7. Основні правила ведення бізнесу
Будь-яка виробнича одиниця повинна вирішити для себе такі питання:
1. Чи варто виробляти продукцію?
2. Якщо варто, то в якому обсязі?
Для отримання відповіді на ці питання існує два підходи:
1.Сукупний аналіз - порівняльний аналіз сукупних показників виручки і витрат.
2.Граничний аналіз - порівняльний аналіз граничних показників виручки і витрат.
Порівняння показників сукупної виручки і витрат допомагає прийняти рішення стосовно здійснення виробництва і вивести такі правила:
1. Фірмі варто виробляти продукцію і вона буде отримувати економічний прибуток у разі, якщо сукупна виручка більша за сукупні витрати: TR> TC. Основне завдання у такій ситуації - максимізація прибутку фірми, тобто забезпечення максимально можливої різниці між показниками сукупної виручки і сукупних витрат (рис. 7.10)
2. Фірмі варто виробляти продукцію, якщо сукупна виручка дорівнює сукупним витратам: TR= TC. Беззбитковість дозволяє утриматись в бізнесі.
3. Фірмі варто виробляти, якщо сукупна виручка менше за сукупні витрати, але за рахунок виручки покриваються усі змінні витрати і частина постійних: TR<TC, але TR> TVC і TC - TR < FC. Основним завданням у такій ситуації є мінімізація збитків. Якщо одразу закритись, то збитки будуть дорівнювати фіксованим витратам.
4. Фірма повинна припинити виробництво, якщо сукупна виручка від продажу продукції фірми не перевищує змінних витрат виробництва: TR<TVC , TR= TVC – точка закриття.
Порівняння показників граничної виручки і витрат дозволяє зорієнтуватись стосовно оптимальних обсягів виробництва.
Фірмі варто виробляти товар, якщо гранична виручка від продажу додатково виробленої одиниці товару перевищує граничні витрати на його виробництво (MR > МС). Якщо граничні витрати на додаткову одиницю товару перевищують граничну виручку від її реалізації (MR < МС), то необхідно уникати виробництва цієї одиниці. Фірма максимізує прибуток, якщо гранична виручка дорівнює граничним витратам MR = МС, що береться до уваги при визначенні обсягу випуску (рис 7.11).
Рис.
7.10
Максимізація
ЕР
методом
порівняння TR
і ТС
Рис
7.11. Максимізація
ЕР
методом
порівняння MR
і МС