2. Аналіз розрахункових і касових послуг

До основних напрямів аналізу розрахункових і касових операцій відносять:

• аналіз обсягів, структури і динаміки розрахункових і касових операцій;

• аналіз конкурентоспроможності банку на ринку щодо розрахункового та касового обслуговування клієнтів;

• аналіз результатів здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Розрахунково-касове обслуговування – послуги, пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі.

Характеристика обсягів банківських розрахунків може бути визначена на підставі таких показників:

• кількість клієнтів і відкритих рахунків клієнтів;

• кількість структурних підрозділів та працівників, які здійснюють розрахункові і касові операції;

• залишки на рахунках клієнтів, на коррахунку в НБУ та інших банках;

• обороти за рахунками клієнтів, касові обороти;

• кількість трансакцій за розрахунковими операціями і касовими операціями.

Обороти за рахунками клієнтів характеризують суми надходжень та списань з рахунків клієнтів, тому є головними показниками обсягів розрахункових операцій.

Загальний оборот по рахункам клієнтів (ЗОр):

ЗОр=ДОр+КОр,

де ДОр – дебетовий оборот по рахункам клієнтів (списання коштів банком);

КОр – кредитовий оборот по рахункам клієнтів (зарахування коштів на рахунки клієнтів).

Порівняння загальної суми оборотів за звітний місяць з оборотами за відповідний місяць минулого року дає змогу виявити динаміку обсягів розрахункових операцій.

Касові обороти характеризують суми надходжень у касу і видатків з каси банків, тому є головними показниками обсягів касових операцій. Порівняння загальної суми оборотів за звітний місяць з оборотами за відповідний місяць минулого року дає змогу виявити динаміку обсягів цих операцій.

Загальний касовий оборот (ЗО_к):

ЗО_к=ДО_к+КО_к,

де ДО_к – дебетовий касовий оборот (надходження коштів у касу банку);

КО_к – кредитовий касовий оборот (виплати коштів із каси банку).

Кількість документів дня є найточнішим показником обсягів розрахункових і касових операцій. На підставі статистики сплачених документів визначається:

• загальна кількість документів за операційний день;

• кількість документів за операціями за рахунками банку;

• кількість сплачених документів (навчальні), відправлених у інші банки;

• кількість документів за надходженнями на рахунки клієнтів банку з інших банків.

Враховуючи значні коливання кількості документів у днях, оцінка має здійснюватися на підставі середньоденних показників.

Аналіз структури розрахунково-касових операцій проводиться за такими ознаками:

• групи клієнтів;

• способи надання розрахункових документів;

• види платіжних інструментів.

Банки надають послуги на ринку різним групам клієнтів, обслуговування яких суттєво різниться. Тому у процесі аналізу важливо визначити, на якому сегменті ринку банк надає послуги клієнтам із розрахункового і касового обслуговування. Головними для банку є групи клієнтів, яких обслуговує банк, за секторами економіки, а саме:

Кількість клієнтів, усього, в т. ч.:

• фінансових банківських установ;

• нефінансових банківських установ;

• нефінансових державних установ і організацій, в т. ч. бюджетних;

• нефінансових недержавних установ і організацій;

• некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства;

• фізичних осіб;

• інших суб'єктів домашнього господарства.

Організація розрахункового обслуговування залежить від типу рахунку, за яким надається послуга. Тому на наступному етапі аналізу визначаються типи клієнтських рахунків, які обслуговує банк.

Залежно від утримувача платежу, який здійснює клієнт банку, розрізняють внутрішньосистемні платежі, отримувачем яких є клієнт цього ж банку, і зовнішні, отримувачем яких є клієнт іншого банку. Збільшення питомої ваги внутрішньосистемних платежів дає змогу банку зменшити відплив коштів із коррахунка банку в НБУ і скоротити термін проходження платежів для клієнтів. Банки здійснюють внутрішні платежі клієнтів, як правило, безкоштовно.

Для визначення переважаючих видів касових операцій аналізуються джерела надходження коштів у касу і напрями видатків за даними звіту про касові обороти банку (табл. 1).

Таблиця 1

Звіт про касові обороти банку

Статті надходжень і видатків	Символи
1	2
Надходження готівки
Надходження торговельної виручки	02
Надходження виручки від усіх видів платних послуг	05
Надходження податків та зборів	12
Надходження на рахунки за вкладами фізичних осіб	16
Надходження від підприємств поштового зв'язку	17
Надходження за платіжними картками	29
Надходження від продажу іноземної валюти	30
Надходження від продажу акцій та інших цінних паперів	31
Інші надходження	32
Усього надходжень – символи 02 - 32
Залишок операційної каси в банку на початок звітного періоду	35
Надходження в операційну касу банків з оборотної каси установ Національного банку України, з кас банків	37
Баланс (підсумок символів 02 - 37 = підсумку символів 40 - 73)

Продовження таблиці 1

Видача готівки
Видача на виплати, пов'язані з оплатою праці	40
Видача на стипендії	42
Видача на виплати за відрядженнями	43
Видача на закупівлю сільськогосподарської продукції	46
Видача на виплату пенсій, допомоги та страхових відшкодувань	50
1	2
Видача на купівлю товарів, оплату послуг і за виконані роботи	53
Видача з рахунків за вкладами фізичних осіб	55
Видача за придбану іноземну валюту	56
Видача за платіжними картками	58
Видача підкріплень підприємствам поштового зв'язку	59
Видача на викуп та погашення цінних паперів	60
Видача на інші цілі	61
Усього видача – символи 40-61
Залишок операційної каси в банку на кінець звітного періоду	70
Пересилання банками до оборотної каси установ Національного банку України, до кас інших банків	72
Баланс (підсумок символів 40 - 72 = підсумку символів 02 - 37)
Безготівкові зарахування грошових доходів на поточні (вкладні) рахунки фізичних осіб в банках:
Заробітної плати, інших видів оплати праці робітників і службовців, доходів підприємців	84
Доходів від зданої сільськогосподарської продукції та продуктів її перероблення	86
Пенсій та допомоги	87
Інших сум	88
Безготівкові розрахунки з використанням платіжних карток	93
Безготівкові розрахунки фізичних осіб за цінні папери	94
Безготівкові розрахунки фізичних осіб за товари, послуги та інші перерахування	95

Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Проведення розрахунків за цими способами суттєво різниться. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги-доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці. Найпоширенішою формою платіжних інструментів юридичних осіб є платіжні доручення, а фізичних осіб – платіжні картки.

В умовах конкуренції і можливостей клієнта щодо вибору обслуговуючого банку, конкурентоспроможність розрахунково-касових послуг, які банк надає клієнтам, має вагоме значення для розширення його клієнтської бази.

Аналіз конкурентоспроможності послуг банку включає такі етапи:

1. визначення ринку банку, що включає географічну зону, клієнтів, ідентифікацію банків-конкурентів;

2. визначення показників конкурентоспроможності розрахунково-касового обслуговування;

3. порівняльний аналіз показників конкурентоспроможності банку з показниками банків-конкурентів;

4. висновки щодо напрямів підвищення конкурентоспроможності банку на ринку розрахункових і касових послуг.

Комісійні винагороди за розрахунково-касове обслуговування клієнтів викладені в тарифах, які затверджуються керівником установи банку та додаються до договорів на розрахунково-касове обслуговування. До комісійних винагород за розрахунково-касове обслуговування належать:

• плата за відкриття, закриття поточних рахунків, переоформлення поточних рахунків у зв'язку з перереєстрацією;

• плата за видачу довідок клієнтам;

• плата за обслуговування в системі «Клієнт-Банк»;

• плата за розрахункове обслуговування;

• плата за видачу дублікатів виписок;

• плата за відправлення спецзв'язком платіжних документів на інкасо;

• плата за видачу готівки;

• плата за оформлення чекових книжок;

• плата за перерахування на рахунок торговельної виручки клієнтам інших банків;

• продаж векселів;

• продаж різної бланкової продукції.

Аналіз тарифів банку здійснюється з метою з'ясування конкурентоспроможності банку щодо їх рівня та можливості підвищення доходів банку через цінову політику.

Аналіз тарифів включає такі етапи:

1. визначення видів тарифів банку і банків-конкурентів;

2. порівняльний аналіз рівня тарифів банку з рівнем тарифів банків-конкурентів;

3. висновки щодо рівня тарифів банку: перебувають вони на верхньому, середньому чи нижчому рівні відносно конкурентів.

У банках діють окремі тарифи за банківські послуги, що надаються юридичним особам, і окремо за банківські послуги, що надаються фізичним особам. Тому аналіз рівня тарифів здійснюється в розрізі цих двох груп клієнтів.

Для клієнтів зі значними залишками коштів на поточних рахунках банки встановлюють пільгові тарифи на розрахунково-касове обслуговування і підвищені процентні ставки за залишками на рахунках.

Мета аналізу результатів розрахунково-касових операцій – виявлення напрямів збільшення доходів і зниження витрат на їх здійснення.

Аналіз фінансових показників розрахунково-касових операцій здійснюється банками щомісячно на підставі даних балансу, щоквартально – за даними звіту про прибутки та збитки банку. У разі деталізованого аналізу результатів за операціями використовуються дані аналітичного обліку доходів і витрат. Банки аналізують результати розрахунково-касового обслуговування в складі аналізу фінансового результату, який здійснюється щомісячно за звітний місяць і наростаючим підсумком з початку року (порівняно з відповідним періодом минулого року).

Результати здійснення розрахунково-касових операцій характеризуються такими показниками:

• комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування;

• комісійні витрати на розрахунково-касове обслуговування;

• непроцентна маржа комісійних доходів і комісійних витрат, пов'язаних із розрахунково-касовим обслуговуванням.