Щодо деяких питань дозвільної системи та здійснення контролю господарської діяльності (витяг)

Дивись коментар

Суттєво. Роз’яснюються питання щодо отримання в органах місцевого самоврядування документів дозвільного характеру для надання комп’ютерних послуг і щодо здійснення органами місцевого самоврядування та міліцією перевірок СГД без направлень.

! СГД

<...> Щодо необхідності отримання в органах місцевого самоврядування документів дозвільного характеру на право надання комп’ютерних послуг.

Відповідно до частини першої статті 4 (набрала чинності 05.10.2006 р.) Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюється: необхідність одержання документа дозвільного характеру; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі документа дозвільного характеру; строк прийняття рішення про видачу або відмову у видачі документа дозвільного характеру; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру.

Виходячи з вищезазначеного нині за місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування чинним законодавством не передбачено повноважень з видачі документів дозвільного характеру на право здійснювати господарську діяльність з надання комп’ютерних послуг.

Разом з тим у попередні роки з посиланням на норми податкового законодавства (зокрема Закону України «Про систему оподаткування» та Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. №56-93 «Про місцеві податки і збори») місцевими органами влади було запроваджено видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі та сфери послуг.

Питання правомірності видачі органами місцевого самоврядування дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг неодноразово було предметом розгляду Держкомпідприємництва. Роз’яснення із зазначеного питання було викладено, зокрема, в листах Держкомпідприємництва від 14.08.2007 р. №6019 та від 04.03.2008 р. №1815 (копія додається), відповідно до яких вимоги місцевих органів влади щодо отримання дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг не мають правових підстав.

З метою врегулювання питання щодо припинення практики видачі вищезазначених дозволів, необхідність одержання яких не встановлена законами України, Держкомпідприємництва неодноразово (як самостійно, так і через свої представництва в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі) звертався до органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Слід також зазначити, що на звернення Держкомпідприємництва до Генеральної прокуратури щодо незаконності видачі органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами вищезазначених дозвільних документів було отримано лист від 17.03.2008 р. №7/8/2-13-08 стосовно надання Генеральною прокуратурою доручення прокурорам областей щодо проведення відповідних перевірок спільно з територіальними представництвами Держкомпідприємництва.

Щодо правомірності здійснення органами місцевого самоврядування та працівниками міліції перевірок суб’єктів господарської діяльності без направлень.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі — Закон) передбачено, що державний нагляд (контроль) — це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів у межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини четвертої статті 4 зазначеного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника.

Звертаємо <...> увагу на те, що стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає систему місцевого самоврядування, яка включає, зокрема, сільську, селищну, міську раду.

Відповідно до статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, імені та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівникові суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред’явили документів, передбачених цією статтею.

Також зазначимо, що відповідно до абзацу другого частини двадцять четвертої статті 11 Закону України «Про міліцію» міліції для виконання покладених на неї обов’язків надається право вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб підприємств, установ і організацій відомості та пояснення щодо фактів порушення законодавства, проведення документальних і натуральних перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої та фінансово-господарської діяльності; витребувати і при необхідності вилучати документи, зразки сировини й продукції, опечатувати каси, приміщення і місця зберігання документів, грошей та товарно-матеріальних цінностей.

Згідно із частиною 3 статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Зазначимо, що статтею 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» визначено, що в кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником органу внутрішніх справ, служби безпеки, прикордонних військ, охорони вищих посадових осіб, оперативного підрозділу податкової міліції, органу, установи виконання покарань, розвідувального органу Міністерства оборони України або його уповноваженим заступником.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України «Про міліцію» дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору.

Отже, враховуючи вищевикладене можна зробити висновок, що контролюючі органи не мають права проводити будь-які заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) без пред’явлення відповідних документів.