1667 Р. Андрусівський мирний договір

між Росією та Польщею про припинення польсько-московської війни 1654-1667 за рахунок розчленування України укладено в Андрусові біля Смоленська.

Умови: встановлювався мир на 13 років. Польща повертала Росії Смоленськ, Сіверщину й визнавала входження Лівобережної України до складу Російської держави. Запорізька січ мала перебувати під спільним управлінням обох держав. Цей мир остаточно перекреслив умови Переяславської угоди і Росія остаточно відмовилася від своїх обіцянок про надання допомоги Україні. Цим було узаконено поділ українських земель між Росією та Польщею.

■ Конституція П.Орлика та її політичне значення, укладена гетьманом у вигнанні П.Орликом.

Після смерті І.Мазепи на раді під Бандерами гетьманом обрано П.Орлика. У цей самий час між гетьманом, старшиною, запорожцями і шведським королем Карлом XII було укладено договір (конституцію), що регламентував державне життя Гетьманщини, протектором якої оголошувався король Швеції. «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького. Між ясновельможним П.Орликом ... та старшиною, полковниками, військом запорозьким...» 5 квітня 1710 Бандери. 10 травня Карл XII затвердив конституцію та підписав звернення до українського народу про те, що обіцяв продовжити війну проти Росії та обороняти кордони Гетьманщини після її визволення з-під влади московського царя.

Зміст: визначається лад Гетьманщини після визволення та відторгнення її від Росії з допомогою іноземної військової сили.

Конституція складалася з преамбули та 16 параграфів, у преамбулі викладено історію війська запорізького, виправдовується протекторат Швеції та допомога Кримського ханства у війні України проти Росії.

• головні принципи побудови дер ладу - гетьманщини (пар 1-3)

• панівний статус православ'я , підпорядкування константинопольській патріархії

• кордони за Зборівською угодою

• гетьман гарант недоторканості кордонів, суверенітету

• пар 4-5 звільнення Запоріжжя від московських укріплень, фортець та передачу ряду укріплень Україні

• пар 6-11 утворення виборного верховного органу - Генеральної ради у складі генеральної старшини, полковників і генеральних радників з метою обмеження гетьманської влади , Ген рада ставала головним радником для гетьмана, тричі на рік засідання Різдво Великдень Покрова у резиденції гетьмана, між цими засіданнями питання держ життя, зовнішню політику мав здійснювати гетьман за порадою генеральної старшини

• заборона таємної кореспонденції та посередницьких послуг слуг

• гетьман і полковники були повністю відсторонені від розпорядження військовим скарбом (лише ген скарбник)

• заборона зловживань та тиску з боку гетьмана на козаків чи спільноту

• заборона застосовувати підкуп

• виборність посад (обрання зі згоди гетьмана він затверджував ці посади) пар 12-13 права та привілеї міст

до 1714 р конституція діяла на частині терит Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій

Значний вклад у розвиток політичної думки ХХУІІІ сторіччя внесли й представники українського просвітництва /Я.Козельський, С. Десни цький, В.Каразін/, погляди яких сформувались під значним впливом французьких просвітників, зокрема Руссо. Я.Ковельський, значний період діяльності якого був пов'язаний із Сумщиною /з 1770 до 1786 року він був членом Малоросійської колегії у М. Глухів/ розглядав суспільство як продукт природного права і суспільного договору, внаслідок чого виникає і формується держава. Шляхи вдосконалення державності Я.Козельський вбачав у вдосконаленні законів, поширенні знань. Схожі погляди сповідував і В.Каразін, концепція державності якого була дещо чіткішою - він був прихильником конституційної монархії. І хоча уявлення українських просвітників і перебільшення ними ролі знань у вдосконаленні державності були дещо утопічними, можна зазначити, що проголошуючи ідей свободи, рівності і власності, договірних і рівноправних відносин між народом і державою, вони закладали основи лібералізму і юридичного світогляду.