4.Впровадження результатів досліджень

Замість теорій прийняття рішень, заснованих на очікуваній корисності, Канеман і Тверські запропонували "теорію перспективи", згідно з якою нормальна людина не здатна правильно оцінювати майбутні вигоди в абсолютному виразі.

Вона сприймає їх лише порівняно з певним загальноприйнятим стандартом, намагаючись, у першу чергу, уникнути погіршення свого становища. Поведінкова економіка Канемана виявилася практичною дисципліною. Вона пояснила багато нераціональних вчинків, яким не було місця у концепції "людини економічної".

На думку лауреата, ігнорування економічною теорією болісних відчуттів людей при втратах чи помилкових рішеннях суттєво віддаляє її від реальності. Влада, у свою чергу, повинна частково прислухатися до ірраціональної поведінки населення.

За словами Канемана, державна політика, яка відображає лише суспільне обурення, є безглуздою та абсурдною, однак політика, що взагалі його не враховує, неприйнятна для народу. Державна політика має бути чутливою до невдоволення мас, однак не повинна дозволяти йому домінувати.

Хоча початкові роботи Канемана були скептично сприйняті науковою спільнотою, через кілька десятиліть дослідницька праця дала свої плоди. Сьогодні поведінкові фінанси стали потужним напрямом науки, а психологічні концепції та експериментальні методи - невід'ємною складовою сучасних економічних вчень.

Висновки

Отже, Даніель Канеман, сьогодні має ізраїльське та американське громадянство, народився в Тель-Авіві в 1934 році. Почавши навчання в Єврейському університеті Єрусалима (1954 - ступінь бакалавра за спеціальністю "психологія і математика»), Канеман закінчив її вже в каліфорнійському університеті Берклі (1961 - докторська ступінь по спеціальності «психологія»). Протягом наступних 17 років він викладав в Єврейському університеті Єрусалиму, поєднуючи це з роботою в ряді університетів США і Європи (Кембридж, Гарвард, Берклі). З кінця 1970-х Канеман на якийсь час відійшов від роботи в Ізраїлі, займаючись спільними науковими проектами з американськими і канадськими вченими в науково-дослідних центрах цих країн. З 1993 він працює професором в Прінстонському університеті США, з 2000 паралельно знову веде навчання в Єврейському університеті Єрусалима, лауреат Нобелівської премії з економіки (разом з Верноном Смітом) 2002 року «за дослідження в області ухвалення рішень і механізмів альтернативних ринків».

Він досліджував область, звану в психології «прийняттям рішень», застосував психологічну методику в галузі економіки. Це дуже важливе дослідження. Особливо вчений звернув увагу на дослідження поведінки людини при прийнятті рішень в умовах невизначеності. Тобто, за основу він узяв кілька ключових питань, від яких вже відштовхувався і аналізував психологічне поведінку людини.

Завданням Деніела Кенамана стало з'ясувати те, яким чином в економіці, бізнесі виробляють рішення. Робота Кенеман допомогла виявити безліч цікавих фактів, що стосуються як психології, так і економіки. Зокрема, стало зрозуміло, за якими принципами приймаються рішення при дефіциті інформації. Крім того, Кенеман виявив, що людина, після низки невдач, наприклад в бізнесі, не кидає свою справу, а тільки навпаки прагнути взяти реванш, незважаючи на невдачі. Тому в бізнесі приймаються більш ефективні рішення і відбуваються вдалі угоди.