2. Основні відмінності старої і нової філософії життя.

Нова — екологічна — філософія, на відміну від старої — антиекологічної, має навчити нас поважати Природу, Землю, все живе на ній, навчити так співіснувати в біосфері, щоб життя на планеті тривало й розквітало.

Стара — антиекологічна — філософія

• Людина — особливий вид у царстві біорізноманітності на Землі, вона відокре­милася від Природи, вона піднеслася над Природою, вона може панувати над Природою й управляти її процесами. Природу треба перемогти.

• Природа багата, її ресурси безмежні, тому, вичерпав­ши потрібне нам в одному місці, можемо перемісти­тися в інше й продовжу­вати брати стільки, скільки хочеш (чи можеш), при цьому зі 100 % природ­ної речовини, що видобува­ється, споживаючи близь­ко 2 %, а викидаючи — 98%.

• Життя людей можна поліпшити, постійно нако­пичуючи матеріальні блага й нарощуючи прибутки завдяки технічному прогресові.

• У жорсткій конкуренції й жорстокій боротьбі за життєві блага виживає найсильніший. У боротьбі всі засоби прийнятні. І люди, й країни поділя­ються на бідних і багатих, а між ними — прірва від­чуженості. Конфронтація — основний метод вирі­шення політичних проблем і спосіб збагачення одних за рахунок інших.

• Дотримуватися в нашому житті правил поведінки й найкращих традицій, що їх виробило людство, йти за біблійними заповідями — не обов'язково. Висока мораль — не головне, мета виправдовує засоби.

• Нові технології допоможуть нам вирішити всі проблеми. Екологізація техніки допоможе подола­ти екологічні проблеми.

• Відходи — неприємний продукт будь-якої люд­ської діяльності, але вони неминучі. Їх можна нако­пичувати й поволі утилізувати.

Нова — екологічна філософія

• Природа була й завжди буде сильнішою за людину, бо вона її породила. Люди­на — невід'ємна частина, «деталь» Природи, Всесві­ту, й у своєму житті вона повинна керуватись їхніми Законами, зважа­ти на всі елементи довкіл­ля. Всі живі істоти біо­сфери — рівноправні меш­канці нашої спільної домів­ки — Землі. Ми маємо розумно співпрацювати з Природою, поважати її Закони.

• Природні ресурси обмеже­ні й вичерпні. Потрібно провести їх інвентариза­цію в усьому світі й перейти до глобальної політики збереження та оптимального викори­стання. Слід увести ком­пенсацію витрат на від­творення або відшкоду­вання природних ресурсів, розробити наддовгочасну стратегію природокори­стування, запровадити квоти використання ре­сурсів для кожної держа­ви, регіону й світу в цілому, а також відпо­відний міжнародний контроль за цим. Ми живемо на Землі, маленькому кос­мічному тілі, й ніщо в ньому не може бути не­скінченним.

• Життєва цінність — не в сумі наших спільних Бан­ківських рахунків. Мільйон магнітофонів не замінять шматка хліба голодному, мільярд телевізорів не вря­тують від спраги, тисяча автомобілів не дадуть ковтка повітря тому, хто задихається; померти під купою досягнень техніч­ного прогресу — доля убогих духом, жадібних і дурних.

• Не протиборство, а взає­модопомога — основа існу­вання життя на Землі. Тільки спільними зусилля­ми можна досягти благо­получчя. Голодний світ —і небезпечний і нестійкий. Лише задоволення основ­них потреб кожної людини може бути гарантією благополуччя всіх людей на планеті.

• Норма життя кожної людини — дотримання десяти біблійних заповідей у сучасній інтерпретації; норма поведінки — добро­зичливість, співчутливість, співпереживання; достоїнства, до яких слід прагнути, — душевна кра­са, гармонія, чесність, честь, висока моральність. Соціальний розвиток має базуватися на свободі й гуманізмі.

• Тільки розумно поєднуючи нові технології із зусил­лями кожної людини у вирішенні природоохорон­них проблем можна вийти з кризи. Застосовувані нині основні способи екологізації техніки (спорудження очисних об’єктів, які нейтралізують забруд­нення, тощо) — екологічно неефективні й економічно недоцільні. Виробництва мають будуватися згідно із законами саморегулюючих систем і з законами сис­темної цілісності за ана­логією з природними біогеоценозами та біосферою (різноманітність видів — важлива передумова за­безпечення замкненості технологічних процесів ви­користання речовини; сус­пільне виробництво має підпорядковуватися прин­ципові кругообігу речови­ни). Виробничі процеси мають розвиватися за біоло­гічними принципами; слід переходити до промисло­вого фотосинтезу.

• Відходів, які не можна утилізувати, не повинно бути взагалі, як у При­роді, де відходи одних організмів слугують ресур­сами для інших. Слід роз­вивати безмашинне вироб­ництво, що не дає шкід­ливих відходів. Необхідно переходити до викори­стання нових видів енергії, безпечних для довкілля.

Резюме

• В наш час потрібно установити нові моральні принципи й критерії, що відповідають сучасним вимогам до взаємовідносин природи і світового співтовариства людей.

• Нова екологічна філософія, на відміну від старої антиекологічної має навчити нас поважати природу, землю, все живе на ній, навчити так співіснувати в біосфері, щоб життя на планеті тривало і розквітало.

Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Основні положення нової екологічної філософії?

2. Що таке екостійкий розвиток суспільства?

3. Основні відмінності старої і нової філософії життя?

Теми рефератів, доповідей.

1. Проблема взаємозв’язку суспільства і природи.

2. Нове екологічне мислення.

Тема 7

«Екологія людини»

План викладу і засвоєння матеріалу

1. Здоров’я як інтегральний показник багатовимірної екологічної ніші.

2. Здоров’я та його критерії.

3. Реакції організму людини на вплив факторів середовища.

4. Здоров’я української нації.

Суттєво:

Знати:

• критерії здоров’я;

• що таке здоров’я;

• реакції організму на вплив факторів середовища.

Вміти:

• дати загальну характеристику здоров’я української нації;

• охарактеризувати такі терміни: смертність, народжуваність, середня тривалість життя, захворюваність.

Ключові екологічні поняття та терміни:

• здоров’я;

• смертність;

• народжуваність;

• тривалість життя;

• демографічні показники;

• захворюваність;

• отруєння(токсикози);

• алергічні реакції(алергії);

• злоякісні пухлини;

• спадкові хвороби;

• уроджені аномалії.

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р. ст.. 234 - 260

2. Запольський А.К., Салюк А.П. "Основи екології", Київ. "Вища школа", 2001 р. ст.. 250 -282