робочу карту окремих елементів бойового порядку підрозділу або одиночних об’єктів (цілей), що відображаються одним знаком.

Групові умовні позначення є окремими самостійними умовними знаками, що використовуються зазвичай для відображення на робочій карті бойового порядку загальновійськових підрозділів в загалі або бойової обстановки на якийсь певний час.

Важливе значення для успішного оволодіння мистецтвом ведення робочої карти має точне дотримання прийнятих умовних скорочень, позначень і написів. Вони застосовуються для прискорення нанесення обстановки на карту і розробки бойових документів. Важливо тільки знати ці скорочення і правильно їх застосовувати, оскільки неправильно написана буква міняє зміст і може ввести в оману. Потрібно дотримуватися ще одного правила, що дозволяє скорочувати напис найменувань батальйонів і дивізіонів, що входять до складу якої-небудь частини. Якщо, наприклад, другий механізований батальйон входить до складу сьомої механізованої бригади, то цей запис на карті можна зробити так: 2/7 мбр.

Скільки місця і часу міг би зайняти на карті напис, наприклад, перший механізований взвод, протитанкова артилерійська батарея, самохідний артилерійський дивізіон, або друга механізована рота першого механізованого батальйону. Ці записи займають декілька рядків. А використовуючи відповідні скорочення ми цю інформацію можемо записати так: 1мв, птабатр, садн, 2/1 мб.

Умовні позначення і скорочення дозволяють економити час і місце при нанесенні тактичної обстановки на робочу карту. Важливо тільки, щоб ці скорочення знали та правильно використовували командири, які працюють з робочою картою, тому що тільки одна неправильно написана буква може змінити в карті зміст і завести командирів в оману.

Так, наприклад, якщо скорочення ТР – тактична ракета написати по іншому, з малої букви тр – то це буде означати не тільки зовсім інше озброєння, а також те що воно відноситься навіть до другого роду військ, тобто тр – танкова рота. Якщо написати це скорочення на карті з такою помилкою, а потім доповісти старшому командиру, то ця неохайність потім призведе до прийняття помилкового рішення.

Батальйони, що входять до складу одного з’єднання, записуються під порядковими номерами (1 мб, 2 мб і т.д.). Якщо ж батальйон діє у відриві від головних сил, наприклад, в передовому загоні (авангарді), то в цьому випадку указується і його приналежність – 1/5 мбр. Сусідні батальйони указуються з номером бригади, до складу якої вони входять. Це положення розповсюджується і на підрозділи інших родів військ.

Скорочення найменувань з’єднань, частин і підрозділів, озброєння противника проводиться за тими ж правилами, що і для наших військ. При нанесенні на карту деяких засобів ядерного нападу противника замість повного найменування також можна застосувати скорочені позначення по заголовних буквах цих засобів, наприклад, „Онест Джон” – „ОД”, „ЛАНС” – „Л”, „СЕРЖАНТ” – „С” і т.д.

Написи на картах. Важливе місце в досягненні наочності карти належить правильному і умілому розташуванню скорочених позначень та інших пояснювальних написів. Отже, на кожній карті матимуть місце як цифрові, так і текстові написи.

Зовнішній вигляд написів визначається шрифтом, прийнятим для їх виконання, і якістю роботи офіцера на карті. Для ведення робочої карти найдоцільнішим є так званий креслярський або нормальний шрифт, який по своїй формі гранично спрощений і наближений до скорописного. Він виконується швидко і просто. Букви (цифри) в слові (числі) пишуться без зв’язок, роздільно. Всі елементи їх мають однакову товщину, вибрану згідно значущості напису і розміру букв від 1/10 до 1/4 ширини останніх. По положенню букв щодо обрізки карти цей шрифт підрозділяється на прямий і похилий (кут нахилу букв і цифр рівний 75 градусам). Наприклад, прямим шрифтом прописні (заголовні) букви пишуться так: А Б В Г Д Е Ж і т.д. , а рядкові букви – а б в г д е ж і т.д.

При нанесенні обстановки на карту прямий шрифт може використовуватися тільки для оформлення службового заголовку і написів посадовців (на робочій карті, карті з рішенням, звітній карті). Приклад прямого шрифту: РОБОЧА КАРТА.

Як відправна одиниця для визначення розміру напису служить висота рядкової букви. Заголовна (прописна) буква або цифрова величина перед буквеними підписами робиться на 1/3 вище за величину рядкової букви. Проміжки між буквами (як прописними, так і рядковими) дорівнюють приблизно 1/3 – 1/4 їх висоти. Мінімальна висота рядкової букви напису біля положення роти (батареї) на карті масштабу 1:100 000 приймається рівній 2 мм. З укрупненням масштабу карти, так само, як і з підвищенням на один ступінь військової ланки, розмір напису збільшується з кроком в 2 мм. Так, для батальйону (дивізіону) на карті 1:100 000, величина буквеної частини напису буде рівна 4мм. Рядкові букви з відростками (б, в, д, р, у, ф) мають загальну висоту, рівну висоті прописних букв або цифр, до яких вони відносяться в поєднанні: 2мб, 5мбр.

Таблиця – Відповідність написів на картах, мм

Підрозділ	Масштаб карти
	1:50 000	1:100 000
Рота (батарея)	4	2
Батальйон (дивізіон)	6	4
Бригада	8	6
Дивізія	10	8

Важливе місце в досягненні наочності карти належить правильному і вмілому розташуванні скорочених позначень і других пояснювальних надписів. Добре виконані і правильно розташовані надписи в значній мірі допомагають швидкому читанню робочої карти і наочності.

Механізована бригада Механізований полк Механізований батальйон Механізована рота Механізований взвод Механізоване відділення	мбр мп мб мр мв мвід
Танкова бригада Танковий полк Танковий батальйон Танкова рота Танковий взвод	тбр тп тб тр тв
Артилерійська бригада Артилерійський полк Артилерійський дивізіон Артилерійська батарея	абр ап адн абатр
Самохідний артилерійський дивізіон Самохідна артилерійська батарея	садн сабатр
Мінометна батарея Мінометний взвод	мінбатр мінв
Взвод управління батареї	вуб
Вогнева позиція	ВП
Основний напрямок стрільби	ОН
Артилерійська розвідувальна група	АРГ
Бронетранспортер	БТР
Бойова машина піхоти	БМП
Командний пункт	КП
Командно- спостережний пункт	КСП
Спостережний пункт	СП
Командно – штабна машина	КШМ
Пункт управління вогнем дивізіону	ПУВД
Протитанковий резерв	ПТРез
Протитанковий артилерійський дивізіон Протитанкова артилерійська батарея	птадн птабатр
Батарея протитанкових керованих ракет	батр ПТКР
Бойова машина	БМ
Зосереджений вогонь	ЗВ
Нерухомий загороджувальний вогонь	НЗгВ
Рухомий загороджувальний вогонь	РЗгВ
Вогневий вал	ВгВ
Вогневий наліт	ВгН

З таблиці ми бачимо, що ці скорочення, позначення і надписи будуть в значній мірі економити час командирів при нанесенні тактичної обстановки на робочу карту, економити місце на робочій карті, значно розвантажити інформаційний об’єм в районі бойових дій без погіршення точності та наочності.

Скорочені позначення та інші надписи пояснень, що відносяться до обстановки, розташовуються паралельно нижньому (верхньому) обрізу листа карти.

Розміри надписів, назв бойових документів, виконаних на карті, службових заголовків, а також нумерація і найменування підрозділів і частин на звітних картах, картах з рішенням командира, картах для розбору навчань і т.д. визначаються у кожному конкретному випадку виконавцем або старшим командиром.

Написи на карті виконуються проти середини фронту підрозділу на вільному місці, на відстані від нього приблизно на 2/3 бойового порядку; це дасть можливість навіть при побіжному погляді на карту отримати уявлення про просторове положення кожного підрозділу, швидше провести розрахунки по співвідношенню сил і засобів на даній ділянці фронту, прискорити розробку бойових документів.