Елеватор

Принципова схема включення водоструминного елеватора:

1 - приєднувальний трубопровід подачі мережевої води із системи теплопостачання; 2 - конічне сопло; 3 - трубопровід зворотної води системи опалення; 4 - камера змішування; 5 - горловина; 6 - дифузор елеватора; 7 - трубопровід, що подає теплоносій у систему опалення

Із приєднаного до лінії 1 теплової мережі трубопроводу, що подає теплоносій, до конічного сопла 2 елеватора надходить гаряча мережна вода в кількості G_ТС WR і температурою T_WR1. При виході з високою швидкістю через сопло 2 мережної води довкола неї створюється розрідження й виникає ефект ежекції, при цьому в камеру змішування елеватора 4 через трубопровід 3 підсмоктується зворотна вода із системи опалення в кількості G_{WR ЗВ ЗМ} із температурою t_WR2, при цьому відбувається перемішування цих потоків. У горловині елеватора 5 протікає вирівнювання параметрів суміші потоку води G_WR. У дифузорі 6 завдяки збільшенню по ходу потоку площі поперечного перерізу швидкість і гідродинамічний тиск падають, але при цьому зростає гідростатичний тиск. Завдяки різниці гідростатичних тисків наприкінці дифузора 6 і трубопроводі усмоктування 3 створюється циркуляційний напір для роботи системи опалення.

У практиці автоматизації й переустаткування теплових вузлів має місце використання схеми 2 з установкою клапана 2 перед елеватором 1. Таке рішення є вкрай невірним, тому що при дроселюванні потоку клапаном 2 різко падають насосні якості елеватора. Тому розроблювачі зазвичай додатково встановлюють у цю схему насос і зворотний клапан, для яких елеватор стає тільки перешкодою. При його усуненні має місце схема 4.

При наявності достатнього для роботи елеватора перепаду тиску на вводі гарні характеристики має вузол змішування 3 у вигляді регульованого водоструминного елеватора, у якому за допомогою сервомотора змінюється перетин сопла елеватора.

Схеми змішування 4, 5 найпоширеніші при приєднанні до централізованих теплових мереж.

Схема 5 з використанням триходового клапана позитивно відрізняється від інших, у тому числі значно більш широким діапазоном коефіцієнта змішування в порівнянні зі схемою 4. Насос, що підмішує, I використовується при наявності достатнього для роботи системи опалення перепаду тиску на вводі теплових мереж. У противному випадку встановлюється циркуляційний насос II.

Змішувальні вузли з використанням гідравлічного роздільника 6 (схема 6) і чотириходового клапана 7 (схема 7) застосовуються в основному при приєднанні до місцевих теплових мереж від відомчої, індивідуальної або т.п. котельні. Такий спосіб приєднання сприятливий для усталеної роботи котлів, особливо при використанні котлів на твердому паливі.

Гідравлічні роздільники бувають наступних видів: вертикальні зі співвісним приєднанням теплопроводів, вертикальні зі зсувом приєднаних до нього трубопроводів опалення щодо трубопроводів теплових мереж (схема 6), а також горизонтальні. Конструкція гідравлічного роздільника проста і являє собою трубу круглого або прямокутного перетину, площа поперечного перерізу якої приблизно в 10...20 разів більше сумарного поперечного перерізу 4-х трубопроводів, що приєднуються до неї. Вертикальний гідравлічний роздільник може поєднувати в собі також функції відділювача повітря й шламоуловлювача.

Додатково до показаного обладнання в тепловому пункті монтуються додаткові обладнання, прилади й арматури: лічильник комерційного обліку теплоти, сітчасті й осадові фільтри, регулятор перепаду тиску, регулятор-обмежник температури зворотної води (може не встановлюватися), датчики регуляторів і дистанційних контрольних приладів, термометри, манометри, запірна арматури й арматури для зливу спорожнювання обладнання теплового пункту.