- •Драма на три життя «солодка даруся» (2003).
- •1. Життя гуцулів як об’єкта дискримінаційної політики за різних окупаційних режимів;
- •2. Відтворено напружені стосунки, що існували в Буковині й Галичині між українською більшістю і румунською, німецькою, радянською адміністрацією;
- •33 Діалоги наближають епічний твір до драматичного, сприяють поглибленню психологізму, відтворюють національні особливості мислення, виконують сюжетотворчу функцію.
- •Образ дарусі
- •Образ Івана Цвичка
- •Художня природа твору
- •Сімейна сага у новелах «майже ніколи не навпаки» (2007)
- •1. Складається з поєднання різночасових епізодів, які сталися у буковинському селі Тисова Рівня за часів Австро-Угорської імперії, першої світової війни та першої третини хх століття;
- •2. Відтворення драматичної історії кількох гуцульських родин через осмислення феномену людської долі як на подієвому, так і психологічному, філософському, екзистенційному рівнях;
- •3. Використано різні наративні форми: індивідуалізовані «партії» персонажів: спогад-сповідь, розповідь-одкровення, внутрішнє мовлення.
- •Ідея твору
Ідея твору
Т. Дігай: композиційним стрижнем роману є ідея: «все чує над собою владу минущості…окрім любові».
М.Матіос: книга про те, «що може людське серце, вражене любов’ю і ненавистю, радістю і заздрістю». На підтекстовому рівні звучить ідея у формі застереження-забобону: гріх і його спокута – явища неминучі, матеріальні.
Д.Дроздовський: твір «готує читача до усвідомлення позацивілізаційної та позачасової катастрофи».
Звучить ідея вичерпаності часу, ствердження катастрофічної поруйнованості людських душ.
Етнографізм пов’язаний із психологізмом: сімейний і громадський побут гуцулів, де стійко зберігаються своєрідні архаїчні риси, патріархальні устої, повага до батьків, висока духовна культура: традиції, вірування, звичаї, обряди.