2.Функції та види уваги.
Увага в житті та діяльності людини виконує безліч різних функцій. Вона активізує потрібні та гальмує непотрібні в даний момент психологічні і фізіологічні процеси, сприяє організованому та цілеспрямованому відбору інформації, яка надходить в організм у відповідності з його актуальними потребами, забезпечує вибіркову та тривалу зосередженість психічної активності на одному об’єкті або виді діяльності.
З увагою пов’язані направленість та вибірковість пізнавальних процесів. Їх настройка безпосередньо залежить від того, що в даний момент часу є найбільш важливим для організму, для реалізації інтересів особистості. Увагою визначається точність і деталізація сприймання, міцність і вибірковість пам’яті, направленість і продуктивність мислення – словом, якість і результати функціонування всієї пізнавальної активності.
Для перцептивних процесів увага є своєрідним підсилювачем, який дозволяє розрізняти деталі зображення. Для людської пам’яті увага виступає як фактор, який здатний утримувати потрібну інформацію в короткочасній та оперативній пам’яті, як обов’язкова умова переводу запам’ятовуваного матеріалу в сховища довгочасної пам’яті. Для мислення увага виступає як обов’язковий фактор правильного розуміння і рішення задач. В системі міжлюдських відносин увага сприяє кращому взаєморозумінню, адаптації людей один до одного, попередженню і своєчасному вирішенню міжособистісних конфліктів. Про уважну людину говорять як про приємного співрозмовника, тактовного і делікатного партнера по спілкуванню. Уважна людина краще і успішніше навчається, більшого досягає в житті, ніж не достатньо уважна.
Розглянемо основні види уваги. Такими є природна і соціально обумовлена увага, безпосередня і опосередкована увага, довільна та мимовільна увага, чуттєва та інтелектуальна увага.
Природна увага дана людині з самого її народження у вигляді природженої здатності вибірково реагувати на зовнішні та внутрішні стимули, які є новими. Основний механізм, який забезпечує роботу такої уваги називається орієнтувальним рефлексом. Він пов’язаний з активністю ретикулярної формації та нейронів-детекторів новизни.
Соціально обумовлена увага складається прижиттєво в результаті навчання та виховання, пов’язана з вольовою регуляцією поведінки, з вибірковим свідомим реагуванням на об’єкти.
Безпосередня увага не керується ні чим, крім того об’єкта, на який вона направлена і котрий відповідає її актуальним інтересам і потребам людини.
Опосередкована увага регулюється за допомогою спеціальних засобів, н-д, жестів, слів, указових знаків, предметів.
Мимовільна увага не пов’язана з участю волі, не потребує зусиль для того, щоб утримувати і протягом певного часу концентрувати на чомусь увагу.
Довільна увага обов’язково включає вольову регуляцію, володіє якістю утримувати і протягом певного часу концентрувати увагу. Довільна увага, на противагу мимовільній, пов’язана з боротьбою мотивів або спонукань, наявністю сильних, протилежно спрямованих і конкуруючих один з одним інтересів, кожен з яких сам по собі здатний протягувати і утримувати увагу. Людина в цьому випадку здійснює свідомий вибір мети і зусиллям волі придушує один з інтересів, направляючи свою увагу на задоволення іншого.
Обидва види уваги – мимовільна і довільна – мають багато спільних рис і відмінностей, вони тісно пов’язані між собою і взаємодіють. Довільна увага виникає з мимовільної в міру утворення узагальнених умовних зв’язків. Проте й довільна стає мимовільною в наслідок зміни мотивації діяльності. Часто, приступаючи до виконання нової роботи, розв’язування практичного завдання, написання твору, людина усвідомлює потребу в їх виконанні й тому змушена мобілізувати свою волю, зробити неабиякі зусилля, щоб сконцентрувати на них розумові сили. Спочатку виникають труднощі, але згодом людина заглиблюється і поринає у виконання завдання, стає уважною мимовільно, бо її зацікавлює сам зміст діяльності. Цю увагу називають післядовільною. Таку захопленість не рідко можна помітити в діяльності фахівців, зайнятих творчою працею: інженерів-конструкторів, технологів-розробників, письменників, художників, архітекторів, дослідників. Вона має ознаки як мимовільної – не вимагає спеціальних вольових зусиль, так і довільної – залишається цілеспрямованою і передбачуваною. Перехід від довільної уваги в після довільну зменшує напруженість діяльності через зменшення потреби у витрачанні зусиль на зосереджені в роботі й тому підвищує її ефективність.
Чуттєва увага пов’язана з емоціями і вибірковою роботою органів чуття. При чуттєвій увазі в центрі свідомості знаходиться якесь чуттєве враження. На противагу чуттєвій увазі діє інтелектуальна увага. Вона пов’язана з зосередженістю і направленістю думки, об’єктом інтересу в даній увазі – є думка.
Увага, як і всі інші психологічні процеси, має вищі та нижчі форми. Нижча форма: мимовільна, чуттєва, безпосередня та природна увага; вища – довільна, опосередкована, інтелектуальна та соціально обумовлена.